Румунія й надалі допомагтиме Україні з експортом зерна

Глава МЗС Лумініца Одобеску: Румунія може відкрити нові пункти пропуску з Україною, збільшити персонал на існуючих КПП та залучити військових, щоб прискорити транзит суден через канали Дунаю.

Василь Каптару, 02.08.2023, 07:21

Вихід Росії із зернової угоди та її ракетні удари по українській портовій інфраструктурі викликали занепокоєння щодо
продовольчої безпеки в світі, передусім
на Африканському континенті, близько половини країн якого імпортує
більше третини своєї пшениці з України та Росії. Ця ситуація посилила тиск на
існуючі «коридори солідарності» створені Європейським Союзом після початку повномасштабної війни Росії проти
України для сприяння експорту українського зерна.
У цьому контексті міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в інтерв’ю інформаційному агентству
Bloomberg заявила, що офіційний Бухарест готовий допомогти Україні з експортом
зерна через свої порти.

«Тепер Румунія може відкрити нові пункти пропуску з
Україною, збільшити персонал на існуючих пунктах пропуску та залучити
військових, щоб прискорити транзит суден через канали Дунаю,» – зазначила Лумініца Одобеску.

Румунський порт Констанца, найбільший чорноморський порт у ЄС, наразі є
кращим варіантом для українських компаній через близькість і менші витрати.
«Наша країна готова швидко розробити альтернативні маршрути для експорту
українського зерна, після того як Росія вийшла з Чорноморської
зернової ініціативи і погрожує потопити судна, які прямують до українських
портів», – сказала глава румунської дипломатії.

Міністерка нагадала, що до тепер територією Румунії було транспортовано понад 20 мільйонів тонн зерна. «Румунія вже відіграє ключову роль у транзиті
зерна з України до країн, які його потребують. Майже 20 мільйонів тонн вже пройшли транзитом і, якщо порівняти з іншими 33 мільйонами тонн,
передбаченими Чорноморською угодою, укладеною за сприяння ООН і Туреччини, з
якої Росія щойно вийшла, то цілком очевидно, що Румунія відіграє ключову роль у
цьому процесі і надалі допомагатиме
Україні. Ми продовжуватимемо
нарощувати ці зусилля, щоб допомогти Україні доставити своє зерно туди, де воно
потрібне. Те, що Росія робить у Чорному морі, ставить під загрозу всю глобальну
продовольчу безпеку».

Раніше і президент Клаус Йоганніс запевнив, що
Румунія продовжить надавати свої логістичні потужності для експорту
українського зерна. Він нагадав, що більше половини українського експорту зерна
на світові ринки йде транзитом саме через Румунію, і запевнив, що ця підтримка продовжуватиметься.
«До тепер половина українського зерна експортувалася через Румунію, через
румунські логістичні маршрути, ми їх адаптували, ми їх вдосконалили і
продовжуватимемо діяти таким чином. Ми вважаємо, що важливо і добре бути на
боці України і підтримувати її експорт і ми робитимемо й надалі так, щоб не
допустити ніяких збоїв».

Крім цього Румунія була єдиною з п’яти сусідніх
з Україною східноєвропейських країн, яка у квітні цього року не заборонила імпорт
українського зерна і після початку війни постійно розширювала маршрути транзиту
української агропродовольчої продукції. Після 24 лютого 2022 року значна
частина експорту українського зерна була спрямована саме до румунських дунайських портів Бреїла
та Галац, а також до Констанци на Чорному
морі. Навіть після того, як зернова угода, досягнута за посередництва ООН та
Туреччини, надала Україні обмежений доступ до трьох її чорноморських портів,
румунський порт Констанца став найбільшим альтернативним судноплавним
маршрутом, через який за час війни пройшла значна частина експорту
українського зерна. Порт Констанца, якому віддають перевагу українські
компанії, був модернізований, але може бути переповнений вітчизняною зерновою
продукцією, адже Румунія є одним з найбільших виробників зерна в ЄС.

Загальний
вантажопотік порту Констанца за минулий рік склав понад 70 млн т. Зерно займає
майже третину цього обсягу. Термінали порту можуть одночасно зберігати до 1,5
млн т агропродукції. Тут можуть навантажуватися балкери з максимальним об’ємом
220 тис. т. Є можливість перевантажувати зерно з річкової баржі на судно, а
також перевантажувати близько 2,5 тис. т агропродукції на добу через плавкрани.

Бухарест і Київ
постійно шукають
нові варіанти для збільшення та прискорення транзиту українського зерна
водним шляхом. Одним із них є Сулінське гирло на Дунаї. Але в цьому гирлі виникають великі затори через його вузькість і
дефіцит досвідчених лоцманів. Ще торік Україна збільшила кількість лоцманів – з 16 до
40. А також домовилася з Румунією про спільну модернізацію інфраструктури
Сулінського каналу та, за гострої потреби, його перехід на щоденний і
цілодобовий режим роботи. Нещодавно Габріель Ковріг відповідальний за
лоцманське судноплавство повідомив, що вже у серпні кількість лоцманів на Сулінському річковому каналі в Румунії почне
поступово збільшуватися до 60 за рахунок повернення відставників і капітанів
флоту. Це, за його словами, збільшить
пропускну здатність каналу на 50%.