Повнометражний фільм “Маріца”, чудовий дебют
«Маріца», дебютний художній фільм режисера Крісті Іфтіме увійшов у румунські кінотеатри в кінці минулого року, після того як йому були присвоєні дві важливі нагороди.
Corina Sabău, 10.02.2018, 04:35
«Маріца», дебютний художній фільм режисера Крісті Іфтіме увійшов у румунські кінотеатри в кінці минулого року, після того як йому були присвоєні великий приз журі Федеора у розділі «Схід Заходу» Кінофестивалю в Карлових Варах і трофей ХІУ Міжнародного незалежного кінофестивалю Анонім. Особливість, яка привернула увагу європейських критиків була «простота режисури цієї історії, зосередженої на повсякденному житті сім’ї, чиї члени, хоча й живуть окремо після розлучення батьків, коли зустрічаються, насолоджуються спонтанно позитивною енергією, що знаходить собі місце в їхньому житті.
Історія фільму, за словами режисера Крісті Іфтіме, має в основі розповідь, що не давала йому спокою довгий час. Хоча розлучені вже довгий період, чоловік і жінка прямують, із звички, до автомобіля під назвою Маріца, який колись був їх сімейним автомобілем. Перше наше запитання до режисера Крісті Іфтіме було пов’язано із ризиком збудувати кінофільм виходячи із одного жесту, який може здатися незначним: «Цей жест справив на мене дуже сильне враження, і, як правило, мої фільми мають в основі моменти, які не дають мені спокою. Тому я не думав на те, чи це ризиковано, чи ні. Щоправда, знамените правило Убий своїх улюблених – тобто відмова від найбільш близьких тобі елементів у певній розповіді – як правило, працює, але у фільмі Маріца я не врахував його. Були такі моменти, коли я боявся, що фільм не вийде по мірі моїх очікувань, але без удаваної скромності, здається, що він вийшов.
Ставкою кінофільму – каже Крісті Іфтіме – було, щоб глядачі зрозуміли головного героя Санду, власника Маріци, батька трьох хлопців, завзятого філателіста, пристрасного любителя життя і готового розповісти про свій досвід. Тому ж самому випробуванню був підданий і Кості, один з трьох синів Санду, який був найбільш вимогливим по відношенню до надмірностей свого батька. Так стається і коли вони всі збираються навколо різдвяного столу. Крісті Іфтіме: Мене найбільше цікавило відчуження, той факт, що вони зустрічаються там, хоча насправді вони не живуть разом. Вони зустрічаються і добре відчуваються разом протягом декількох годин у приємному і дружньому оточенні. Але потім цей зв’язок ламається.
Маріца є кінострічкою, що намагається зловити момент переходу у житті молодого чоловіка – момент відірвання від батька. Це дорожній фільм фізичного простору, а й внутрішнього простору персонажа, комплексність, що підкорила актора Александра Поточана, одного з кращих акторів нової хвилі, з понад 30 ролями у своєму кінорепертуарі – румунськими виробництвами та міжнародними копродукціями – і співробітництвом із режисерами Раду Мунтян, Крістіаном Мунджіу, Крісті Пую, Костянтином Попеску. Александру Поточан: У певний момент, всі ці відносини, створені навколо батька, стали мені дуже цікавими. Тобто мені це здавалося дуже знайомим, близьким. Тому я почав розуміти персонажа Санду, а також зрозумів ставлення Кості до свого батька. На репетиціях ми рушили з ідеї якось покарати Санду. Однак, не йдеться тільки про це. Скоріше це спроба зрозуміти його та його відношення до життя. Навіть якщо нам це подобається чи ні.
Адріан Тітьєні, винагороджений на Кінофестивалі в Чикаго за роль в художньому фільмі «Випускний», переможець п’яти трофеїв Гопо, 3 для кращого актора в головній ролі і 2 для кращого актора у вторинній ролі, вважається найпродуктивнішим актором моменту. Тільки в 2017 році, він зіграв 12 ролей в повнометражних та короткометражних фільмах, а співробітництво із Крісті Іфтіме не є першим. Адріан Тітьєні зіграв також в короткометражному фільмі цього режисера під назвою 15 липня. Адріан Тітьєні: Крісті – режисер з дуже цікавою підготовкою. Окрім фільму, він закінчив філософський факультет, і тому він має інший погляд на режисерське мистецтво. Проявляє надзвичайну увагу деталям. У нього є бачення та спосіб мислення, який мені дуже подобається. І мені подобається працювати з людьми, які бачать за межі реальної дійсності, але цей його підхід цікавить мене. Я дуже радий, що він вирішив дати мені роль у цьому фільмі. І я не знаю, наскільки мені вдалося впоратися із його очікуваннями.
