ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Кахельні печі як витвір мистецтва

Понад 100 років тому, точніше в 1906 році, саксонець Греф Юлій заснував кахельний завод у місті Медіаш, який досі працює і успішно справляється з конкуренцією......

Кахельні печі як витвір мистецтва
Кахельні печі як витвір мистецтва

, 14.01.2020, 07:44






Понад
100 років тому, точніше в 1906 році, саксонець Греф Юлій заснував кахельний
завод у місті Медіаш. Упродовж часу (з 1938 по 2015 роки) завод мав
багато власників, серед них і румунська держава. Відтоді минуло 111 років і сталося
безліч соціальних, політичних та економічних змін, але медіашський кахельний завод продовжує виготовляти мальовані пічні кахлі, випалені в старих печах, за оригінальним
рецептом глиняних сумішей, з незмінною кількістю працівників і з використанням
тієї ж технології «глазурування» та ручного малювання. З 2015 року фабрика
знову належить саксонському підприємцю – Уве Драсеру.




Кахельна
плитка використовується для
облицювання цегляних печей і поділяється на п’ять основних елементів: квадратна, кутова, карниз верхній та нижній, цоколь
та пробка. Окрім цих основних
частин завод виготовляє й декоративні компоненти, характерні для печей у
містах, маєтках та боярських будинках: стовпи, арки, медальйони, полиці,
бордюри, фронтони тощо.




Про історію
цього ремесла розповів директор Медіашського заводу Раду Джордже Стеліан: «Ми
намагаємося зберігати традицію. Зараз працюємо за тим же глиняним рецептом,
що й в 1906 році. Ми використовуємо ті самі печі і намагаємось пояснити всім
клієнтам особливість цього ремесла, оскільки виробляємо плитку вручну, яка
суттєво відрізняється від механічно пресованої кахельної плитки, що
виробляється іншими великими виробниками на ринку. Це було божевіллям! Тому що
вижити на ринку дуже важко. Щоб дати вам можливість скласти уяву про
відмінності, скажу, що кожен наш працівник вручну виробляє близько 800 штук на
місяць, а якби ми модернізували завод і використовували механічні преси, то
виробляли б від 7 до 8 тисяч одиниць
плиток щодня. Як бачите, це величезна різниця!»




Мистецтво
ручного виготовлення кахельної плитки було майже забуте на початку ХХ-го століття,
коли кахельні печі стали вважатися застарілими через появу сучасних систем
опалення. Однак переваги, які пропонують нові опалювальні системи не змогли
замінити як красу мальованих кахельних печей або камінів, так і особливу
атмосферу, яку вони створюють в приміщенні. Крім цього кахельна піч є одним з
найбільш представницьких артефактів румунської цивілізації, артефакт, здатний
зображувати події та зміни, що відбулися на рівні суспільства з етнічної,
політичної, соціальної, економічної точок зору.




Раду
Джордже Стеліан розповів як вижив завод попри велику конкуренцію на ринку. «Ми намагалися зробити щось інше: тобто ми
мали клієнти, які хотіли зробити свій внесок у виготовлення печі, вкласти щось
своє у плитку і тоді ми дали їм можливість власноруч створювати та малювати
кахельну плитку. Якщо скажімо мати, батько та троє дітей приходять до нас і
хочуть зробити особливу піч, ми формуємо і випалюємо виріб, а нанесенням
зображення та кольорів на відповідну плитку займаються вони. Наприкінці кожен з
них зможе сказати, яку плитку зробив. Дуже багато людей так і роблять у нас. Так
само ми пропонуємо ще щось, на відміну від решти виробників. Якщо хтось купив
старий будинок і знайшов у ньому стару кахельну піч, яку хоче відреставрувати, ми
можемо здійснити повну реставрацію відповідних елементів. Інші приходять до нас з бажаним малюнком на аркуші паперу, ми створюємо гіпсові форми і коли плитка
готова, вони можуть взяти не тільки плитку, а й відповідні матриці, зберігаючи цим самим
унікальність своєї печі. Це та ніша, яку ми намагалися зайняти, щоб вижити на
ринку. Було непросто, але нам пощастило мати дуже гарну співпрацю з партнерами
з країни, організували виставки в Бухаресті, у Віскрі, у Сібуському музеї «Астра»,
у музеї в місті Медіаш тощо. Зараз, наприклад, проводимо виставку в укріпленій церкві села
Віскрі. Ми намагаємось показати людям, що кахель – це не просто піч, а й
справжній витвір мистецтва.»




