V-ий Діалог славістів на початку ХХІ століття

У травні в місті Клуж-Напока відбувся V-ий Міжнародний науковий симпозіум Діалог славістів на початку ХХІ століття.

România Internațional, 06.08.2013, 01:48

Наприкінці травня пройшов V-ий Міжнародний науковий симпозіум ”Діалог славістів на початку ХХІ століття”, який вже традиційно проводить Клузький університет ім. Бабеша-Бойоя. В рамках 4 секцій як лінгвістика, література й культура, теорія й практика перекладу та міжкультурний діалог зустрілися науковці з 6 країн: Румунії, України, Польщі, Росії, Казахстану та Угорщини. До учасників, вже відомих з попередніх випусків симпозіуму, приєдналися нові, а це свідчить, що на цій конференції дуже добре поєднується різне покоління науковців. Міжнародний симпозіум збирає широке коло науковців, і особливо чисельною є присутність українських колег.

Чим їх приваблює цей симпозіум — дізнаємося від професора Людмили Ткач з Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича: ”Славістична конференція, яка відбувається традиційно в Клузькому університеті — це одна з конференцій, на яку ми, колеги з Чернівецького університету, їдемо з великою охотою. Тому що той колектив славістів, викладачів, які працюють в галузі перекладу, міжкультурної комунікації, які поєднують викладання і наукову роботу, дуже приваблює нас тим, що у нас спільні інтереси, і на таких конференціях ми завжди маємо чим поділитися одне з одним. І мені здається, що щороку такі конференції стають більш насиченими, хоч є коло таких науковців, які приїздять, знову ж таки, традиційно майже щороку, і ми вже маємо тут своєрідне коло спілкування, де ми очікуємо і колег з Польщі, і з Угорщини і, звичайно, господарів цієї конференції — наших колег з Клужа, з Бухареста. Дуже нам приємно те, що цю наукову конференцію підтримує Союз Українців Румунії, і щороку Союз Українців Румунії підтримує цю конференцію не лише фінансово, а й дуже цікавою мистецькою стороною цієї конференції, бо справді, такі заходи, коли зустрічаються представники різних країн — вони цікаві тим, що вони збагачують кожного, хто сюди приїздить. І коли ми можемо послухати художні виступи, послухати українські народні пісні, послухати румунські народні пісні, побачити, як зберігається ось ця традиційна українська культура в Мараморощині, те, як Союз Українців Румунії дбає, щоб ось ця культурна самобутність зберігалася і була предметом наукового вивчення, то звичайно, що ця особливість конференції робить її ще більш привабливою і вирізняє з-поміж інших наукових конференцій, бо тут гармонійно поєднана і наукова частина роботи, і та частина, яку ми назвали культурним обміном, культурним збагаченням”.

Детальніше про наукову сторону симпозіуму дізнаємося від Людмили Ткач, професора кафедри сучасної української мови Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, яка бере участь у цьому симпозіумі вже не вперше: ”У цьому році ми мали можливість послухати наукові доповіді і на пленарному засіданні, і на кількох секціях. Я можу говорити більше про секцію лінгвістики і перекладу, і хочу сказати, що всі доповіді, які були виголошені, дуже кваліфіковані, вони показують, що в цій нашій галузі порівняльного мовознавства, з одного боку українсько-румунських, російсько-румунських міжслов’янських взаємин, дуже добре вже поєднується різне покоління науковців, тобто, присутні старші професори, і зокрема професор Вінцелер, професор Орос, які завжди мають що сказати, і молоді, і їхні доповіді і виступи в дискусіях надзвичайно цікаві. Є й середнє покоління науковців, мовознавців, літературознавців. І звичайно ж, є й багато молоді. І от у секції перекладу, яку сьогодні представляла переважна більшість дослідників якраз із румунського боку, ми мали можливість побачити, якою різнобічною є тематика їхніх досліджень: це і слов’янські елементи в сучасній англійській мові, це такі теми, скажімо, які в Україні ще лише починають звучати; далі — як навчити дітей змалку розуміти слов’янські мови, і була дуже цікава доповідь про порівняння чеських і словацьких дитячих книжок, які є класичною дитячою літературою, як ці книжки можна використати для перекладу румунською мовою і використовувати їх в румунському культурному середовищі.”

Професор Людмила Ткач зазначила, що клузькі науковці дуже цікавляться фразеологією: ”Дуже цікаві теми, якими вже традиційно цікавляться при вивченні перекладу викладачі Клузького Університету, і зокрема Каталін Болаж — це тема фразеології. Це безмежна тема для мовознавців, і фразеологізми, ці образні звороти, які не можна буквально перекласти з однієї мови на іншу, – це предмет зацікавлення усіх, хто працює в галузі порівняльного мовознавства, в галузі перекладу, і це те, що може цікавити пересічного носія мови, тому що, щоб відчути, наскільки неперекладними і своєрідними є фразеологізми, не треба бути мовознавцем, треба просто відчувати мову, знати її, і цікавитися, звідки і які звороти беруться, чому в одній мові вони звучать по одному, в іншій — по-іншому, а що є спільного в різних мовах. А вже від мови ми йдемо до дослідження якихось спільних рис в ментальності, і навпаки — відмінних рис, які відрізняють особливості поглядів на світ, скажімо, носія румунської мови, носія польської, російської, української мов. Я хочу сказати, що я бажаю успіху цій традиційній конференції ”Діалог славістів на початку ХХІ століття”, і якщо і надалі нашим колегам з Клузького університету вистачить сили, ентузіазму і натхнення готувати і проводити такі конференції, ми з радістю відгукнемося на них, ми будемо також завжди думати наперед про те, щоб ми могли представити на цій конференції цікаві доповіді”.

Дуже цікаві теми, якими вже традиційно цікавляться при вивченні перекладу викладачі Клузькогоцього року, як завжди, симпозіум розгорнувся в двох напрямках –науковому та культурному. Тож в перший день учасники відвідали виставку емалі, живопису та фотографії і побачили музичну програму ”Трансільванські голоси”, які були організовані Російським культурним центром. А культурна програма наступного дня була суто українською: перед гостями виступили вокальний гурт ”Червона калина” та танцювальний ансамбль ”Соколи”, які діють при марамороській філії Союзу Українців Румунії. Програму продовжив огляд в прем’єрі в Румунії документального фільму ”Срібна земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939 р.”, знятого в стилі Discovery, в стилі класичного документального європейського кіно, який вже побачили українці в Лондоні, Дубліні, Литві, Латвії та Естонії. Андрій Ребрик, Голова Закарпатського обласного осередку Пласту, представив цей фільм і наголосив на тому, що його цінність полягає саме в його автентичних зйомках і що в Україні на даний час це єдиний подібний фільм на цю тему. В останній день симпозіуму його учасники змогли відвідати соляну шахту Турда, про яку ви, наші шановні слухачі, вже мали нагоду почути з наших попередніх передач. Гості від’їжджали задоволені науковим та культурним обміном, з надією зустрітися наступного року.