Секція української мови Бухарестського університету
Лекторка Олена Біволару розповідає про українську секцію, випускників, співпрацю та Меморандум Глобальної коаліції українських студій.
Христина Штірбець, 18.09.2025, 10:40
Секція української мови та літератури в Бухарестському університеті працює безперервно з 1952 року. Сьогодні кафедра української мови та літератури є частиною Факультету іноземних мов та літератур Бухарестського університету.
До секції української мови та літератури вступають випускники ліцею, які вивчали українську рідну мову в доуніверситетських закладах але і ті, які бажають вивчати українську мову з нуля. Вивчення української мови адаптується до рівня кожного студента – від початкового до просунутого – і доповнюється іншою мовою, в тому числі румунською, таким чином пропонує подвійну філологічну підготовку, яка високо цінується на ринку праці.
Кафедра української мови та літератури займається підготовкою студентів-філологів, перекладачів та майбутніх викладачів. Випускники цієї спеціальності також мають доступ до інших сфер діяльності: дослідження, державне управління, дипломатія, ЗМІ, прикордонна поліція, видавнивництво, культурні установи, європейські установи або компанії з міжнародним профілем. Наразі лише три університетські центри в Румунії, а саме Бухарест, Клуж-Напока та Сучава надають можливість молодим людям, захоплених українською мовою та культурою, вивчати українську мову та літературу.
Лектор д-р Олена Біволару, викладачка на кафедрі української мови та літератури говорить сьогодні про діяльність секції, про покоління випускників, про співпрацю з різними установами та організаціями, а також про нещодавній підписаний Меморандум у рамках Глобальної коаліції українських студій.
Коротенька історія секції української мови та літератури в Бухарестському університеті
Лектор д-р Олена Біволару презентує коротеньку історію кафедри української мови та літератури в Бухарестському університеті: «Кафедра української мови та літератури в Бухарестському університеті була створена у 1952 році, й відтоді вона має безперервну традицію понад 70 років. Спочатку це було відділення у складі факультету слов’янських мов, згодом — кафедра, яка пройшла кілька етапів реорганізації. Викладання української мови та літератури розпочалося у Румунії в 1948 році, після реформи освіти, у навчальних закладах у місцевостях з українським населенням: початкових школах, середніх школах, гімназіях, педагогічних училищах. Бажання запровадити викладання української мови на університетському рівні в Румунії виникло, як зазначалося вище, у 1952 році на кафедрі слов’янських мов філологічного факультету, створеній у 1949 році. Основи української секції заклав професор Костянтин Драпака, випускник філософського факультету Чернівецького університету, спеціаліст з української, латинської та німецької мов, які він викладав, обіймаючи різні посади в ієрархії доуніверситетської та університетської освіти, і якого по праву можна вважати батьком українознавства в Бухаресті. Впродовж років викладацький склад був укомплектований випускниками Харківського та Київського університетів, а також випускниками Бухарестського відділення, такими як: Неоніла Бурчу-Лешяну, Магдалена Ласло-Куцюк, Марія Іванович, Василь Білівський, Сільвестру Загородний, Микола Павлюк, Міхай Бодне, Євдокія Боднарюк, Василь Кравченко, Стеліан Груя-Яцентюк, Іван Ребушапка, Дан Хорія Мазілу, Микола Корсюк, Марія Гощук. А зараз працюють на кафедрі Роман Петрашук та я, Олена Біволару. Серед викладачів та випускників були відомі славісти й україністи, які зробили важливий внесок у розвиток українознавства в Румунії. Наші проекти включають університетські курси, публікації, переклади, організацію конференцій та наукових заходів.»
Про покоління випускників секції української мови та літератури
Протягом часу секція української мови та літератури в Бухарестському університеті підготувала десятки поколінь фахівців — перекладачів, викладачів, дослідників, журналістів, дипломатів і т.д. Про випускників і де вони працюють говорить Олена Біволару: «Наші випускники працюють у кількох ключових сферах:
- Освіта: вчителями та викладачами української мови в школах, ліцеях та університетах.
