Міжнародна військова допомога Україні – погляд з Румунії
У Хіросімі пролунали нові заяви підтримки України, цього разу від найпотужніших країн світу з найбільш розвиненими економічними системами.
Василь Каптару, 31.05.2023, 11:05
В очікуванні українського контрнаступу, у травні Росія здійснила найбільш
масовані атаки на Україну, передусім на Київ, за весь період війни. Однак російські
плани завдати нищівних ударів по центрах прийняття рішень та військовій
інфраструктурі України зазнали майже повного провалу. Українські ППО та ПРО зуміли
збити більшість повітряних цілей. Тим часом зростає міжнародна підтримка
України, президент Володимир Зеленський взяв участь у саміті «Великої сімки» у
Хіросімі, США та інші країни-члени «Великої сімки» погодилися відправити в
Україну винищувачі F-16, висловлюючи готовність продовжувати підтримувати
Україну та український народ політично, військово та фінансово доти, доки це
буде необхідно.
Отже в Хіросімі пролунали нові заяви підтримки України, цього разу від
найпотужніших країн світу з найбільш розвиненими економічними системами. І це
дуже важлива ознака, якщо згадати неспроможність ООН зупинити війну проти
України. Стосовно цього професор бухарестського університету, журналіст і
зовнішньополітичний аналітик Штефан Чокінару в інтерв’ю Радіо Румунія заявив: «Перш
за все, слід сказати, що ООН була неспроможна вирішити проблему російського
вторгнення в Україну, оскільки ООН – це рудимент минулого століття, який
дозволяє будь-якому з постійних членів Ради Безпеки блокувати її роботу простим
правом вето. Тому їй доведеться реформуватися. Але повертаючись до зустрічі «Великої
сімки» в Хіросімі, слід сказати, що це була, мабуть, одна з найбільш спокійних
і навіть найбільш врівноважених таких зустрічей. У дискусіях домінував
загальний консенсус, а підходи більше стосувалися технічних проблем вирішення
різних досьє, і аж ніяк не їхньої остаточності. Зараз все дуже чітко
прояснилося. «Загрузлість» російських військ на українському фронті серйозно
підірвало «повстання» проти міжнародної системи, розв’язане Росією, Китаєм,
Іраном, Північною Кореєю, звісно, за співучасті деяких нових держав і країн так
званого глобального півдня. Усі ці кірасири зараз не хочуть нічого більше, ніж
врятуватися, і саме тому послання з Хіросіми мало особливу вагу, більшу, ніж
будь-коли раніше, єдність Заходу, розширення міжнародної підтримки України,
включаючи надання багатоцільових літаків і посередництво в діалозі між Києвом і
деякими державами, що розвиваються. Китай застерегли від використання
економічного примусу у відносинах з іншими країнами та сили у напружених
відносинах з Тайванем, пропонуючи Пекіну, що дуже цікаво, деескалацію, а не
економічне відокремлення. Це потужні послання, які демонструють безпрецедентну
після холодної війни єдність Заходу.»
Отже те про, що Україна просить своїх західних партнерів вже багато часу, а
саме надати їй сучасні зразки авіації, зокрема, літаки F-16, нарешті стає
реальністю. За словами контр-адмірала у
запасі Константіна Чоробі американські винищувачі можуть забезпечити Україні
більшу повітряну перевагу і здатність краще захисти свій повітряний простір, а
також стануть вагомим стримуючим фактором. «Поява і бойове застосування F-16
дозволить Україні завдавати ударів по системі управління РФ, по логістичних
центрах в тилу ворога. Таким чином після того, що було досягнуто до тепер з
допомогою «Хаймарсів», тобто руйнування ворожих ліній постачання боєприпасів,
літаки дозволять відтіснити лінії постачання боєприпасів більш ніж на дальність
досяжності HIMARS. Таким чином, це стане дуже важливим елементом у майбутніх
бойових діях.»
Водночас контр-адмірал Константін Чоробя наголосив, що рішення про надання Києву
західних винищувачів було прийняте у контексті забезпечення сприятливих умов на
території України для безпечної експлуатації цих літаків. «Момент, коли була
обрана і створена ця міжнародна коаліція надання винищувачів певним чином
збігається з моментом, коли ми бачимо, що протиповітряна оборона на території
України є дуже ефективною. Так, ми бачили під час останніх кількох обстрілів, що
було збито в деяких випадках навіть 100% ракет або безпілотників, запущених по українській
території. У цих умовах, коли досягнута така ефективна протиповітряна оборона,
безумовно, літаки F-16 також будуть захищені від повітряних ударів, оскільки
вони знаходитимуться на землі, і тоді це дозволить бойове використання цих
літаків, їх безпечну експлуатацію на землі під час дислокації та забезпечення підвищеної
бойової готовності і необхідного технічного обслуговування.»
Аналітик Штефан Чокінару підкреслив, водночас, що зустріч країн «Великої
сімки» у Хіросімі мала не лише значний змістовний, а й потужний символічний характер.
Він каже, що завжди потрібно бути уважними до сигналів. «Не випадково лідери
найрозвиненіших демократій та найпотужніших економік світу зустрілися в
Хіросімі, на місці першого в історії ядерного удару. Це було нагадуванням про
ризики ядерної війни Москві, яка так мимоволі нагадує про можливі ядерні удари,
а також попередженням Китаю і Північній Кореї, які швидко нарощують свої ядерні
арсенали. G7 також підтвердила свою відданість протидії путінській російській
агресії в Україні. А тріумфальна присутність президента Зеленського в Хіросімі
є важливим моментом у цьому відношенні. Саме тому рішення США почати постачання
Україні винищувачів F-16 і тренування українських пілотів разом із союзниками,
а також виділення нового пакета допомоги Україні на 300 млн доларів також є великою підтримкою для Києва.»
У цьому контексті постають запитання: чи можна говорити про нову холодну війну,
нову версію зіткнення цивілізацій: з одного боку США, НАТО, G7 та Європейський
Союз, а з іншого – Росія, Китай, Іран, Північна Корея? Штефан Чокінару: «Гадаю,
що ми є свідками нової холодної війни, але не думаю, що тут можна застосувати теорію
Семюеля Гантінгтона про зіткнення цивілізацій. Швидше, я б сказав, що ми все ще
маємо справу зі старою політичною філософією. У нас є, грубо кажучи, два табори
– демократичний і авторитарний, автократичний. У демократичному таборі ми
знаходимо західну цивілізацію разом з японською, тоді як в авторитарному таборі
– Китай, Іран, Росія, країни з китайської, ісламської та східної цивілізацій,
які є своєрідними союзниками. Що їх розділяє, так це їхнє ставлення до
ліберальної політичної філософії, до фундаментальних прав і свобод людини. Одні
визнають і поважають їх, інші – ні. І це не має нічого спільного з
цивілізаційним блоком, до якого належать ці країни, а лише з їхніми політичними
режимами та їхнім сприйняттям людського стану, що склався після Великої
французької революції. Противники демократії просто ще не визначилися зі своїм
майбутнім і часом плутають його з минулим. Великий китайський лідер Мао Цзедун,
коли його просили оцінити Французьку революцію, відповідав, що минуло надто
мало часу, щоби зрозуміти її значення. Таким чином, іліберали, авторитаристи,
опинилися в тимчасовій відсталості і намагаються зупинити все людство на шляху
розвитку, поки вони теж не прийдуть до розуміння і знайдуть сенс історії.»