В архіві
заводу зберігається велика колекція трансільванських плиток і муляжів,
включаючи рідкісні репродукції плиток з музею «Астра» у Сібіу. Подробиці
наводить Раду Джордже Стеліан: «У нас в архіві понад 300 моделей, нові плитки. Одна
наша працівниця – Юлія Костеску здобула ступінь магістра з живопису. Таким
чином, ми маємо свою плитку і робимо репліки старих плиток з музею «Астра» або
з різних музеїв країни. І тоді асортимент дуже різноманітний. Клієнт може
обрати кахель відповідно до регіону свого проживання. Якщо до нас звертається клієнт
з Буковини, ми можемо рекомендувати традиційні старі плитки з цього регіону,
якщо – з Трансільванії – так само. А для тих, хто хоче сучасну плитку, ми
можемо зробити і такий дизайн для них. Ви маєте зрозуміти, що на сьогодні
кахельна піч – це вже не класична піч. Ми постачаємо печі, до яких можна
підключити 10-15 радіаторів, вони є своєрідними мікрокотлами. Крім того, що
виглядає дуже добре і облицьована гарною плиткою, кахельна піч є мікрокотлом.
Особливо в Трансільванії ми продаємо білу кахельну плитку з синіми малюнками. На
Буковині спостерігається попит на більш «багаті» малюнки, з використанням зеленого,
червоного і навіть жовтого кольорів.»






Від
нашого співрозмовника ми дізналися, що щомісяця завод продає близько 30 великих
печей і 100 попередньо зібраних печей. Завод має 30 працівників і завжди відкритий
для нових клієнтів, а також для туристів. Туристи можуть навіть взяти участь у процесі
виготовлення плитки, можуть намалювати невеличку плитку, а наприкінці забрати її
з собою. І це тому, щоб кожен бажаючий зрозумів, що означає це ремесло.

Мистецтво розпису писанок
Неповторна Румунія Вівторок, 07 Квітня 2026

Мистецтво розпису писанок

Музей села «Дімітріє Густі» в Бухаресті, посольство Румунії у Великому...

Мистецтво розпису писанок
«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Неповторна Румунія Вівторок, 31 Березня 2026

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу

Басейн Гацегу є одним із найважливіших місць у Європі для вивчення динозаврів...

«Динозавр із качиним дзьобом» в краю Гацегу
Румунка слідами Нансена
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Березня 2026

Румунка слідами Нансена

Багатонаціональна експедиція з дослідження полярних регіонів дійшла до Арктики...

Румунка слідами Нансена
Марарони (foto: Mariana Chirita/ RRI)
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Березня 2026

Традиції зі смаком

Спіралки, макарони, локшина-гнізда або лешкуце та інші назви, що походять з...

Традиції зі смаком
Неповторна Румунія Вівторок, 10 Березня 2026

Публічні виступи та самопізнання

«Хто ти був до того, як тобі сказали, ким ти повинен бути?» — це одне з питань...

Публічні виступи та самопізнання
Неповторна Румунія Вівторок, 03 Березня 2026

Успіхи румунських учнів туристичних спеціальностей на міжнародному рівні

Участь Румунії в конкурсах з готельного бізнесу (HoReCa) зазнала значного розвитку в...

Успіхи румунських учнів туристичних спеціальностей на міжнародному рівні
Неповторна Румунія Вівторок, 24 Лютого 2026

Від кіно до активізму

З повідомленням на екрані «Більше квитків – більше любові!» і визнаючи, що в...

Від кіно до активізму
Неповторна Румунія Вівторок, 17 Лютого 2026

Мовою кажанів

Попри поширені повір’я, що кажани завдають шкоди, заплутуються у волоссі людей...

Мовою кажанів

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company