Урок каліграфії
З початком нового навчального року Національний музей Котрочень провів захід, ініційований три роки тому - «Урок каліграфії».
Ana-Maria Cononovici, 24.09.2019, 06:41
З початком нового навчального року
Національний музей Котрочень провів «Урок каліграфії», захід, ініційований
три роки тому. Щороку у
ньому беруть участь багато дітей, які разом з відомими діячами різних
сфер суспільного життя обговорюють важливість каліграфії та виконують вправи для
розвитку каліграфічного письма.
Цього року разом з дітьми за парти сіли філософ та
культурний діяч Михай Шора, гандболіст Крістіан Гацу, колишній гравець збірної
Румунії з гандболу, яка завоювала бронзової медалі на Олімпійських іграх у 1972
році в Мюнхені та срібні медалі на Олімпійських
іграх в 1976 році у Монреалі, тренер збірної Румунії з гімнастики Октавіан
Беллу, гімнастка Лариса Йордакє, володрака олімпійських нагород і призерка
світових та європейських першостей та письменниця Ана Бартон.
На цей раз «Урок каліграфії» був присвячений спорту,
точніше важливості систематичних занять фізичною культурою і спортом для
розвитку дітей та успішності учнів у школі. Дітям пояснили, що спорт і школа
повинні йти пліч-о-пліч.
Головний тренер олімпійської збірної Румунії зі
спортивної гімнастики Октавіан Беллу розповів присутнім як він розробив
спеціальну систему освіти в місті Дева, завдяки якій його підопічні могли
поєднувати тренування з навчанням. «У гімнастиці, як відомо, ми
проводимо інтенсивні фізичні вправи, тренування займають більшість часу. Я
зараз не хочу наводити приклади, але пригадую Лавінію Мілошовіч, яка
приїхала до Деви в першому класі і переїхала звідти у 20
років. Ці два аспекти переплітаються. У Деві
діє добре продумана система, тобто тамтешня
школа пристосувалася до потреби у тренуванні, тому що діти
повинні займатися гімнастикою двічі в день. Ми скористалися
тим, що згідно з дослідженнями психологів учні не можуть залишатися
зосередженими на уроках більше 30
хвилин, тому зробили уроки максимально стислими, тобто мали п’ять-шість уроків упродовж
трьох годин. І найважливішим є те, що по
закінченню 12 класів у них не було проблем з
випускними іспитами. Вони
також мали чудову інтелектуальну підготовку та показали виняткові
результати на змаганнях».
Водночас відомий румунський тренер Октавіан
Беллу сказав: «Кожен батько, який хоче мати розумну дитину та прагне її повноцінного
інтелектуального розвитку, не повинен забувати й про здоров’я
дитини, вона має бути сильною, оскільки життя – це постійне
змагання. І якщо дитина буде до цього фізично неготова,
їй загрожує сумнозвісна депресія, яка
проявляється у дітей все меншого віку.»
У свою чергу гімнастка Ларіса Йордакє зазначила: «Упродовж
часу я брала участь у великих змаганнях і маю на увазі передусім Олімпійські
ігри. Великі чемпіони завжди знали, як контролювати свої емоції. Розум має суттєвий
вплив на досягнення у професійному спорті.» Водночас гімнастка з ностальгією пригадала
уроки каліграфії: «Я чудово пам’ятаю ті уроки. Мені дуже подобалося вивчати
нові букви, писати слова й особливо писати
їх красиво.»
У віці майже 103 роки, видатний діяч румунської
культури Михай Шора розповів як проходили уроки фізкультури в його дитинстві: «У
будь-якому випадку ми дуже любили уроки фізкультури, оскільки після тривалого
сидіння за партою ми мали можливість побігати і бути у відповідності зі своїм
віком. У школі, за партою, ми були слухняними, але у спортзалі мали можливість
бігати. Найбільше мені подобалося лазити. Я навіть розвинув власну техніку
лазіння. Був дуже уважним до сигналу «старт», робив стрибок і випереджав усіх принаймні
на півметра. Завдяки цьому я часто був першим. Це питання інтелекту, а не
просто сили.»
Філософ сказав учня, що красиве письмо є проявом поваги
до тих, хто його читає: «У мої часи я писав перовою ручкою, а каліграфія
полягала в тому, щоб проводити тонкі лінії, коли писали знизу вверх і товсті
лінії, коли навпаки, зверху вниз. Отже мова йшла про безперервне чергування тонких
і товстих ліній, у цьому полягала каліграфія. Сьогодні, коли ми маємо кулькову
ручку, вже не постає проблема тонких і товстих ліній. Але в будь-якому
випадку те, як ми пишемо, – це повага до того, хто читає і повинен зрозуміти,
що там написано, тобто почерк має бути
розбірливий.»
Гандболіст Крістіан Гацу розповів, як переконував своїх батьків дозволити йому займатися спортом: «Моя мама була проти
спорту, а мій тато був за. Урешті-решт, після тривалих перемовин з ними я сказав,
що піду до школи лише, якщо вони дозволять мені займатися спортом. Так я почав
займатися спортом з першого класу, поєднував спорт з навчанням і, звичайно, мені
було нелегко, оскільки у разі отримання поганої оцінки мені забороняли
займатися спортом. Це змусило мене більше вчитися і, врешті-решт, мені вдалося
поєднати спорт і школу.»
«Урок каліграфії» – це ініціатива на підтримку красивого
і зрозумілого написання, а також на підтримку навчання, в умовах, коли каліграфія
була прибрана зі шкільної програми.
