Зустріч з Роксоланою Жарковою в рамках «Клубу читачів» у Бухаресті
Секція української мови та літератури Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету у співпраці з Бухарестською філією Союзу українців Румунії організувала черговий «Клуб читачів». Почесною гостею заходу була українська письменниця Роксолана Жаркова.
Христина Штірбець, 18.06.2026, 10:08
Секція української мови та літератури Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету у співпраці з Бухарестською філією Союзу українців Румунії організувала 10 червня 2026 року черговий «Клуб читачів» – захід, присвячений популяризації української літератури в Румунії та розвитку українсько-румунського міжкультурного діалогу. Почесною гостею заходу була українська письменниця Роксолана Жаркова.
Чергова зустріч «Клубу читачів» відбулася у Залі засідань Факультету іноземних мов і літератур та зібрала студентів, викладачів, представників української громади Бухареста, переселенців з України і всіх тих, хто цікавиться літературою та культурою України. Модераторкою зустрічі була лекторка д-р української секції Факультету іноземних мов та літератур Альона Біволару, яка говорить про головну ціль зустрічі та про письменницю Роксолану Жаркову: «Метою цього проєкту є популяризація української літератури в Румунії, підтримка українсько-румунського міжкультурного діалогу та створення простору для спілкування між письменниками, науковцями, студентами й усіма, хто цікавиться сучасною українською культурою. Для нас надзвичайно важливо, щоб українська література була присутньою в академічному та культурному житті Румунії, а студенти мали можливість знайомитися не лише з класичною спадщиною, а й із сучасним літературним процесом. Почесною гостею заходу стала українська письменниця Роксолана Жаркова – поетка, прозаїкиня, есеїстка, літературознавиця та одна з яскравих представниць сучасної української літератури. Нині пані Роксолана перебуває в Румунії завдяки творчій стипендії Національного музею румунської літератури в Яссах. Для нас було великою честю запросити її до Бухареста та надати можливість студентам і читачам поспілкуватися з авторкою безпосередньо. Під час зустрічі Роксолана Жаркова розповіла про свій творчий шлях, про книги, які вона написала, про теми, що її хвилюють, а також про роль літератури в сучасному суспільстві. Особливу увагу письменниця приділила темі війни та її впливу на людські долі. У центрі обговорення опинилися історії українських жінок, які через війну були змушені залишити свої домівки та розпочати нове життя в інших країнах.»
Лекторка Альона Біволару ствердила, що зустріч з письменницею Роксоланою Жарковою залишила в серцях присутніх радість від спілкування та бажання більше дізнатися про українську літуратуру: «Ця розмова викликала великий інтерес серед присутніх. Через особисті спостереження, роздуми та приклади з реального життя авторка показала не лише труднощі, з якими стикаються українські біженки, а й їхню внутрішню силу, стійкість та здатність зберігати гідність навіть у найскладніших обставинах. Важливою частиною заходу став відкритий діалог із публікою. З нами був український театр «FAVORITE» та студенти й гості. Члени театральної групи «FAVORITE» активно ставили запитання про творчість письменниці, про сучасну українську літературу, про виклики, які постають перед митцями в умовах війни, а також про відповідальність письменника за збереження історичної пам’яті. На мою думку, головним підсумком цієї зустрічі стало усвідомлення того, що література сьогодні залишається не лише мистецтвом слова, а й важливим інструментом осмислення реальності, збереження пам’яті та міжкультурного порозуміння. Ми ще раз переконалися, що сучасна українська література викликає щирий інтерес у Румунії та сприяє кращому розумінню процесів, які відбуваються в українському суспільстві.»
Письменниця, літературознавиця, літературна критикиня Роксолана Жаркова родом з Львівщини. Лауреатка численних премій і міжнародних літературно-мистецьких проєктів. Твори Роксолани Жаркової перекладено низкою іноземних мов: польською, словацькою, хорватською, французькою, англійською, латинською. Роксолана Жаркова розповідає про свої перші кроки входження в літературу й науку, про свій творчий шлях, про свої книги й теми, які вона піднімає: «Я пишу вже дуже і дуже давно. Я почала писати коли ще навчилася в шостому класі, у школі. Це були мої перші «проби пера», це були перші поетичні твори, пізніше я шукала себе в прозі. Були перші публікації, перші виступи, перші перемоги, перші поразки. Пізніше я навчалася у Львівському національному університеті імені Івана Франка, на українській філології. Пізніше завершила навчання, захистила кандидатську дисертацію з літературознавства, працювала в Університеті, а зараз не працюю. Я авторка кількох поетичних книг, є їх вже чотири. Цього року вийшла четверта книга під назвою «Глибока трава», а також книг прози. Моя дебютна повість опублікована у 2021 році має назву «Нуль цілих, нуль десятих», вона стосується питань міграції, вимушеного покидання дому, ностальгії. Друга така вже зріла книга, яка складається з короткої прози, оповідань, новел, образків, має назву «Біжи, Еврідіко!» і опублікована у 2023 році, знову ж вона стосується питань біженства, міграції, а також вимушеного покидання дому українськими жінками та дівчатами після повномасштабного вторгнення. Ще одна книжка 2024 року, це повість «Ножиці, папір» про долю української жінки в Польщі, яка знаходить тимчасовий притулок в цій країні. Я також у цій книжці намагаюся провести певні паралелі між долею українських жінок під час російсько-української війни та між долею жінок під час Другої світової війни в часи Голокосту. І крайня поетична книга, про яку я вже говорила «Глибока трава» вона десь розвиває ці теми. Також у мене є крайня прозова книга під назвою «Розсипані кордони», яка була опублікована минулого року. Вона власно підсумовує мій певний досвід спілкування з українськими жінками, біженками у різних країнах Європи: Польщі, Словаччині, Латвії, Швеції, Чехії та в інших країнах.»
