«Земля» та «ДахаБраха» на кінофестивалі «Трансільванія»

4 червня в місті Клуж-Напока відбувся показ відреставрованої версії фільму Земля Олександра Довженка (1930 р.) в живому музичному супроводі етно-хаос гурту ДахаБраха

România Internațional, 13.08.2013, 01:00

4 червня в місті Клуж-Напока відбувся показ відреставрованої версії фільму “Земля” Олександра Довженка (1930 р.) в живому музичному супроводі етно-хаос гурту “ДахаБраха”. Стрічка увійшла в офіційну програму Міжнародного кінофестивалю “Трансільванія” як одна з шести спеціальних подій і була єдиним ретроспективним показом. І все завдячується тому, що один з організаторів та селекціонерів фестивалю був присутній на Одеському міжнародному кінофестивалі і, побачивши цей незвичайний фільм, вирішив запросити його до Клужу.

Музичний супровід до цього фільму “ДахаБраха” створила протягом зими-весни 2012 року на замовлення Національного центру Олександра Довженка. Тож ми запитали вокаліста гурту Марка Галаневича, як пройшов цей творчий процес, наскільки він був складним: “Звичайно, це був один з наших найскладніших проектів, і, звичайно ж, це була велика відповідальність. Тому що фільм Довженка чи не єдиний фільм, який вважається шедевром світового кінематографу, українського кінематографу, і сам режисер є українцем, з душею українською, знімає про Україну, про українські проблеми. Близько 6 місяців ми робили цю роботу, з деякими перервами, тому що були постійно й гастролі, і всілякі творчі відрядження, і звичайно, ж, це було непросто. Десь половину музики ми використали, яка у нас уже була. Тобто, як нам здавалось, в певні моменти фільму найкраще підходила та музика, яку ми вже знали, а дещо ми робили абсолютно нове, нові відчуття, нові враження, наші переживання від того фільму. Там піднімається питання колективізації, це 30-ий рік, і враховуючи весь background (підоснову) історичний, що сталося через кілька років с тими селами, і до чого призвела та колективізація, і куди вона завернула — я маю на увазі голодомор ’32-33 років, то звичайно, що непросто було зробити. Ми довго думали, яким чином нам концептуально підходити до цього, дивитися на це як мистецтво у чистому вигляді, чи як українці, які переживають те, що там відбувається, тобто воно нас дуже торкає. Ми знаємо, наскільки все це складно, ці історичні моменти. Думаю, що ми зупинилися на середньому. Ми старалися відсторонитися, але так само розуміли, що не могли повністю від цього відсторонитися, бо все одно ми є частиною цього фільму, не ми, як ДахаБраха, а ми як українці, я маю на увазі. Це наша історія, і звичайно, все це робилося з душею.”

Ця відреставрована версія фільму “Земля” вже побувала як на українських кінофестивалях, так і за кордоном. Про те, як відгукнулася публіка на цей фільм з музичним супроводом, і чи відрізнялася реакція української публіки від зарубіжної — нам розповість Марко Галаневич: “За кордоном публіка, яка ходить на такі ретроспективи, мені здається більш підготовленою, вона більше знайома з контекстом. В Україні, звичайно ж, теж є пласт такої публіки, але навіть багато серед наших знайомих, друзів, приходили й казали: звичайно, ми знаємо, що є фільм Довженка “Земля”, але додивитися його до кінця не вдавалося. Фільм не простий для сприйняття, безумовно, до того ж німий фільм. Це тільки справжні кіно-гурмани можуть насолоджуватись і розуміти такі фільми в повній мірі, в повному обсязі. І тому якимось чином ми розуміємо, що робимо Довженка і його “Землю” ближчою для розуміння, так як, власне, і саму фольклорну тематику. Коли ми бралися робити музику, ми розуміли, що етнічною музикою займаються, слухають, ходять на концерти невеличка група людей, в основному професіонали. А нам було важливо розширити межі сприйняття української музики, нашого етнічного коріння і зробити його актуальним. І коли нам декілька років тому в Петербурзі дали Гран-Прі такої премії ім. Сергія Курьохіна в галузі сучасного мистецтва як галузь актуального мистецтва, тобто йдеться про те, що етнічна музика нарешті піднеслась на рівень актуальності, сьогодення і сучасності. Для нас це був дуже важливий акт визнання.”

Ми запитали Марка Галаневича, які інші фестивалі вони відвідають з фільмом Олександра Довженка “Земля”: “З’явився дуже потужний і своєрідний фестиваль у Вологді, в Росії, і ми запрошені туди. Ми вже були й на Берліналє, і на Копенгагенському міжнародному кінофестивалі, ми показували в Києві на Гоголь-фесті, в рамках Молодості, на Одеському міжнародному кінофестивалі, і думаю, де це очікують, де людям це буде цікаво побачити, і нам це буде цікаво показати. А як музиканти ми будемо і на Сігеті цього року, в Канаді, Америці, Голландії, Німеччині, так що нас вважають одним з найподорожуючих українських колективів у світі. І ми щасливі з того, що можемо презентувати якусь можливість розвитку української культури.”

Чим є для гурту ДахиБрахи участь у Міжнародному кінофестивалі “Трансільванія”? Марко Галаневич відповів так: “Знову ж таки, це надзвичайно важливо. Ми майже нічого не знали про Клуж, про цей фестиваль, але буквально з першого знайомства ми розуміємо, наскільки це серйозний захід, наскільки це серйозна організація, тому відповідальність у нас відразу виросла в десятки разів.”

У Будинку культури студентів зібралося дуже багато осіб, зацікавлених побачити фільм О.Довженка, тож зала була переповненою. По завершенню перегляду присутні упродовж кількох хвилин аплодували членам гурту “ДахаБраха” за їхній чудовий живий супровід. Тож після цього величезного успіху організатори Міжнародного кінофестивалю “Трансільванія” вирішили подарувати публіці другий вечір української культури — послухати наступного дня частину репертуару українського етно-хаосу гурту ДахаБраха.

Міжнародний кінофестиваль “Трансільванія” завершився в неділю, 9 червня. За словами Тудора Джурджу, директора фестивалю, фільм Олександра Довженка “Земля” в музичному супроводі етно-хаос гурту “ДахаБраха” зайняв 4 місце в неофіційному топі вподобань публіки. В одному з інтерв’ю про наступний випуск Міжнародного кінофестивалю “Трансільванія” Тудор Джурджу поділився своїми планами: у 2014 році він знову планує запросити до Клужу гурт “ДахаБраха”. Сподіваємось, що присутність Укрїани не обмежиться цим, і румунські любителі фільму матимуть нагоду відкрити для себе й інші шедеври українського кіно.