Хрест з вершини Карайман в Книзі рекордів Гіннесса
Минулого року Хрест з вершини Карайман, що в Південних Карпатах, був офіційно затверджений представниками Книги рекордів Гіннесса як найвищий хрест у світі, піднятий на висоті понад 2291 м.
Ioana Stăncescu, 05.08.2014, 03:04
Хрест з вершини Карайман, що в Південних Карпатах, був піднятий на честь Героїв народу 14 вересня 1928 року. Зведений зі сталі на бетонній основі, він піднімається на висоту 39,37 м і досягає майже 15 м в ширину. Минулого року він був офіційно затверджений представниками Книги рекордів Гіннесса як найвищий хрест у світі, піднятий на висоті понад 2291 м.
Aлександру Барток є головою культурного фонду з омонімічною назвою та син одного з волонтерів, які брали участь в будівництві Хреста з вершини Карайман. Він розповість, як потрапили експерти з Книги рекордів Гіннесса до Карайману: ”Ця ідея прийшла мені після того, як помер мій батько, у 1995 році. Його бажанням було зробити щось, щоб консолідувати хрест. Мій батько не прагнув, щоб він потрапив у Книгу рекордів. Він був майже переконаним, що це найвищий у світі хрест, а я зараз це довів зібраними мною матеріалами. Але важливим є зробити консолідацію цього хреста, якому 85 років і для якого ще не було нічого зроблено”.
Після 6 років праці й пошуків, 3 товстих папок, зібраних акредитованими експертами, влітку 2013 року Aлександру Барток нарешті побачив свою мрію втіленою в життя: хрест з вершини Карайман потрапив у Книгу рекордів Гіннесса. Рекорд, який в той момент випустили з уваги через брак фондів і який викликав інтерес громадської думки Румунії лише на початку цього року. ”Просування цього рекорду сталося випадково. В Музеї історії Румунії у грудні відбулася презентація книги про Королеву Марію. І я вирішив подарувати музею медаль, конверт та копію сертифікату від Гіннесса. Всі мене запитували, чому я це зробив, і я всім відповів: щоб уряд та Міністерство культури задумалися над тим, що треба виділити гроші на консолідацію цього пам’ятника”.
На жаль, Міністерство культури фігурує серед найбідніших міністерств країни, як стверджує мер м. Буштень Еманоіл Савін. Тож мер вирішив отримати доступ до безвідплатних європейських коштів у спробі врятувати цей емблематичний для Румунії пам’ятник, який за 2 роки й 4 місяці, скільки тривало його будівництво, мобілізував біля підніжжя гори вражаючу кількість волонтерів. Еманоіл Савін каже, що волонтери прийшли насамперед через патріотизм: ”Всі вони знали, що цей хрест був ініційований Королевою Марією після одного її сну. Їй приснилося, що гори Бучедж були покриті кров’ю, і тоді королева сказала, що це кров героїв, які полягли під час Першої світової війни. Вона розказала свій сон Королю Фердинанду і за короткий час, навіть ще не почав танути сніг, у травні 1926 почалися роботи над основою хреста”.
Александру Барток розповідає, що цей абсолютно вражаючий хрест був на один крок від його знівечення комуністами: ”Інформація, яку я ніде не знайшов, але про що дізнався від старших людей, стверджує, що його пробували підірвати. Потім у 1972 році тодішній мер м. Буштени спробував його обрізати і поставити на вершину зірку. Але раптово захворів і новий мер відмовився від цієї ідеї. Можливо, він подумав, що це знак і залишив хрест таким, яким він був”.
На жаль, і румунська влада останніх років залишила його таким, яким він був, хоча у свої 85 років Хрест з вершини Карайман є поважною леді, якій дуже потрібен догляд. Все-таки, Культурний фонд ”Барток” не єдина організація, яка проявила зростаючий інтерес до долі Хреста з піку Карайман. У 2009 році Праховська філія міжнародної організації ”Ротарі” розпочала офіційну кампанію по збору коштів з метою підтримати майбутні роботи з консолідації та введення цього румунського символу, як називає його Мар’ян Іліє з клубу ”Ротарі”, в міжнародний туристичний маршрут. ”Ми хочемо мати вказівні знаки, пов’язані з цим рекордом, починаючи з міста й до канатної станції та догори, до вершини Бабеле. Ми хочемо мати двомовні плакати з поясненнями, пов’язаними з цим пам’ятником, двомовну інформативну табличку, хочемо відновити маршрут від турбази Бабеле до Хреста, щоб він був доступним різним категоріям туристів. Сподіваємося обладнати й міні-музей та панорамну терасу. Маємо намір побудувати й внутрішній ліфт, як це було задумано спочатку, та провести освітлення пам’ятника як і у випадку Ейфелевої вежі”.
На даний момент, через брак вищезгаданого оснащення Хрест, навіть якщо його було занесено в Книгу рекордів Гіннесса, відвідують щороку не більше 10-20 тисяч туристів, хоча насправді їх число може бути набагато більшим.