Роксолана Жаркова поділилася своїми враженнями від участі у «Клубі читачів» у Бухаресті та з радістю прочитала свій вірш «Війна, кохання, перемога»: «Надзвичайно приємні та теплі враження після знайомства з українцями Румунії та з тими українцями, які на даний момент проживають у Румунії. Я маю нагоду перебувати в Румунії у рамках проєкту, пов’язаного з діяльністю Національного музею румунської літератури в Яссах, а також мала нагоду побувати на зустрічі з українською громадою на базі Бухарестського університету а також у співпраці з Союзом українців Румунії й у мене дуже теплі, приємні і неприємні враження. Вийшло джуе справді таке цікаве спілкування. Ми багато говорили про мою літературну діяльність також. Запрошені гості презентували себе, розповідали про те чим вони зараз займаються, перебуваючи в Бухаресті. Також ми спілкувалися про життя, про дім, наш дім в Україні й про бажання повернутися додому.
«Що буде після усього, після війни?
в когось народяться вірші, в когось – сини,
хтось народиться сам, розбивши зимовий лід,
поки березень воював, квітень ховав свій цвіт.
ми будемо після? цього ти мене не спитав,
і квітень прийшов, дощем наповняти став
мене і тебе, щоб розм’якли слова і серця,
все минає, одна лиш любов не має кінця,
ні початку,
третини,
середини
або
чверті,
навіть коли дивитися в очі смерті,
навіть коли її хочуть зрівняти з землею,
після війни буде любов,
і ми будемо нею.»
Роксолана Жаркова – авторка поетичних збірок «СлухаТи – море: просто собі вір[ші]» (2015), «Руками-словами» (2017), «Всі мої птахи» (2019), «Глибока трава» (2026), прозових творів «Він пахне тобою» (2017), повістей «Нуль цілих, нуль десятих» (2021), «Біжи, Еврідіко!» (2023), «Ножиці, папір» (2024), «Розсипані кордони» (2025).
Кристина Джаламага, переселенка з України, талановита акторка, режисерка та керівниця народного українського театру «FAVORITE», який діє в Бухаресті, також була присутня на зустрічі з Роксоланою Жарковою. Ця зустріч просто надихнула її: «Мені було дуже цікаво послухати її історію, спостерігати за тим як людина розповідала про свій творчий шлях, тому що я сама пишу з дитинства. Ця зустріч стала для мене таким повштовхом щоби нараз всі свої вірші збирати, записувати, сьогодні це просто канал, а згодом у мене буде так само моя книга, я в це вірю. Я вважаю, що такі зустрічі треба робити, тому що творчість, вона проникає скрізь, через творчість людина може висловити свої почуття і звільнитися від якогось важкого досвіду. Я вважаю, що це дуже добре, що є люди, які це роблять і зустрічатися, ділитися творчими своїми віршами, розповідями треба, тому що це надихає людей. Я дякую за цю зустріч, ми дуже гарно провели час колективом, поспілкувалися, так само поділилися своїми творчими досягненнями, заспівали мою авторську пісню «А ми віру не втрачаєм». Я вірю, що люди, які вміють творити, любити, створювати вони завжди будуть один одного знаходити і розповсюджувати світла, яке врешті-решт, будь-де, буде перемагати всю темряву.»
Лекторка д-р української секції Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету Альона Біволару переконана, що культура й література здатні будувати мости навіть у найскладніші часи та що проєкт «Клуб читачів» матиме довге життя: «Що стосується майбутніх планів, то проєкт «Клуб читачів» обов’язково матиме продовження. Ми вже працюємо над організацією нових зустрічей із письменниками, перекладачами, дослідниками та представниками культурного середовища України. Також прагнемо розширювати співпрацю між українськими та румунськими академічними й культурними інституціями, залучаючи до наших заходів дедалі ширше коло учасників. Я переконана, що культура й література здатні будувати мости навіть у найскладніші часи. Саме тому ми й надалі працюватимемо над тим, щоб український голос звучав у румунському академічному та культурному просторі, а наші спільні проєкти ставали дедалі численнішими та змістовнішими.»
