Чи можливе перемир’я до Великодня?
Мир в Україні залишається недосяжним, незважаючи на зусилля адміністрації Трампа та готовність, озвучену Володимиром Зеленським ще у березні прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню.
Василь Каптару, 16.04.2025, 14:16
Мир в Україні залишається недосяжним, незважаючи на зусилля адміністрації Трампа та готовність, озвучену Володимиром Зеленським ще у березні прийняти пропозицію США щодо негайного запровадження тимчасового, 30-денного режиму припинення вогню, який може бути продовжений за взаємною згодою сторін, за умови прийняття та одночасного виконання Російською Федерацією. Перемир’я, укладене з цією метою, очевидно, поки що не дало необхідного перепочинку для переговорів про досягнення сталого миру. Попри заяви про припинення повітряних ударів, Москва не переставала бомбардувати Україну, а навіть навпаки. Жахливі ракетні удари Росії по Кривому Рогу та Сумах демонструють, що Путін прагне продовжувати війну, а не шукати миру.
Тим часом Дональд Трамп продовжує уперто вірити у те, що Росія хоче завершити війну в Україні і що перемир’я у війні Росії проти України може бути досягнуто в найближчі кілька тижнів, попри очевидне небажання Путіна припиняти збройну агресію. Хоча президент США заявляв, що російсько-українська війна до Великодня закінчиться назавжди, а Білий дім прагнув укласти угоду про припинення вогню до 20 квітня, що збігається з Великоднем цього року, американські чиновники визнають, що цей термін є майже нереальним з огляду на серйозні розбіжності в позиціях сторін, які беруть участь у переговорах. А ракетний удар по центру Сум у Вербну неділю, у результаті якого 35 людей, в тому числі двоє дітей загинули, і ще 117 отримали поранення, вкотре демонструє, що у людей в Кремлі немає нічого святого і, що для Путіна та його оточення 20 квітня звичайна дата на календарі.
Представники різних країн відреагували на варварську російську атаку на місто Суми в неділю, 13 квітня. «Жахливі кадри з Сум у цю Вербну неділю, коли російські ракети вбили невинних мирних жителів. Наші думки з українським народом та сім’ями загиблих. Ми продовжимо підтримувати всі зусилля, спрямовані на досягнення миру та припинення цих воєнних злочинів», – написав в.о. президента Румунії Іліє Боложан.
«Уряд Румунії солідарний з Україною. Висловлюємо співчуття сім’ям жертв жахливого ракетного обстрілу, здійсненого Росією по Сумах у Вербну неділю. Ми рішуче засуджуємо це звірство», – зазначив і прем’єр-міністр Марчел Чолаку.
Радниця президента Румунії Лумініца Одобеску також засудила дії Росії. «У Вербну неділю, коли люди йдуть до церкви, Росія продовжує вбивати і ранити невинних людей. Жахлива російська балістична ракета вдарила по Сумах, ще раз показавши, що Росія не хоче миру. Її треба зупинити!», – написала Лумініца Одобеску на своєму профілі у соцмережі X.
І Міністерство закордонних справ Румунії засудило дії Кремля. «Незважаючи на спільні зусилля США, України та ЄС, замість імперативнаго припинення вогню, все, що може запропонувати Росія – це черговий цинічний і кривавий удар, в результаті якого загинуло понад 20 мирних жителів Сум. Це тим більш кричуще, що сталося у Вербну неділю, в той час як Росія стверджує, що вона натхненна християнськими цінностями!», – наголосили у МЗС Румунії.
У міністерстві додали, що Росія повинна негайно рухатися до справедливого і тривалого миру, якого прагнуть всі інші. «Ці злочини, що є кричущим порушенням міжнародного права, мають бути припинені! Висловлюємо співчуття жертвам та їхнім родинам. Румунія продовжуватиме підтримувати Україну проти несправедливого російського вторгнення та на шляху до миру, якого потребують її громадяни та весь регіон», – йдеться у повідомлені зовнішньополітичного відомства.
