Зростання напруженості в Чорноморському регіоні
Чорноморський регіон стає все більш важливим геополітичним фактором, зоною стратегічного інтересу для економічних шляхів але й аванпостом НАТО та Європейського Союзу.
Corina Cristea, 21.07.2017, 05:23
Чорноморський регіон стає все більш важливим геополітичним фактором, зоною стратегічного інтересу для економічних шляхів але й аванпостом НАТО та Європейського Союзу. Все це, в той час як джерела небезпеки диверсифікувалися в останні роки, чи йде мова про тероризм, розповсюдження зброї масового знищення, технологій для виробництва зброї масового знищення, хімічні та біологічні матеріали, торгівля зброєю, чи про наркотики, торгівлю людьми та нелегальну імміграцію.
На цьому тлі, посилення боротьби з тероризмом та організованою злочинністю, поряд з підвищенням змагання за енергоресурсами та шляхів їх транспорту, призвели до того, що Чорне море стало в центрі уваги європейських та євроатлантичних структур. Виходячи з того, що Чорне море є стратегічною віссю, ця тема була недавно обговорена в Інституті імені Хадсона в США, який разом з Румунським інститутом дослідження, зорганізували конференцію на тему зростання напруженості в Чорноморському регіоні з точки зору військової та енергетичної безпеки.
Кореспондент Радіо Румунія у Вашингтоні Дойна Сайчук описує геополітичний контекст в регіоні, як він був представлений під час конференції: Протягом більшої частини історії, Чорне море було стратегічною віссю, якою є й сьогодні. Тепер в регіоні, де Росія анексувала Крим та підтримує повстанський рух в Україні на південному сході, де Москва надає військову та політичну допомогу сепаратистським регіонам Придністров’я в Молдові, Абхазії в Грузії, де Росія зміцнює свій військовий флот у Чорному морі та де російські літаки чинять небезпечні маневри поблизу американських кораблів, три чорноморські країни НАТО повинні справитися з поширенням військової присутності Росії. Йде мова про Румунію, Болгарію і Туреччину.
Лауренціу Пакіу, один із засновників групи з енергетичної політики, розповів про безпеку в Чорному морі, в момент коли, після анексування Криму, Румунія де факто має спільний кордон з Російською Федерацією в Чорному Морі. Якщо ми дивимося на європейський континент з точки зору енергетичної безпеки, ми стикаємося з трьома загрозами та викликами, класичними загрозами, які посилені тероризмом, зброєю масового знищення, регіональними конфліктами, невдалими управліннями у сусідстві Європи, організованою злочинністю, кліматичними змінами та загрозою щодо кібербезпеки, – стверджує Лауренціу Пакіу. Далі він додає, що існує внутрішній вимір енергетичної безпеки, який в Європі стикається з деякими викликами. Якщо ми дивимося на окремі країни ЄС, кожна з них має відмінну енергетичну політику: одні з них покладаються на вугілля, інші на ядерну енергетику, а інші на імпорт природного газу.
Іншим важливим викликом щодо енергетичної безпеки є той факт, що переважна більшість країн ЄС залежать від одного постачальника природного газу, а саме від Росії. Експерти з питань міжнародних відносин та дипломати обговорили в Констанці, на південному сході Румунії, на форумі «Безпека в Чорному морі та на Балканах» про проблеми, з якими стикаються країни регіону, серед яких енергетична безпека та кібербезпека, інформаційна війна та мілітаризація Чорноморського регіону. Посол Сорін Дукару помічник генерального секретаря НАТО стверджує: На рівні НАТО ми стикаємося з найбільш складним контекстом безпеки одного покоління. Наявне поєднання традиційних загроз, які можливо, пов’язані з суттю існування НАТО, з нетрадиційними загрозами або новими загрозами на адресу міжнародної безпеки та безпеки НАТО, які стосуються терористичних загроз, загрози кібербезпеці, різні форми гібридних загроз, які поєднують в собі традиційні форми і нетрадиційні, а також тенденції, спрямовані на інформаційну маніпуляцію.
Стосовно заходів, які повинні застосовуватися проти цих загроз, Сорін Дукару ствердив, що підхід НАТО спрямований на два компоненти: Один стосується захисту території союзницьких країн та країн членів, інший аспект стосується забезпечення стабільності за межами території НАТО, в першу чергу в сусідстві, зміцнення оборонного потенціалу, особливо в боротьбі з тероризмом до можливості ефективно відповідати на ці загрози.
У перспективі вирішальних факторів регіональної безпеки, зовнішня політика Бухареста побудована на тому, що західні Балкани і Чорне море повинні розглядатися разом з точки зору загроз на адресу безпеки.
