Місто Тиргу Жіу
Тиргу Жіу є атракцію на карті багатьох культурних турів, оскільки тут знаходяться роботи під відкритим небом славнозвісного скульптора Костянтина Бринкуша (1876-1957), який мав значний вплив на сучасне мистецтво.
Христина Манта і Штефан Бачу, 08.06.2025, 17:23
Тиргу Жіу – одне з головних міст історичного регіону Олтенія (південь). Розташоване на березі річки Жіу, місто має історію, що сягає 1400 року, коли його вперше задокументував волоський господар Мірча Старий. Місто в самому серці Олтенії є батьківщиною багатьох відомих румунських особистостей. Скульптор Костянтин Бринкуш, членкиня скаутського руху та учасниця Першої світової війни Єкатерина Теодорою або керівник Волоського повстання 1821 року Тудор Вдадимиреску – це лише деякі з видатних особистостей, які вперше побачили тут світ. Місто назване на честь річки Жіу, яка протікає через нього. До завоювання Дакії римлянами воно було дакійським селом, а його територія колись була вкрита великими ділянками диких лісів. Таким чином, він пропонував гарний притулок для своїх мешканців, захищаючи їх від іноземних навал. Тут перетиналися важливі транспортні артерії, що з’єднували Дунай, Трансільванію та Банат.
Вперше місто згадується у 1406 році під назвою «Жіул» у грамоті, яку воєвода Мірча Старший надав монастирю Тісмана. Також у 15 столітті місцевість вперше згадується в документах як ярмарок. Згодом в історичних джерелах з’являються згадки, які свідчать про кристалізацію міського життя. У документі господаря Раду Міхні від 1611 року місто згадується як муніципальна організація. У 17 столітті Тиргу Жіу виконує функцію резиденції Горжанського краю. Тут часто знаходили притулок у важкі часи правителі країни, такі як Міхай Хоробрий, Матей Басараб, Константін Бринков’яну.
Тиргу Жіу є атракцію на карті багатьох культурних турів, оскільки тут знаходяться роботи під відкритим небом славнозвісного скульптора Костянтина Бринкуша (1876-1957), який мав значний вплив на сучасне мистецтво. Місто було також в центрі уваги туристичних журналістів, які склали список «Напрямків румунського туристичного прес-клубу 2025», посівши 5-е місце в цьому рейтингу. Минулого року, завдяки роботам Костянтина Бринкуша, місто увійшло до Списку всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО, рішення, яке принесло радість жителям міста, як підкреслив субпрефект повіту Горж Георге Ауреліан Гирбачу: “Це визнання цінності цього ансамблю спорудженого Костянтином Бринкушем в пам’ять про загиблих героїв війни на замовлення Аретії Тетереску, дружини Георге Тетереску (політика і прем’єр-міністра Румунії в міжвоєнний період). Це дуже красива історія. Я завжди люблю розповідати її людям, які приїжджають до Тиргу Жіу і з якими я гуляю вздовж Вісі Бринкуша. Бринкуш подумав, що ця історія посилається на наше життя, ріка Жіу, яка знаходиться в кінці ансамблю, звідти практично починає історію, яка означає життя, народження, чи не так? Історія починається зі «Столу мовчання», коли ми сідаємо з сім’єю за стіл, коли ми діти, потім проходимо через «Ворота поцілунку» з коханою, дружиною, доходимо до церкви на вісі Бринкуша, яка є частиною монументального ансамблю Шляху героїв, і піднімаємося до нескінченності, до вічності, через «Нескінченну колону». Приїжджайте до Тиргу Жіу, приїжджайте до Горжанського повіту, приїжджайте і насолоджуйтеся скульптурами, які залишив нам у спадок Костянтин Бринкуш!”
Оселившись у Парижі в 1909 році, Костянтин Бринкуш вже був знаменитістю, коли в 1937 році повернувся на батьківщину, щоб реалізувати роботи, якими сьогодні захоплюються відвідувачі міста Тиргу Жіу. На замовлення «Національної жіночої ліги Горжанського краю» Костянтин Бринкуш протягом року реалізував кілька монументальних робіт, розташованих на шляху, який зараз називається «Шляхом героїв». На цій дорозі, також відомій як «Вісь Бринкуша», знаходився міст, де 14 жовтня 1916 року відбулися запеклі бої, коли мешканцям міста вдалося зупинити німецькі війська, що намагалися просунутися на південь. У громадському саду, біля річки Жіу, знаходиться «Стіл мовчання», оточений дванадцятьма круглими кам’яними стільцями у формі пісочного годинника. Далі вздовж алеї по обидва боки можна побачити 30 квадратних кам’яних стільців, також у формі пісочного годинника. Біля входу до Скверу знаходиться «Ворота поцілунку», витвір з пористого каменю, висотою понад 5 метрів. На двох колонах можна побачити символ поцілунку – дві половинки кола, характерний символ скульптора Костянтина Бринкуша.
Далі вздовж так званої «Вісі Бринкуша» знаходиться Церква Святих апостолів Петра і Павла, побудована між 1927-1937 роками, до того, як скульптор почав працювати над своїми монументальними роботами в Тиргу Жіу. На іншому кінці «Вісі Бринкуша», приблизно в 1,2 кілометрах від «Столу мовчання», знаходиться «Колона нескінченності» або «Нескінченна колона». Вона має висоту 29 метрів і складається з бронзових модулів у формі пісочного годинника, закріплених на металевій вісі. Розташована в парку, оточеному невисокими будівлями, вона помітна з великої відстані. Весь монументальний ансамбль у Тиргу Жіу був завершений 27 жовтня 1938 року. З тих 204 робіт скульптора К. Бринкуша, в країні залишилося дуже мало: у м. Тиргу Жіу – скульптурний ансамбль, що складається з «Нескінченної колони», «Столу мовчання» та «Воріт поцілунку», у м. Крайова – погруддя Георге Кіцу, погруддя Іона Джорджеску Горжана, у м. Бузеу – Молитва, погруддя Петру Стенєску та у м. Бухарест – погруддя Вітеллія, Голова Лаокоона, погруддя доктора Кароля Давіли, переважна більшість з них розкидана по всьому світу, у найбільших музеях та колекціях.
Місто Тиргу Жіу може стати відправною точкою для ознайомлення з іншими туристичними пам’ятками повіту Горж. Для тих, хто віддає перевагу екуменічному туризму, православні монастирі Тісмана, Половрадж та Лайніч є чудовими місцями для відвідування. Ще однією пам’яткою є гірська територія у північній частині повіту Горж з льодовиковими озерами, печерами, деякі з яких були оголошені пам’ятками природи, і вузькими ущелинами, вирізаними в горах бурхливими водами.
