Дмитро Кулеба на щорічній нараді румунських послів

Глава українського зовнішньополітичного відомства став почесним гостем цьогорічної зустрічі румунських дипломатів.

Василь Каптару, 15.09.2020, 06:46

Міністр закордонних справ Богдан Ауреску у вівторок, 8 вересня, модерував дискусії другого дня щорічної наради румунських
дипломатів- RADR-2020, яка продовжилася низкою пленарних засідань,
присвячених аналізу нових світових тенденцій, спричинених
пандемією та її наслідками, а також вилучення уроків для відповідей, які румунська
дипломатія має дати для досягнення основних цілей зовнішньої політики
Румунії.

Перша половина зустрічі за участю міністра закордонних справ України Дмитра
Кулеби була присвячена наслідкам поточної кризи для зовнішньої політики та політики
безпеки України. Відкриваючи пленарне засідання, глава румунської дипломатії
підкреслив загальне бажання будувати разом як міцні міжособистісні стосунки,
так і дуже добрі відносини між двома державами. «Участь українського
міністра закордонних справ у щорічній зустрічі глав дипломатичних місій
Румунії є дуже важливим підтвердженням нашої рішучості йти вперед.
Румунія та Україна повинні співпрацювати більше, у нас довгий спільний кордон,
який приносить як виклики, так можливості під час пандемії, ми допомогли близько 900
українським громадянам перетнути нашу територію, ми вирішили надати допомогу Україні в боротьбі з
COVID-19, як через румунське агентство заради розвитку ROAID, так і від Уряду
Румунії, яка незабаром буде відправлена. У наших підходах є кілька надзвичайно важливих питань,
які здебільшого збігаються з точки зору стабільності та безпеки в Чорному морі,
у побудові міцних та процвітаючих трансатлантичних зв’язків в наших зобов’язаннях щодо цінностей ЄС, до трансатлантичної, євроатлантичної
інтеграції. А є й інші: ми разом взяли участь кілька днів тому у засіданні Ради
Безпеки ООН щодо Білорусі, Румунія та Україна, виступаючи співініціаторами цієї зустрічі.»

У свою чергу, Дмитро Кулеба
підкреслив, що безпека України тісно пов’язана з безпекою
Румунії, враховуючи географічний та геополітичний контекст, і підкреслив, що
мілітаризація Кримського півострова має наслідки як для безпеки Румунії, так і
для ЄС та НАТО в цілому. Міністр наголосив на важливості вжиття заходів
щодо запобігання та стримування потенційної напруженості як важливого
інструменту дипломатії в Чорноморському регіоні та за його межами. Глава української дипломатії подякував Румунії за ключову
роль Бухареста у рішенні Північноатлантичної ради визнати Україну партнером НАТО з
розширеними можливостями. «Незабаром Україна поділиться зі своїми
партнерами, в тому числі та передусім
з Бухарестом, своїм баченням щодо «Кримської
платформи», нового спеціального формату міжнародної координації
зусиль для звільнення Криму та забезпечення захисту прав людини на
окупованому півострові. Ми будемо раді, якщо Румунія приєднається до нас у цих
зусиллях і стане однією з країн-лідерів
«Кримської платформи». І нарешті, я хочу
сказати декілька слів про НАТО. Політичне керівництво Румунії стало одним із
ключових факторів, що змусило НАТО визнати Україну партнером із розширеними
можливостями, і я хотів би сказати стосовно цього два
простих слова- дякую вам!»

Дмитро Кулеба надав потужний сигнал щодо заохочення диверсифікації двостороннього порядку денного
та проєктів з метою розширення торгівлі, диверсифікації
енергетичного співробітництва та зміцнення зв’язків через інфраструктуру. «Другим аспектом, на
який я хотів би привернути увагу, є торгівля. Ми продовжуємо будувати мости
для розвитку наших економічних зв’язків. COVID завдає потужних ударів по економіках та суспільствах і ми мусимо з
ним боротися. Якщо звичайні мости нам не
допомагають, ми будуємо плавучі мости, як нещодавно продемонстрували Україна та
Румунія. Торгівля робить країни сильнішими, потенціал України та Румунії у
торгівлі важливий не тільки для двосторонніх відносин, але й для безпеки та
процвітання регіону в цілому. І я хотів би, щоб розвиток двосторонніх торговельних
відносин був чинником регіональної стабільності. Я хотів би згадати, зокрема,
три елементи: енергетику, інфраструктуру та Європейський зелений пакт. Що
стосується енергетики, ми можемо багато зробити з точки зору електроенергії,
газу, водню, як енергії майбутнього, і я радий, що сьогодні разом із Богданом
ми оголосили, що наші держави створять робочу групу з питань енергетики, а наші
експерти працюватимуть над використанням величезного потенціалу нашої двосторонньої співпраці.»

Сесія запитань та відповідей була зосереджена на поглибленні тем, обговорених під час двосторонніх консультацій
та на обговоренні з українським міністром
перспективи останніх регіональних подій і теми забезпечення прав
національних меншин в Україні.