Російське вторгнення в Україну та безпека АЕС

Військові операції в районі атомних електростанцій та іншої життєво важливої ​​цивільної інфраструктури є неприйнятними та вкрай безвідповідальними, заявила в Раді Безпеки ООН Координаторка з політичних питань ООН Розмарі ДіКарло.

Василь Каптару, 08.03.2022, 12:15

У ніч проти 4 березня
Запорізька АЕС – найбільша атомна станція у Європі – загорілася внаслідок обстрілів російськими військами. Дістатися
місця загоряння й почати ліквідацію пожежі рятувальникам спершу не вдалось.
Спочатку вони не могли потрапити на місце займання через постійний обстріл і не
знали точне місце спалаху пожежі. Урешті-решт пожежникам вдалося потрапити на
територію Запорізької АЕС для ліквідації загоряння. Як виявилося унаслідок
влучення снаряду загорівся навчально-тренувальний корпус станції неподалік
першого енергоблоку. На момент захоплення на станції працював лише четвертий
реактор.

У Держатомрегулювання України повідомили, що попри наявні ушкодження
оббудови реакторного відділення енергоблока № 1, вони не впливають на безпеку
енергоблока, а решта енергоблоків зберігають цілісність. Водночас було
зазначено, що важливі для безпеки АЕС системи та елементи знаходяться в
працездатному стані, а змін радіаційного фону не було зафіксовано. Відтоді
Запорізька АЕС перебуває під контролем російських військ, проте станція
продовжує працювати на енергоблоках, забезпечуючи стабільну експлуатацію
ядерних установок, – повідомив НАЕК «Енергоатом» у своєму Telegram-каналі.

Міжнародне агентство з атомної енергетики згодом повідомило,
що після інциденту за результатами моніторингу радіаційного фону встановлено,
що він не перевищує властивий для цієї території природний фон. Але це вже
другий подібний інцидент після вторгнення Росії в Україну, перший випадок
стався в Чорнобильській зоні відчуження. Водночас це перший збройний конфлікт в
Європі проти країни з такими ядерними об’єктами.

Військові операції в районі атомних електростанцій та іншої
життєво важливої ​​цивільної інфраструктури є неприйнятними та вкрай
безвідповідальними, заявила в Раді Безпеки ООН Координаторка з політичних
питань ООН Розмарі ДіКарло. Напади на атомні електростанції суперечать
міжнародному гуманітарному праву і необхідно докласти всіх зусиль, щоб
запобігти катастрофічній ядерній аварії, – сказала ДіКарло на екстреному
засіданні Ради Безпеки ООН. Посол Росії в ООН заявив, що Росія не обстрілювала
реактори, хоча в дійсності саме російські військові, які вторглися в Україну,
намагалися незаконно взяти під контроль атомну електростанцію, яка їй не
належить.

Цей інцидент викликав серйозну стурбованість в ЄС, в тому
числі в Румунії, адже світ був за крок від наймасштабнішої техногенної
катастрофи в історії людства, якщо врахувати, що Запорізька АЕС має шість
ядерних реакторів по 1 млн кВт кожний та є найбільшою в Європі і шостою у
світі. В інтерв’ю нашій радіостанції директор з ядерної безпеки Інституту
фізики та ядерної інженерії ім. Горії Гулубея Мітіке Драгушин
розповів, що Запорізька АЕС має водно водяні енергетичні реактори, технологія
яких лежить в основі світової мирної ядерної енергетики. «На запорізькій АЕС працюють шість ядерних
реакторів, кожен з яких виробляє 1000 мегават електроенергії. Очевидно, що їхня
теплова потужність більша, щонайменше вдвічі, але кожен з цих енергоблоків має
загальну встановлену електричну потужність у 1000 мегават, це найбільша АЕС в
Європі, з 6 енергоблоками, які були введені поетапно з 1980-х років з початку Міністерством
атомної енергетики Радянського Союзу, а згодом Російської Федерації, а останній
реактор був введений в експлуатацію у 1995 році. Теплоносієм і сповільнювачем у
такому ядерному реакторі служить вода, звичайна або легка вода під тиском. Не
графіт як у випадку Чорнобильської АЕС. Графіт загоряється дуже повільно, але
після спалаху його дуже важко загасити. Це велика різниця. Після Чорнобиля
конструкцію вдосконалили і над реактором з’явився міцний бетонний купол, якщо в
активній зоні щось станеться, щоб утримати вміст радіонуклідів всередині.»

У цій ситуації постає запитання, а що станеться якщо взяти
крайню ситуацію, найгірший сценарій, влучення ракети у такий реактор або, якщо
на нього впаде літак і зруйнує всі системи
управління і захисту реактора? Директор з ядерної безпеки Інституту фізики та
ядерної інженерії ім. Горії Гулубея в Мегуреле Мітіке Драгушин розповів.
«Проблема полягає в тому, наскільки сильно може постраждати система захисту,
тобто стрижні управління, які вставляються в активній зоні ядерного реактора
для того, щоб контролювати швидкість в ядерній ланцюговій реакції. Йдеться про
десятки тонн в активній зоні ядерного палива. Нові системи ядерної безпеки працюють,
мова йде про систему управління реакцією в активній зоні, є також частина
автоматичного відключення, але тут проблема інша, зона ще гаряча. Тому проблема
в тому, щоб забезпечити подальше охолодження, охолодження займає дні, а потім є
й поганий сценарій – зупинка системи охолодження. Після Фукусіми є інші вимоги
безпеки, є генератори, які у разі відключення електроенергії мають забезпечити
роботу системи охолодження активної зони, але охолодження необхідно забезпечити
багато днів.»

Своєю чергою президент Національної комісії з контролю за
ядерною діяльністю Кантемір Чуря-Еркеу зазначив, що ці енергоблоки розроблені
таким чином, щоб встояти перед подіями, що можуть бути еквівалентними масштабам
подій на Фукусімі чи в Чорнобилі. «Я хочу наголосити, що події, які відбулися
тієї ночі, не вплинули на безпеку реакторів на території АЕС. Ми не побачили
змін рівня радіаційного фону ні на території України, ні на території Румунії,
і немає причин для занепокоєння румунського населення.»

Радіаційний фон на території Запорізької області залишається
без змін та не несе загрози здоров’ю населення. Про це у понеділок 7 березня на
своїй сторінці у Facebook повідомив голова Запорізької обласної державної
адміністрації Олександр Старух з посиланням на Запорізький обласний центр
контролю та профілактики хвороб МОЗ України.