Українські біженці активніше працевлаштовуються в Румунії

Агентство ООН у справах біженців у Румунії разом із міжнародними партнерами організувало захід, присвячений зміцненню громадянського суспільства та підтримці інтеграції українських біженців у румунські громади.

Василь Каптару, 03.12.2025, 16:35

Агентство ООН у справах біженців-Румунія у співпраці з Представництвом Європейської Комісії в Румунії, Посольством Німеччини, Посольством Японії та Посольством Швейцарії в Румунії організували  у п’ятницю, 28 листопада, захід, присвячений зміцненню громадянського суспільства в Румунії.

Неприбуткові організації, які беруть участь у Плані реагування на ситуацію з біженцями, представники країн-донорів та приватних організацій мали можливість поспілкуватися та обмінятися передовим досвідом щодо заходів та проєктів, реалізованих з метою підтримки біженців та приймаючих громад, особливо в умовах скорочення фінансування гуманітарної діяльності. Водночас присутні обговорили потреби та недоліки, з якими стикаються неурядові організації у Румунії.

З початку повномасштабної російської збройної агресії проти України майже 200 000 біженців отримали тимчасовий захист у Румунії. Нещодавні дані показують, що 51% українських біженців уже працюють у країні, тоді як 39% хотіли б працювати, але не можуть, наприклад через догляд за іншими, незнання мови або недостатню адаптацію.

Ця інформація про фінансову незалежність українців є ключовою, зазначає Пабло Сапата, директор Агентства ООН у справах біженців у Румунії, адже вона показує основні проблеми біженців та пріоритетні напрями підтримки.

«Ми перебуваємо тут, у Будинку преси, разом із представниками приватного сектору, підприємствами, НУО, агентствами ООН та посольствами, щоб спільно обміркувати й розробити партнерства. Наша мета – побудувати мости між Румунією, приймаючими громадами та українськими біженцями так, щоб це було корисно не лише для самих біженців, а й для вразливих груп у приймаючих громадах. Ми прагнемо реалізувати все, що дізналися з цього дослідження та мережі, у конкретні дії – точні, розумні та ефективні заходи».

Олександр Тіняєв, керівник організації «Життєвий шлях» в місті Орадя, розповів кореспонденту Радіо Румунія про основні проєкти, спрямовані на підтримку українських дітей та їхню інтеграцію в румунське суспільство. Серед успішних ініціатив – дитячий садок та клуби для українських дітей.

«Мета наших проєктів – підтримувати людей у процесі інтеграції, від першочергової до довгострокової. Найбільший і стратегічно важливий проєкт – дитячий садок для дітей віком від двох до шести років. Він працює вже чотири роки і має реальний успіх. В Ораді проживає приблизно 500 українців, багато з яких прагнуть інтегруватися. Дехто повернувся з-за кордону, вважаючи Орадю більш підходящим містом. Тут більше можливостей для українців, а близькість до кордону допомагає підтримувати зв’язок із рідними».

У період, коли ресурси для соціальних програм обмежені, захід Building Bridges підкреслив важливу роль громадянського суспільства та базових організацій у підтримці вразливих груп, включаючи біженців, і сприяв розвитку згуртованих та інклюзивних громад.

Понад 24 тисячі українців звернулися до румунських служб зайнятості

У період із 24 лютого 2022 року по 30 листопада 2025 року до територіальних офісів Національного агентства з питань зайнятості Румунії (ANOFM) звернулися 24 895 громадян України. Вони скористалися послугами з інформування, професійного консультування та посередництва у працевлаштуванні, що стало одним із ключових інструментів інтеграції українських переселенців у румунський ринок праці.

Найбільше українців, які стали на облік ANOFM, проживають у прибережному повіті Констанца, де зареєстровано 6 092 особи. Майже стільки ж – 5 520 – перебувають у Бухаресті. Значні громади сформувалися в Ілфові, Марамуреші та Брашові, де кількість зареєстрованих громадян України становить відповідно 2 033, 1 645 і 1 661 осіб. Помітна присутність українців спостерігається також у Галаці, Сучаві, Яссах, Клужі, Тімішоарі, Сібіу та Вилчі. Ці дані відображають географічний розподіл українських переселенців та їхнє прагнення інтегруватися у місцеві громади.

За підтримки ANOFM офіційне працевлаштування отримали 3 400 громадян України. Українські спеціалісти працюють у найрізноманітніших сферах. Частина з них зайнята в автомобільній промисловості, зокрема у виробництві кабелів та технічних компонентів, або на позиціях автомеханіків та фахівців широкого профілю. Інша значна група працює у текстильній та харчовій промисловості. Багато українців долучилися до сектору будівництва та галузі HoReCa, зокрема працюють кухарями, офіціантами та працівниками готелів і кафе. Окремі переселенці знайшли себе в освітньому та соціальному секторах, у логістиці та транспорті, працюють водіями, вантажниками, операторами машин. Інженери, суднобудівні фахівці, працівники авіаційної сфери, ІТ-спеціалісти, перекладачі та адміністративний персонал – усе це свідчить про широкий спектр професій, які українці привезли із собою, та про їхній внесок у румунську економіку.

Попит на українських працівників залишається високим: 771 роботодавець офіційно повідомив про готовність працевлаштовувати громадян України та заявив загалом 6 421 вакансію. Більшість цих пропозицій походить від підприємств ресторанного та готельного бізнесу, компаній автомобільної електроніки, будівельних підприємств, текстильних та взуттєвих фабрик, виробників меблів, суднобудівних компаній та індустрії рухомого складу. Активними є також компанії, що працюють у сфері бізнес-консалтингу та адміністративного управління.

Загальна картина свідчить про стабільне зростання інтеграції українців у румунський ринок праці. Кількість доступних вакансій значно перевищує кількість фактично працевлаштованих, що може говорити про дефіцит робочої сили в окремих секторах економіки та про відкритість румунських роботодавців до іноземних працівників. У той же час дані ANOFM демонструють, що українці активно намагаються адаптуватися, шукають роботу відповідно до своїх компетенцій і все частіше знаходять можливості для професійної реалізації в Румунії.

Допомога переселенцям з України

Українські біженці в Румунії мають статус тимчасового захисту й доступ до державних послуг, подібних до тих, що надаються вразливим громадянам Румунії. До 31 грудня 2025 року особи, які в’їхали до Румунії до 1 липня 2024 року та були розміщені через державні установи, можуть отримувати щомісячну фінансову підтримку в розмірі 500 леїв (~ 98 євро) на одну особу або 1 500 леїв (~ 295 євро) на сім’ю.

Біженці, які працевлаштовуються легально і записують дітей до шкіл, можуть отримати додатковий одноразовий пакет для інтеграції протягом трьох місяців – 750 леїв (~ 147 євро) на одну особу або 2 000 леїв (~ 393 євро) на сім’ю.

Усім біженцям відкритий спрощений доступ до працевлаштування – на підставі документа про тимчасовий захист без зайвих бюрократичних процедур. Вони мають право на безкоштовні курси румунської мови, а діти – бути зараховані до державних шкіл на тих самих умовах, що й румунські учні. Також біженці отримують безкоштовний доступ до медичних послуг держсистеми охорони здоров’я.

Крім цього, Румунія спільно з ЄС та міжнародними організаціями надає гуманітарну допомогу – продукти харчування, воду, базові побутові товари, медичну допомогу та тимчасове житло тим, хто перебуває в критичному становищі.