Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча
У Бухарестському муніципальному музеї (MMB), головній будівлі в Палаці Суцу, виставка «Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча» представляє добірку творів, виготовлених у перших десятиліттях XX століття в чотирьох провідних румунських гончарних майстернях.
Йон Пуйкан і Христина Манта, 19.09.2026, 07:09
У Бухарестському муніципальному музеї (MMB), головній будівлі в Палаці Суцу, виставка «Сучасна румунська кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча» представляє добірку творів, виготовлених у перших десятиліттях XX століття в чотирьох провідних румунських гончарних майстернях. Керамічні вироби походять із колекції лікаря судової медицини Ніколая Міновіч (1868–1941). Найменший син знаменитої родини Міновіч, Ніколає був одним із піонерів сучасної медицини в Румунії, заснував Інститут судової медицини, був патологом, анатомом, викладачем університету, а також навіть мером одного з районів румунської столиці.
Виставка в ММБ представляє відвідувачам експонати, що ілюструють різноманіття форм та орнаментів у період, коли румунська кераміка почала поєднувати народні традиції з новими міськими естетичними впливами. Виставка представляє частину колекції доктора Ніколая Міновіча, яка налічує близько 1800 керамічних предметів з різних регіонів країни. Окрім краси предметів, виставка досліджує, як кераміка сприяла формуванню сучасного національного стилю.
Про виставку розповідає Меделіна Манолаке, кураторка Музею народного мистецтва «Проф. д-р Ніколає Міновіч» при ММБ: «У рамках виставки «Сучасна кераміка з колекції Музею доктора Ніколая Міновіча», яка проходить у Палаці Суцу до 7 червня, представлено близько 150 експонатів художньої кераміки. Вони походять із чотирьох майстерень та фабрик, що діяли у першій половині XX століття на території Румунії. Йдеться про майстерні Королівських маєтків у Періші, майстерню «Троїца» у Бухаресті та майстерню художника Георге Нікулеску Могоша у колишній комуні Беняса, а також фабрику братів Томпа з Турди. Відвідувачі можуть бачити велике розмаїття предметів декоративної кераміки: від тарілок і мисок, глечиків, каструль, ваз і квіткових горщиків, а також різноманітних декоративних посудин».
Ми отримали від Меделіни Манолаке додаткову інформацію про кераміку, представлену на виставці в Палаці Суцу, зокрема про особливості майстерень, які створили виставлені експонати: «… У нашому випадку сучасна кераміка безпосередньо надихається традиційною як у плані форм, так і декору. Останній, однак, є головним елементом, що її вирізняє. … Щодо орнаментації, кожна майстерня та фабрика мала власний естетичний задум. Загалом ми помічаємо наявність численних геометричних, рослинних елементів, а також зооморфних чи авіаморфних мотивів, які іноді дослівно копіювали з народної румунської кераміки та кераміки сусідніх етносів. У майстернях «Королівських маєтків» ми бачимо, наприклад, мотиви ромба, запозичені навіть із селянських ковдр. Прагнучи модернізувати декор, майстерня з часом відійшла від традиційної орнаміки, застосовуючи повністю геометризовану систему, яка подекуди створює ефекти оптичного мистецтва. І гончар Георге Нікулеску Могош коливався між старовинними джерелами та інноваціями в декорі. У його майстерні, як і в «Троїці», кар’єру зробив інноваційний мотив — хори, що є тонким натяком на прагнення територіальної єдності, а не лише на народний святковий танець. Звісно, є навіть культові форми та орнаменти. Наприклад, свічник із подвійним медальйоном зображує біблійні сцени: Адама й Єву біля забороненого дерева та вигнання з Раю. Фабрика братів Томпа з Турди коливається між декором, натхненним народним мистецтвом, та модифікацією орнаментального словника, використовуючи традиційні мотиви, такі як ромби та роги барана, у нових насичених композиціях, дуже багато прикрашених. …».
На виставці також можна побачити вироби, виготовлені руками скульпторів у керамічних майстернях: «У «Троїці» працювали й скульптори, які намагалися створити те, що сьогодні ми називаємо продуктовим дизайном. … Безсумнівно, надзвичайним є відкриття предметів, створених Камілем Рессу та Норою Стеріаді … На виставці представлені чаша та два глечики, виготовлені для «Троїці» однією з найважливіших декораторів міжвоєнного періоду, Норою Стеріаді. Звертаємо увагу також на тарілки, прикрашені птахами, лелекою та квочкою з пташенятами, створені Камілем Рессу для тієї ж майстерні. Внесок скульпторів у сферу декоративного мистецтва в міжвоєнний період є дуже маловідомим і малопопуляризованим».
На завершення розмови кураторка Меделіна Манолаке ще зазначила: «Ми вважаємо, що наша виставка підкорює насамперед своєю візуальною привабливістю, гармонійними формами посуду, ретельно підібраними кольорами, чарівним декором і, особливо, блиском емалі, що їх покриває. Вироби кожної майстерні мають свої особливості та власний стиль, які варто відкрити для себе…»