- Переклад і усний переклад: у державних інституціях, міжнародних організаціях і європейських установах.
- Дипломатія та міжнародні відносини: як радники, аналітики чи фахівці в структурах, пов’язаних з Україною та міжкультурною співпрацею.
- Журналістика та медіа: частина випускників працює журналістами, редакторами, культурними менеджерами.
Ми вже маємо приклади студентів, які сьогодні займають посади усних перекладачів у європейських інституціях, що працюють із підтримкою українських біженців. Це доводить, що підготовка з української мови в Бухаресті безпосередньо відкриває шлях до європейської кар’єри.»
Про співпрацю з СУРом та іншими установами
Співпраця з різними організаціями та установами допомагає студентам краще обізнатися з українською культурою, зміцнювати мовні компетентності, а також інтегруватися в ширший європейський контекст, а викладачам сприяє підтверджувати свою роль у формуванні майбутніх знавців української мови. Олена Біволару подає деталі: «У контексті нашої співпраці з Союзом українців Румунії хочу підкреслити її постійний та плідний характер. Голова СУРу Микола Мирослав-Петрецький часто відвідує наш факультет, підтримуючи студентів через надання українських видань, які є важливим інструментом у їхній мовній та культурній підготовці. Крім того, частина наших студентів є симпантизантами СУРу й активно бере участь у різних культурних та науково-освітніх заходах. Наприклад, у січні ми разом долучилися до концерту колядок, організованого Бухарестською філією СУРу в Театрі Inedit. Також у співпраці з Союзом та за підтримки кафедри наші студенти взяли участь у відзначенні «Дня європейських авторів». У межах цього заходу вони поставили уривки з п’єси «Сватання на Гончарівці» у перекладі Міхая Трайсти, голови Бухарестської філії СУРу. Такі ініціативи сприяють не лише зміцненню мовних компетентностей студентів, але й інтеграції української культури в ширший європейський контекст.
Поряд із цим варто згадати й співпрацю з Міністерством освіти Румунії – Департаментом освіти мовами національних меншин. Там я мала честь бути запрошеною як науковий координатор з української мови для розробки нових шкільних програм для ліцею в межах робочих навчальних груп. Ця діяльність підтверджує нашу роль не лише в університетській підготовці, а й у формуванні міцної бази для викладання української мови на доуніверситетському рівні.»
Про підписання Меморандум у рамках Глобальна коаліція українських студій
4 липня 2025 року був підписаний Меморандум у рамках Глобальної коаліції українських студій про співпрацю між Українським інститутом у Києві, який представляє директор Володимир Шейко, та Бухарестським університетом, який представляє ректор Маріан Преда. Олена Біволару говорить про мету меморандуму, співпрацю та очікувані результати: «Мета цього меморандуму — підтримка, розвиток та координація глобальної мережі українознавчих студій, а також популяризація української мови та культури за кордоном. Меморандум спрямований на обмін досвідом, ресурсами й ідеями, а також на протидію дезінформації про Україну шляхом розвитку академічного середовища.
Програма співпраці включає:
- організацію міжнародних конференцій, семінарів і круглих столів;
- проведення культурних подій (Дні української мови, фестивалі, виставки, кінопокази);
- залучення студентів і викладачів до мережі Коаліції через публікації, переклади, робочі групи;
- створення літніх шкіл, онлайн-курсів, академічних мобільностей і стажувань;
- доступ до навчальних ресурсів (підручників, цифрових бібліотек, баз даних).
Очікувані результати та переваги:
- для студентів — більше можливостей для міжнародної мобільності, участь у проектах і стажуваннях;
- для викладачів — розширення можливостей досліджень, академічних обмінів і співпраці з інституціями в Україні та Європі;
- для університету — включення до глобальної мережі українознавчих центрів і підвищення академічного престижу.
Для нас важливо, щоб українська мова в Румунії не тільки зберігалася, а й мала міжнародну перспективу.»