Східному партнерству потрібно надати нового імпульсу
Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску ініціював дискусійний процес щодо активізації Східного партнерства.
Василь Каптару, 14.12.2022, 06:22
Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску у понеділок, 12 грудня, взяв участь у робочій зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів ЄС з питань Східного партнерства (СП), а також у зустрічі міністрів країн СП, в якій взяли участь усі глави МЗС країн-членів ЄС та держав-партнерів – Вірменії, Азербайджану, Грузії, Республіки Молдова та України. Дискусійний процес щодо активізації СП, в тому числі шляхом організації відповідної робочої зустрічі, був ініційований Богданом Ауреску разом з міністрами закордонних справ Чехії (яка головує в Раді ЄС), а також Польщі та Швеції (як ініціаторів СП) і була позитивно оцінена всіма його учасниками.
Робоча зустріч міністрів закордонних справ країн-членів ЄС з питань Східного партнерства пройшла під головуванням Верховного представника Європейського Союзу з питань закордонних справ і політики безпеки та за участі Комісара ЄС з питань сусідства та розширення Олівера Варгеї. Під час обміну думками в рамках зустрічі у форматі 27 держав Європейського Союзу, була окреслена єдина позиція ЄС щодо конкретних параметрів процесу адаптації Східного партнерства до нового геополітичного контексту.
СП має бути адаптоване до нових геополітичних реалій
У своєму виступі міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску привітав рішення про проведення міністерської зустрічі Східного партнерства, назвавши її важливою віхою в процесі адаптації Східного партнерства до нового геополітичного контексту в Східному сусідстві ЄС, відзначеному з одного боку загарбницькою війною Росії проти України, а з іншого – історичним рішенням Європейської Ради, прийнятому в червні 2022 року, про надання статусу кандидата на вступ до ЄС Україні та Республіці Молдова, а також про підтримання європейської перспективи для Грузії. Глава МЗС Румунії наголосив на необхідності пожвавлення Східного партнерства та його адаптації до особливостей нового регіонального контексту, шляхом його перетворення на гнучкий інструмент, здатний адекватно реагувати на прагнення кожної країни-партнера.
Водночас Богдан Ауреску підтвердив тверду та постійну підтримку офіційним Бухарестом Східного партнерства, яке за його оцінкою може зробити значний внесок у зміцнення клімату стабільності, безпеки та процвітання у Східному сусідстві шляхом зміцнення регіонального співробітництва, зміцнення безпеки та стійкості партнерів (передусім проти гібридних загроз) та через адекватну спільну відповідь до викликів, що стосуються всього регіону (зміна клімату, потреба у збільшенні інвестицій, прискорення цифровізації, посилення взаємозвязків).
СП як каталізатор демократичних перетворень у регіоні
Глава румунського зовнішньополітичного відомства підкреслив також важливість підтримки громадянського суспільства в Білорусі, в тому числі через СП, наголосивши на необхідності посилення ролі Східного партнерства як каталізатора демократичних перетворень у регіоні, стимулюючи належне урядування в державах-партнерах і підтримуючи реалізацію структурних реформи, у тому числі на шляху до вступу в ЄС, відповідно до конкретних потреб та устремлінь кожної країни-партнера.
У цьому контексті міністр Богдан Ауреску запропонував активізувати Східне партнерство за наступними напрямками: використання цілей та інструментів Східного партнерства для підтримки трьох асоційованих партнерів (України, Республіки Молдова та Грузії) на етапі до приєднання; збільшення європейських інвестицій у країни-партнери; поглиблення співпраці у галузі стабільності та безпеки шляхом посилення підтримки, що надається партнерам у питаннях безпеки та оборони, а також залучення ЄС до сприяння зусиллям із вирішення тривалих конфліктів і проблем безпеки в регіоні.
Потрібно розвивати безпековий вимір СП
Глава румунського зовнішньополітичного відомства підкреслив, що в новому контексті, спричиненому війною, яку Російська Федерація веде проти України, необхідно розвивати безпековий вимір Східного партнерства, більш міцний та більш ефективно структурований. У цьому контексті він наголосив на тому, що ЄС повинен мати проактивний підхід на цьому рівні, особливо враховуючи той факт, що більш тісна співпраця з партнерами зі СП по лінії безпеки означатиме інвестицію в безпеку ЄС в цілому. Він привітав зусилля, докладені на рівні ЄС протягом цього року, включно з підтримкою, наданою Україні та Республіці Молдова через Європейський фонд миру, створення місії Європейського Союзу з надання військової допомоги Україні (EUMAM), створення спостережної місії у Вірменії та підготовка Політичних рамок підходу до кризи в Республіці Молдова. Міністр підкреслив, що ці дії можуть бути посилені, в тому числі шляхом встановлення довгострокових форматів для зміцнення стійкості та співробітництва у сфері безпеки на основі конкретних потреб партнерів, створення багатосторонніх платформ для обміну передовим досвідом між партнерами Східного партнерства, а також шляхом залучення партнерів до місій Спільної політики безпеки та оборони.
СП та енергоносії
Богдан Ауреску також запропонував підтримати країни-партнери в їхніх зусиллях зменшити енергетичну залежність від Росії, а також посилити взаємозвязок ЄС з країнами у Східного сусідства. У цьому контексті він нагадав, що Румунія надає значну допомогу Республіці Молдова у подоланні ситуації, спричиненої перебоями з постачанням електроенергії, а також про створення трикутника співпраці з енергетичних питань Румунія – Україна – Республіка Молдова, який він ініціював разом зі своїми українським та молдовським колегами, за участі міністрів енергетики, перше засідання якого відбулося 15 вересня в Одесі.
У той же час глава МЗС Румунії закликав до співпраці ЄС з країнами-партнерами Східного партнерства для вирішення основних питань, що становлять інтерес в енергетичній сфері – енергопостачання, ефективність і «зелений» перехід, відповідно до цілей Енергетичного союзу (Зелена угода ЄС і план REpowerEU). Крім того, міністр Богдан Ауреску показав, що іншим заходом для цієї мети може бути забезпечення участі в ініціативах з енергетичної безпеки/диверсифікації та заявив у цьому контексті, що 17 грудня 2022 року в Бухаресті відбулося підписання Угоди між урядами Азербайджану, Грузії, Румунії та Угорщини у сфері розвитку і транспортування зеленої енергії за допомогою підводного кабелю по дну Чорного моря. Він також закликав до зміцнення завязків в регіоні, зокрема шляхом активізації інвестицій ЄС, передбачених Економічно-інвестиційним планом ЄС для Східного партнерства.