Голова Союзу українців Румунії, депутат Парламенту Румунії і голова парламентської групи дружби з Україною Микола-Мирослав Петрецький також засудив російський ракетний удар по Сумах у Вербну неділю.
«Я шокований і глибоко засмучений трагічною подією, що сталася у Вербну неділю в Сумах. Вбивши 34 невинних людей і поранивши понад 100 – дітей, жінок, літніх осіб, які прямували до церкви у Вербну неділю, Російська Федерація продемонструвала повну неповагу до християнських цінностей!
Ударами безпілотників по українських містах Одеса, Харків і Запоріжжя уніч проти неділі, в результаті яких було пошкоджено лікарню і житловий будинок, Москва вкотре продемонструвала, що вона не бажає припинення збройної агресії проти України.
Закликаю всіх вас бути поруч із сім’ями загиблих та проявити солідарність з українським народом!
Щирі співчуття родинам загиблих!», – написав Микола-Мирослав Петрецький на своїй сторінці у Facebook.
У розмові на Радіо Румунія на тему зусиль, спрямованих на досягнення миру в Україні, румунський військовий оглядач, колишній голова армійського прес-тресту, полковник у відставці Іон Петреску заявив, що важко говорити про досягнення миру, коли насправді є всі ознаки того, що Росія фактично почала наступ на Сумську і Харківську області. Він нагадав, що цей наступ був відкладений на вісім місяців, тому що Збройні сили України зуміли застати зненацька російську армію, тимчасово захопивши значну частину російської Курської області, куди були направлені навіть північнокорейські військові, яким довелося відступити через великі втрати.
З іншого боку Іон Петреску нагадав, що між часом була створена так звана «Коаліція охочих», група з кількох десятків країн ЄС, НАТО та їхніх союзників з більш віддалених регіонів світу, які висловили готовність допомогти забезпечити безпеку України після можливого припинення вогню. Провідну роль в ній виконуватимуть Велика Британія та Франція. «Важливою подією є те, що президент Франції разом з прем’єр-міністром Великої Британії та канцлером Німеччини висловили готовність відвідати Київ, аби зустрітися з українськими генералами, щоб краще зрозуміти ідеальні місця для розміщення європейських військ, які сформують нову «коаліцію охочих». Вони в принципі, будуть розміщені поблизу дорожніх розв’язок, що перешкоджатиме швидкому переміщенню російських військ з нинішньої лінії фронту в напрямку Києва. Для дислокації військ «коаліції охочих» в Україні не потрібна згода Москви, оскільки це суверенна територія України, якою керує Київ.»
Білий дім оголосив, що став посередником у досягненні угоди між двома країнами про припинення військових дій у Чорноморському регіоні, після того, як його офіційні представники зустрілися окремо з делегаціями із Москви та Києва в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді. Однак, в той час як Україна заявила про готовність до повного та безумовного припинення бойових дій, Росія продовжує удари по Україні та висуває різні умови. Тудор Куртіфан, головний редактор публікації Defense Romania, найбільшого медіа-видання Румунії у сфері безпеки та зовнішньої політики, каже що Росія не зацікавлена у мирному процесі. «Російська Федерація намагається затягувати цей процес, тягнути час, намагається розвивати перевагу, в тому числі на лінії фронту, і я не думаю, що вона хоче перемир’я. Наразі про мир не може бути й мови, тому що мир передбачає набагато складніший процес, він передбачає примирення, в тому числі на політичному рівні, в тому числі на соціальному рівні і так далі. На мій погляд, про мирний процес не може бути й мови, навіть у найближчий період, можливо, в найближчі кілька років. Російська Федерація намагається максимізувати всі свої вимоги і, якщо ми подивимося на вимоги, які Кремль висунув американській стороні, то деякі з них рівнозначні капітуляції України.»
