Румунські вузькоколійні потяги

Румунський лісовий паровоз, призначений для курсування вузькоколійкою, з'явився на світ понад століття тому, щоб легше проникати через скелясті долини та береги річок, заховані в багатовікових лісах.

Христина Манта, 21.01.2024, 10:46

Румунський лісовий паровоз, призначений для курсування вузькоколійкою, з’явився на світ понад століття тому, щоб легше проникати через скелясті долини та береги річок, заховані в багатовікових лісах.

Наразі в нашій країні є вісім вузькоколійних парових потягів, сім з яких можна використовувати в туристичних цілях, а один – у виставкових. П’ять з них діють протягом цілого року. Найпопулярніший – у Марамуреші, остання лісова парова залізниця у світі. “Гірськобанатський паровоз» в повіті Караш-Северін – це фактично потяг, що курсує першою в країні гірською залізницею, яка вважається найкрасивішою в Південно-східній Європі. Паровози в долині річки Хирбтібачулуй у Сібіуському повіті, Совата – Муреш, Гуцулка-Молдовіца в Сучавському повіті не курсують в холодну пору року, а якщо й курсують, то або в кінці тижня, або під час особливих подій. А паровози гір Апусень в Хунедоарі та Албі курсують тільки влітку. Детальну інформацію про вартість проїзду, графік роботи, атракціони тощо можна знайти на сторінках у Facebook або на веб-сайтах, присвячених кожному з них.

Найвідоміший маршрут вузькоколійного потягу це Мокеніца з Вішеул де Сус  Марамуреського повіту. Тут прогулянка займає щонайменше шість годин в обидва боки. Туристи долають 56 кілометрів долиною річки Васер, через природний парк Марамуреш, між н.п. Вішеул де Сус та Ізворул Команулуй. Останній знаходиться всього в двох кілометрах від українського кордону.  Потяг доступний для подорожей протягом цілого року, в тому числі і в зимовий сезон. З травня по жовтень, згідно з інформацією, опублікованою на сайті mocanita-maramures.ro, поїздки відбуваються щодня. Якщо ви хочете уникнути неприємних ситуацій, з якими стикалися інші туристи під час поїздок на цьому потязі, вам також варто заздалегідь дізнатися про вартість проїзду.

Вузькоколійний потяг Сібіу-Агніта – це фактично лише половина колишньої лінії, яка з’єднувала Сігішоару з Сібіу через Агніту. Побудована між 1895 і 1910 роками, «моканіца», як називають румунською мовою цей потяг, курсувала по всій своїй довжині до 1965 року, коли ділянка Сігішоара-Агніта була демонтована, а решта лінії була закрита в 2001 році. У 2007 році стартував проєкт реставрації. Потяг та лінія були відреставровані, утримуються та експлуатуються волонтерами. З тих 64 кілометрів залізниці в долині Хиртібачулуй, 7 кілометрів між станціями Хосман і Корнецел були відновлені волонтерами. Асоціація “Друзі паровозу” організовує регулярні поїздки дизель-потягом і час від часу – паровозом. Маршрут пролягає через охоронювану пташину територію, де туристи можуть побачите, серед інших, малого підорлика, сіру синицю, лелеку і фазана, а якщо пощастить, то й оленів, козуль, лисиць і кроликів. Це на додаток до кількох отар овець, корів і коней. Наразі йдуть роботи над продовженням маршруту ще на 2,6 кілометра, від н.п. Хосман до колишньої стоянки Фофельдя, якою, сподіваємось, бажаючі зможуть проїхати на велопоїзді з цього року. Самовідданість і незмінний ентузіазм волонтерів асоціації друзів паровозу дійшли до вух короля Великобританії Чарльза ІІІ, який у листі до друзів волонтерів висловив своє захоплення їхньою роботою і привітав з героїчними зусиллями.

Поїздка на вузькоколійному паровозику – один з найкращих способів розслабитися і провести день на природі, якщо ви приїхали до курорту Совата. Тамтешній потяг – це один з 10 вузькоколійних паровозів, виготовлених у Польщі в 1949 році, який експлуатується на маршруті Совата – Кимпія Четеці з 2011 року. Маршрут займає близько 1,5 години в обидві сторони і має довжину 14 км. Ви можете подорожувати в гондолі, тобто у відкритому вагоні, або в двох закритих вагонах, всі три побудовані в стилі старих поїздів з дерев’яною обшивкою і лавками. Як румунські, так і іноземні туристи зачаровані унікальними пейзажами, які пропонують ліси та гори Гургіулуй.

Вузькоколійка Гуцулка- Молдовіца була побудована мюнхенським власником лісопилки Луїсом Ортібом і введена в експлуатацію в 1888 році для транспортування деревини з лісу до лісопилки. У 1909 році залізниця перейшла до церковного фонду, який змінив ширину колії з 800 мм на стандартну 760 мм. Спочатку маршрут паровозу мав 23,9 км, від Молдовіци  до Росоші, але з роками було побудовано багато варіантів, і вся система досягла в 1987 році зі створенням ділянки Рашковей – Рашка праворуч  – довжину 73 км. Лінія використовувалася до 2001 року для перевезення деревини, а зараз тільки у туристичних цілях. В даний час довжина лінії становить 12 км.

Паровоз  Оравіца-Аніна курсує найстарішою гірською залізницею в Румунії. Віадуки і тунелі, побудовані в банатських горах, і навколишні ландшафти пропонують унікальний досвід. Будівництво залізниці Оравіца-Аніна розпочалося у 1861 році. Робота була надзвичайно складною для тогочасних інженерів через те, що це був гірський маршрут у західній частині Банатських гір. Маршрут становить 33,4 км і складається з 14 тунелів і 10 віадуків. Майже через 3 роки роботи були завершені. В результаті залізниця Оравіца-Аніна була урочисто відкрита 13 грудня 1863 року як перша гірська залізниця в Румунії. Ця залізниця є найстарішою в Південно-Східній Європі і була побудована для транспортування корисних копалин. Через свою схожість з першою гірською залізницею в Європі, австрійською Земмерінгбан, залізниця в Румунії отримала назву Банатський семерінг.  У наші дні, однак, залізниця більше не використовується для видобутку корисних копалин, а лише для туризму. Подорож починається на станції в н.п. Оравіца і по дорозі потяг зупиняється на 5 станціях: Бредішорул де Жос, Добрей, Лішава, Чудановіца і Гирліште.  Маршрут Оравіца-Аніна – це казковий, адже окрім чудових гірських пейзажів, побудовані віадуки справді вражають.

Найдовший віадук – це віадук Раковіце, висотою 26,5 метрів і довжиною 115 метрів. Незважаючи на те, що це найдовший віадук, за видовищністю він поступається лише віадуку Жітін, який є справжнім витвором мистецтва. Він вигнутий з обох кінців, а висота його опор сягає 37 метрів. Довжина залізного мосту віадука становить 31 метр, а довжина тунелю – 230 метрів. Найдовший тунель на маршруті Оравіца-Аніна має довжину 660 метрів і знаходиться в кінці маршруту, в Гирліште. Через круті повороти (звичайні залізничні криві мають довжину 150 метрів, а криві на маршруті Оравіца-Аніна – лише 114 метрів), всередині залізниці були встановлені контррейки. Швидкість, з якою рухається потяг, становить лише 17 км/год, тому маршрут, хоч і недовгий в кілометрах, можна здолати за 4 години в обидва боки. Залізнична лінія не електрифікована, тому довелося будувати спеціальні вагони і локомотиви. Потяг має два вагони з дерев’яними лавками, побудований у 1914 році. Якщо попит високий, додається додатковий вагон.