Нова румунська сцена висвітлена в італійській пресі
Нову театральну сцену в Румунії та Молдові широко висвітлено в італійському журналі Hystrio, який недавно побачив світ.
România Internațional, 15.07.2017, 11:52
Нову театральну сцену в Румунії та Молдові широко висвітлено в італійському журналі Hystrio, який недавно побачив світ. Демарш належить Ірині Вольф, незалежний журналіст, яка живе з 1988 року у Відні, і котра протягом багатьох років, займається просуванням румунського театру за кордоном.
За словами Ірини Вольф, статті із 30 сторінок з’явились італійською мовою і торкаються декількох тем: «Це, звичайно, вступна стаття про сцену в цілому, про те, як вона структурована, як вона працює, скільки театрів існує, і як вона розвинулась протягом багатьох років. Одна стаття присвячена режисерам, інші сучасній драмі, торкаючись також незалежної сцени, і сцени угорською мово. Представлені і фестивалі, школи театру, сучасний танець, сценографія, а також прикордонне співробітництво між Румунією і Францією. Опубліковане інтерв’ю з актором Іоном Карамітру (президент UNITER) та Костянтином Кирияком (президент Сібіуського Міжнародного театрального фестивалю), як особистості театру Румунії».
«Про румунський театрі в цілому не було написано в міжнародній пресі протягом тривалого часу», зазначає Олтіца Кинтек, голова Румунської секції Міжнародної асоціації театральних критиків (AICT.Ro), яка надала підтримку у написанні цих матеріалів: «Те, що ми реалізували разом зі своїми колегами Асоціації та редакторами журналу Hystrio є дуже важливим для видимості румунського театрального мистецтва за кордоном. Ми намагалися, щоб цей портрет був, як найохоплюючим, який б надав комусь ззовні, хто майже нічого не знає про мистецтво румунського театру, інформацію близьку до реальності. З іншого боку, щоб показати, що в румунському театрі відбуваються цікаві речі, що є особливі митці, що, звичайно, румунський театр має деякі особливості, які є результатом дійсності, майже трьох десятиліть, що минули з 1989 року, що довелося зіткнутися з посткомуністичним етапом. Є ще багато проблем, якими потрібно управляти. Я хочу підкреслити, що статі мають багато фотографій, оскільки про театр можна писати і говорити, але зображення мають велике значення, коли йде мова про акторів або про виставу. А також деякі зауваження про бібліографічні праці написані іноземною мовою.
Серія матеріалів про «Нову румунську сцену» відкриває інтерв’ю записаний Данієлою Шіліндян з критиком і драматургом Матеєм Вішнєком, на цей раз не як драматурга, а як обізнаного глядача, котрий дуже добре знає румунський театр до і після 1989 року. Данієла Шіліндян: «Ми з радістю відкрили в його відповідях, що для Матея Вішнєка Румунія перетворилася на театр в грудні 1989 року, та як від того історичного досвіду, перейшлося до того, що він називає форма нормальності,тобто до початків демократії. Теж з великою радістю ми дізнались про кілька переваг румунського театру, як спостерігає драматург Матей Вішнєк. Наприклад, одна з ключових фраз інтерв’ю є та в, якій ві говорить, стосуючись режисерів в Румунії, що неможливо зробити список хороших і дуже хороших режисерів, тому що Румунія може експортувати блискучих режисерів. Більш того, якби він повинен вибрати дуже специфічний термін для румунського театру після 1989, найпідхідніше слово було б «вісцеральний», без позитивного або негативного навантаження слова. Йдеться про свого роду театральне переживання, яке менше виходить з мозку і більше зі шлунку, серця, нирок і навіть жовчі, які, безумовно, хвилюють глядача».
Журнал про театр і театральне мистецтва Hystrio заснований в 1988 році відомим театральним критиком Уго Ронфані, звертається особливо до митців, театральних діячів взагалі, а також широкої громадськості. Олтіца Кинтек розповідає: «Пересічний читач може багато чого довідатися про театр, який ще шукає самого себе, про театр, який і надалі є театром режисерів, про театр де державні театри, структурно добре розвинені, і дуже сильні, мають особливі відносини з акторами та режисерами з незалежного театру, який, з точки зору законодавства все ще має багато чого розв’язати. Наприклад, статус незалежних митців, деякі законодавчі роз’яснення про закон менеджменту, роботи з фінансової точки зору, оцінки театральної установи».