Водночас румунський оглядач Тудор Куртіфан наголосив на неможливості досягнення довготривалого миру без участі України та європейських країн у переговорах щодо припинення війни в Україні. «На мій погляд міцний мир неможливий без Європи за столом переговорів і без України. Важко сказати, чи ми все ще перебуваємо в цій парадигмі. Тепер Україна знає, що, як казав Збігнєв Бжезінський, колишній радник президента Джиммі Картера: «Якщо ти не за столом, то ти в меню». Україна це чудово усвідомлює. Європа теж не за столом, просто Європа має здатність і можливість вийти, підняти голову, сісти за стіл. Україні це складніше зробити. Але те, як цей конфлікт буде вирішений і врегульований, навіть якщо це буде перемир’я, в першу чергу вплине на Європу, тому що Україна сьогодні є буферною державою, державою, яка опинилася між російською військовою машиною, яка хоче відновити свої зони впливу і повернутися до паритету часів холодної війни і радянського періоду, та Європою. Тому, на мою думку, дуже важливо, щоб європейські держави були залучені до цих дискусій. Сполучені Штати повинні враховувати цей аспект, тому що, повторюю, на мою думку, без Європи, без європейської присутності в цих дискусіях не можна буде говорити про тривалий мир.»
Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан заявив, що Бухарест не відправлятиме свої війська в Україну, але братиме участь у місіях з моніторингу дотримання Чорноморської мирної угоди та надаватиме матеріально-технічну підтримку миротворчим зусиллям в Україні. У той час, коли Болгарія виступила з ініціативою сформувати і розмістити у себе багатонаціональний морський координаційний центр із забезпечення безпеки судноплавства у західній частині Чорного моря, Румунія може стати хабом для відправки військ західних держав в Україну. Полковник у відставці Іон Петреску зазначив. «Що стосується участі Румунії, побачимо які рішення будуть прийняті на зустрічі між Президентом Румунії та уповноваженими суб’єктами, щоб виступити з відповідними пропозиціями. Добре те, що наразі Адміністрація Президента Румунії покладається на колективну мудрість і чекає на відповідні пропозиції, а в оборонному відомстві Румунії на 100% враховують конкретні, прагматичні пропозиції, які вносить Військово-морський штаб Румунії. Побачимо, що зміниться найближчим часом у Чорному морі.»
Якщо, припустімо, США вдасться добитися великоднього перемир’я і навіть мирної угоди, то це не означатиме настання довготривалого миру в Україні. Адже ніхто на Заході не вірить, що Москва дотримуватиметься взятих на себе зобов’язань. Тудор Куртіфан зазначає. «Я не думаю, що хтось настільки наївний, щоб вірити, що Російська Федерація дотримуватиметься ad litteram міжнародного договору або перемир’я. Усі пам’ятають Мінськ-1, Мінськ-2 і багато інших подібних договорів, порушених Російською Федерацією. Один мій знайомий казав, що «міжнародне право – це найбільш зраджена наречена». У 1994 році було укладено Будапештський меморандум, за яким Україна відмовилася від ядерної зброї. Звичайно, в Будапештському меморандумі не було військового компоненту на кшталт статті 5-ої, але західні держави гарантували безпеку України. Російська Федерація визнала кордони України після 1991 року, був також Договір про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією 1997 року, коли знову ж таки, Москва визнала територіальну цілісність української держави після 1991 року, в тому числі з Кримським півостровом у складі України. Потім Мінськ-1, Мінськ-2 і так далі. Цей список можна продовжувати. Ні, я не думаю, що ми можемо довіряти росіянам, я не знаю, договору, якого б Російська Федерація дотримувалася.»
Тудор Куртіфан каже, що саме це стане найбільшим випробуванням для західної дипломатії. Як знайти такі гарантії безпеки для України, які б зуміли утримати Російську Федерацію від повторного нападу.
