430 років від дня народження гетьмана України Богдана Хмельницького
6 грудня, останнього місяця року та востаннє у цьому році, українська громада у великій кількості зібралася на зустрічі «430 років від дня народження гетьмана України Богдана Хмельницького», організованій Клузькою філією Союзу українців Румунії у партнерстві з Філологічним факультетом місцевого Університету імені Бабеша-Бойоя.
Христина Штірбець, 18.12.2025, 08:33
6 грудня, останнього місяця року та востаннє у цьому році, українська громада у великій кількості зібралася на зустрічі «430 років від дня народження гетьмана України Богдана Хмельницького», організованій Клузькою філією Союзу українців Румунії у партнерстві з Філологічним факультетом місцевого Університету імені Бабеша-Бойоя. Ця ключова постать в історії України протягом довгого періоду виділялася в першу чергу як ініціатор злуки «братніх російського і українського народів», яку було підписано на Переяславській раді. Роками ім’я Б.Хмельницького асоціювали з усіма бідами і невзгодами, які цей договір спричинив. І тільки в останні десятиліття особу Зиновія-Богдана Хмельницького (1595-1657) розглядають насамперед як видатного українського військового, політичного та державного діяча, першого гетьмана Війська Запорозького, який очолив національно-визвольну війну 1648-1657 років та був творцем Української козацької держави (Гетьманщини), вписав Україну на мапу європейських держав та став символом боротьби проти поневолення. Правдивим намірам та діяням національного державотворця та виділенню їхнього значення в історії України і був присвячений цей захід.
Після гімнів Румунії та України, які щоразу відкривають наші зустрічі, привітальні слова виголосив пан І.Гербіл, голова Клузької філії СУР: «Як ви вже помітили, протягом 2025 року ми прагнули популяризувати представників української культури, літератури та визначних історичних постатей…. Цього разу дізнаємося більше із підготовлених презентацій про гетьмана України Богдана Хмельницького».
«Життя й діяльність гетьмана Богдана Хмельницького здавна оповиті легендами та міфами, оскільки про його ранні роки збереглося небагато достовірних відомостей», – так розпочав Іван Папаріга румунською свою доповідь «Богдан-Зиновій Михайлович Хмельницький – видатний державний діяч і дипломат». Магістрант I курсу на відділі Ірландські культурні студії Філологічного факультету переказав відомі факти про походження і освіту Богдана, про загибель батька та двохрічне перебування у полоні в турків. Йшлося про заслужений перед козаками авторитет під час ряду військових походів на татар і турків та про проявлені вже тоді «безперечні якості вправного переговорника». Тому не дивно, що із загостренням особистих проблем із шляхтичами й через поверхневе і несправедливе ставлення польської влади до них, у Хмельницькому «козаки дедалі більше починали вбачати безстрашного лідера у протистоянні з польською владою». Доповідач зазначив: «Хоча може здаватися, що так звана «справа Чаплинського» стала безпосередньою причиною козацького повстання, існували й інші чинники, зокрема економічні, етнічні та релігійні, які сприяли висуненню Хмельницького на чолі народного невдоволення в Україні.» Вже після перших вдалих боїв із поляками в якості гетьмана України, Богдан Хмельницький почав будувати нову козацьку державу. «Хмельницький утвердив себе як визначну постать у військовій справі, адміністрації, фінансах, економіці та культурі. Виявивши велику політичну далекоглядність, він перетворив Запорозьке військо на найвищу владу нової української держави й об’єднав усі сфери українського суспільства під своєю владою», – підкреслив студент. Він також пояснив передумови і причини підписання союзу з Московським царем на Переяславській Раді в 1654 році, а також зауважив: «свободи, які були гарантовані за життя Хмельницького, після його смерті почали постійно обмежуватися. Зрештою цей процес призвів до повного поглинення України Московським царством, а згодом — Російською імперією та Радянським Союзом.»
У своєму виступі українською «Богдан Хмельницький – видатний державний діяч, полководець і дипломат» студентка 3 курсу Анастасія Федурян доповнила попереднього доповідача новою інформацією. Так, розкриваючи передумови виникнення повстання під керівництвом Хмельницького, вона наголосила: «Приборкавши козацько-селянські повстання, польська шляхта посилила свій гніт і свавілля над українським народом. Жертвою цієї політики став і сам Богдан Хмельницький.» Справедливий опір українського населення, на цей раз під керівництвом досвідченого і талановитого військового ватажка Б.Хмельницького, став початком «тривалої боротьби за визволення, який дістав в історичній літературі назву Національно-визвольної революції середини ХVІІ ст.» Підходячи хронологічно до оповіді про підписання протекторату із Московським царем дівчина зазначила: «Частина українського суспільства, зокрема представники козацької старшини, духовенства та простих козаків не підтримали угоди й відмовилися присягати цареві.» Крім того вона згадала про зрадницький мирний договір між Московією та Польщею 1656 року, який практично анулював переяславські домовленості. Доповідачка наголосила: «В цих умовах Б. Хмельницький вирішив заручитися підтримкою Трансільванії та Швеції…. Активізувалися й відносини гетьмана з Молдовою, Валахією, Австрією, Бранденбургом». Ці пошуки вже тяжко хворого на той час гетьмана нових союзників є свідченням розуміння віроломності як польської так і московської імперії, усвідомленням відсутності будь-яких надій на чесні відносини із ними. «За час свого гетьманування Б. Хмельницький запровадив ефективну податкову систему, збирався налагодити карбування власних грошей, встановив і підтримував дипломатичні стосунки з багатьма країнами Європи, зокрема з Польщею, Туреччиною, Молдавією, Австрією, Швецією, Венецією, Трансільванією, які визнали Україну як суб’єкт міжнародного права», – зауважила вона наприкінці.
