Ніколи не наодинці
Понад 3 з 5 людей похилого віку кажуть, що відчувають себе самотніми, і ця реальність безпосередньо впливає на здоров'я та тривалість життя. Дані Національного інституту статистики, у свою чергу, підтверджують прискорений процес старіння населення Румунії.
Йон Пуйкан і Христина Манта, 08.07.2026, 07:01
Асоціація «Ніколи не наодинці» у партнерстві з Kantar провела дослідження у серпні 2025 року, яке виявило глибоку кризу самотності серед людей похилого віку в міських районах Румунії, що посилюється демографічними змінами та соціально-економічними факторами. Понад 3 з 5 людей похилого віку кажуть, що відчувають себе самотніми, і ця реальність безпосередньо впливає на здоров’я та тривалість життя. Дані Національного інституту статистики, у свою чергу, підтверджують прискорений процес старіння населення Румунії.
Зокрема, понад половина людей похилого віку в містах стикаються з самотністю, 310 000 відчувають її на високому рівні, а кожен четвертий спілкується протягом місяця не більше ніж з однією людиною. Кожен п’ятий стикається зі серйозними фізичними або психічними труднощами, а третина отримує дуже мало підтримки від оточуючих. Водночас 286 000 людей похилого віку в міських районах проводять свої відпустки на самоті. Однак є й обнадійливі ознаки: 60% людей похилого віку заявляють про свою відкритість до участі в соціальних програмах, а ті, хто користується цифровими платформами, такими як WhatsApp (86%), Facebook (78%) або YouTube (63%), кажуть, що почуваються менш самотніми.
Директор Асоціації «Ніколи не наодинці» Валентин Джорджеску заявив наступне: «Троє з п’яти літніх людей у румунських містах стикаються з самотністю, а кожен сьомий відчуває її у важкій формі. Кожен четвертий спілкується максимум з однією людиною на місяць, а третина не отримує практичної чи моральної підтримки. У країні 300 тисяч літніх людей залишаються на самоті під час свят. Самотність, безумовно, призводить до депресії. Ми чітко знаємо, що вона також призводить до погіршення фізичного здоров’я, і, як соціальний наслідок, я особисто не вважаю нормальним забувати тих, хто нас виховав, і не давати їм старості, на яку вони заслуговують».
Останні статистичні дані малюють дедалі тривожнішу картину. Станом на 1 січня 2025 року населення Румунії становило приблизно 19 мільйонів, а частка людей старше 65 років досягла 20,3%, що на 0,3 процентних пункти більше, ніж у попередньому році. Індекс старіння населення зріс до 132,4 літніх людей на 100 молодих людей, що посилило тиск на соціальні системи. У листопаді 2025 року налічувалося приблизно 4,7 мільйона пенсіонерів, а середній розмір пенсії за віком становив 3107 леїв. З економічної точки зору, люди похилого віку залишаються найбільш схильними до ризику бідності: 32,9% людей старше 65 років стикаються з серйозними матеріальними нестачами, що є другим найвищим показником у ЄС. У цьому контексті 2,2 мільйона пенсіонерів з пенсіями нижче 2740 леїв отримують допомогу до 800 леїв у 2026 році, але скасування індексації пенсій на 7% у січні 2026 року посилило фінансові втрати.
Румунія також посідає останнє місце в Європейському Союзі за тривалістю здорового життя після 65 років, маючи менше 4 років. Серед основних проблем людей похилого віку – рак (53%) та стрес (38%). На національному рівні існує приблизно 800 центрів та соціальних служб для людей похилого віку, зосереджених переважно в міських районах, тоді як сільські райони залишаються погано охопленими, лише 1,86 центрів на 100 000 жителів. У цьому контексті неурядові організації, такі як «Ніколи не наодинці», підтримують понад 600 людей похилого віку через центри соціалізації та волонтерів у дев’яти містах.
Самотність у літніх людей головним чином визначається проблемами зі здоров’ям, віддаленістю від сім’ї, втратою супутника життя та відсутністю соціальної підтримки – факторами, які можуть призвести до тяжкої ізоляції для кожного сьомого міського літнього чоловіка. Втрата партнера, часто пов’язана з депресією, разом із виходом на пенсію та зникненням професійних стосунків, сприяє стану постійної ізоляції, який відчувають 32% літніх людей.
У міських районах кожен п’ятий літній чоловік стикається зі значними фізичними або психічними труднощами, які обмежують його мобільність та можливості для спілкування. Для 28% літніх людей проблеми зі здоров’ям зменшують щомісячні контакти до не більше ніж чотирьох осіб. Майже третина літніх людей не мають поруч своїх дітей, а 8% взагалі не мають дітей. У святковий період 286 000 літніх людей проводять свята на самоті, а третина отримує дуже мало допомоги від оточуючих.
Матеріальна вразливість, еміграція дітей та брак громадських послуг, особливо у сільській місцевості, посилюють ізоляцію, оскільки кожна четверта літня людина рідко з кимось розмовляє. Таким чином, самотність стає структурною проблемою, а не лише індивідуальною. Сім’я залишається основною опорою, але для багатьох її бракує. Хоча держава надає такі послуги, як догляд вдома та понад 1700 ліцензованих центрів проживання, співпраця з приватним сектором та неурядовими організаціями є важливою для справжнього реагування на потреби літніх людей. Самотність літніх людей у Румунії — це часто непомітна соціальна криза, що підживлюється прискореним старінням населення, сімейним дистанціюванням та проблемами зі здоров’ям чи доходом. Однак дані також показують реальний потенціал для змін: той факт, що 6 з 10 людей похилого віку відкриті для програм соціалізації, демонструє, що ізоляція — це не постійний стан, а такий, якому можна запобігти та зменшити його.
Такі ініціативи, як ініціатива Асоціації «Ніколи не наодинці», центри соціалізації, волонтерство та використання технологій, показують, що існують ефективні рішення. Коли держава, неурядові організації, громади та приватний сектор співпрацюють, самотність можна перетворити на інклюзію. Це означає не лише соціальну підтримку, а й реальні інвестиції в якість та тривалість життя людей похилого віку в Румунії.