У третій доповіді «Цікаві факти про Б.Хмельницького» Тетяна Захарова поділилася із присутніми довідками про визначного гетьмана як людину, про його захоплення та таланти. Вона розповіла про надзвичайну фізичну силу гетьмана, великий зріст та досить рішучий і запальний характер. Хмельницький також виділявся «тонким розумом, ерудицією, вмінням передбачати розвиток подій, сталевою волею.» За згадками він мав «відмінний ораторський хист», а також володів щонайменше 5 іноземними мовами. Цей видатний діяч вів дуже скромний, аскетичний спосіб життя, зате полюбляв каву (не популярний на той час напій), грав на бандурі та розводив і добре знався на голубах. Не менш цікавими були деталі про особисте життя гетьмана – троє жінок та шестеро дітей і їхні типові для того часу долі. Особисті цікаві враження від ознайомлення із історичними згадками про Богдана Хмельницького прочитала пані Олена Пономаренко. Вона підкреслила вольовий, сильний характер гетьмана, прочитала опис його невибагливої кімнати та звичаї і цікаві випадки під час прийому королівських посланців.
Продовженням теми значення та впливу діяльності Хмельницького на подальший розвиток української державності став перегляд цікавої документальної стрічки «Яким Хмельницький був насправді?» від каналу Реальна історія. Тут розглядалися не тільки історічні факти повязані із Богданом Хмельницьким, але і їхнє трактування протягом наступних століть. Як, наприклад, факт підписання переяславських угод, які так довго і ще зовсім до недавна розглядалися як акт довгоочікованої злуки українців та росіян, а самого гетьмана – як прибічника дружби з Москвою. У цій стрічці розвінчано цю пропагандиську ідею, а також висвітлено в сучасному світлі причини та учасників повстання, яке переросло у війну та зародило козацьку державу, яка проіснувала майже 100 років. Було згадано і про документально підтверджені наміри гетьмана від початку відродити українську державу, зберегти її суверенність, а також спосіб життя, вольності, права українців на своїй землі.
Своєрідною поетичною ілюстрацією сприйняття Хмельницького та його досягнень протягом століть стала підбірка «Вірші про Богдана Хмельницького», яку підготувала редактор дитячого журналу «Дзвоник» О.Сенишин. Вона складалася із 4 віршів авторів різних епох. Першим було зачитано «Вірш про Богдана Хмельницького» (1729) Гната Бузановського – викладача Києво-Могилянської академії. Далі прозвучали твори Т.Г.Шевченка «Якби-то ти, Богдане п’яний» (1859) та «Стоїть в селі Суботові» (1845), які, як і перший вірш, майстерно продекламувала пані Ольга Павлюк. Ці вірші різні за тональністю і часом написання, стали ілюстрацією не тільки негативної авторської оцінки Хмельницького, але й прогресивного інтелигенства 200 років по смерті державотворця на фоні все інтенсивнішої пропаганди його ніби то об’єднуючих намірів. Наступний вірш українського поета та перекладача Степана Руданського «Хмельницький і пани» (1859–1872) зачитала пані Алефтина Кривко. Ця співомовка, створена приблизно в той же період що й шевченкові твори, говорить про зіткнення українських козаків та Хмельницького із польськими панами. Вона демонструє перевагу кмітливості й розуму козаків над панською пихатістю й глупотою. До радянських часів возвеличення Хмельницького відноситься «Пісня про Богдана Хмельницького» Івана Нехо́ди, яку зачитала пані Ольга Павлюк.
Презентація книги Павла Правого «Таємна історія Радянського Союзу» у перекладі на румунську Корнелія Ірода, що вийшла за фінансової підтримки Союзу українців Румунії, стала ще одним нагадуванням про необхідність зберігати історію чистою, без ідеологічних нашарувань та поправок. «Ця книга зявилася в Україні в 2021 році. Тому її поява викликала такий гучний резонанс після 2022 – після російського вторгнення», – виділила пані М.Гербіл по короткому опису багатої видавничої діяльності Союзу українців Румунії. Це перша поява іноземною мовою цього твору, де «розвінчана брехня, яку ткали десятиліттями, про добробут та справедливість комуністичного правління і яка настільки глибоко вкорінилася у свідомості людей, що й до сьогодні існують ностальгіки, які жалкують за тоталітарним режимом». Наслідки такого радянського поневолення і засилення відчутні як в Україні так і в інших пострадянських державах і їх не так то й просто стерти. Та після 2022 стало зрозуміло наскільки фізично небезпечним є таке мислення, як життєво важливо його позбутися. Бо як слушно зазначає пан Дорін Попеску в передмові: «Найбільші бої за звільнення від російського післясоюзного рабства сьогодні йдуть в Україні. …Та війна по захисту України відбувається на всіх фронтах, не тільки в окопах на сході та півдні України. І ця книга є частиною війни по захисту України.»
Не дивлячись на неминучість теми боротьби, втрат та війни, українці продовжують жити, продовжують дотримуватися своїх звичаїв та традицій. У цей передсвятковий період група «Мальви» виконала підбірку колядок, які за українськими традиціями, приносять добробут господарям. У виконанні Логвин Наталії, Міловідової Діани, Туткевич Світлани та Котової Галини під супровід баяниста Албу Володимира прозвучали такі відомі колядки як «Добрий вечір тобі», «Небо і земля» та «Нова радість стала». Вони розвеселили й піднесли настрій усім присутнім, нагадавши про таку очікувану низку новорічно-різдвяних свят. Адже наближення Різдва наповнює нас одними із найсильніших людських почуттів: любов’ю до своїх ближніх, радістю від перемоги добра та вірою в краще майбутнє. Гарних всім свят! Христос ся Рождає!
