Історичний крок для захисту спільної спадщини Кукутень-Трипілля

Румунія, Республіка Молдова та Україна добиватимуться включення включення цивілізаційної культури Трипілля-Кукутень до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Василь Каптару, 24.09.2025, 06:04

Тристоронній меморандум

У четвер, 18 вересня, Республіка Молдова, Румунія та Україна зробили історичний крок для захисту своєї спільної спадщини, започаткувавши тристоронні зусилля щодо включення культурного комплексу Трипілля-Кукутень до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Ініціатива була офіційно оформлена в Національному музеї історії Молдови в Кишиневі під час дводенної міжнародної конференції «Виняткова універсальна цінність культурного комплексу «Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля: архітектурна спадщина», де був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між представниками урядів трьох країн.

Документ скріпили підписами Міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер, т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна та Міністр культури Республіки Молдова Серджіу Продан. Меморандум передбачає створення спільних експертних робочих груп, які займатимуться підготовкою транскордонного номінаційного досьє. Це досьє аргументуватиме виняткову універсальну цінність культури Кукутень-Трипілля на основі репрезентативних археологічних пам’яток у трьох країнах.

Захід, організований в рамках Днів європейської спадщини, зібрав у Кишиневі міністрів, експертів та дипломатів, які підкреслили важливість цієї доісторичної цивілізації, що вважається першою великою цивілізацією Європи. Культурний комплекс Прекукутень-Аріушд-КукутеніьТрипілля, що існував понад сім тисячоліть тому на величезній території, яка сьогодні охоплює Румунію, Республіку Молдова та Україну, відомий своїми масштабними поселеннями, надзвичайно складною розписною керамікою та передовими для того часу технологіями.

Заяви міністрів культури трьох країн

На відкритті конференції виступили Надзвичайний і Повноважний Посол, Постійна представниця Румунії при ЮНЕСКО та Президентка 42-ї Генеральної конференції ЮНЕСКО Сімона Мікулеску, Міністр культури Республіки Молдова Серджіу Продан, Міністр культури Румунії Андраш Іштван Деметер та т.в.о. Міністра культури і стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна, по відеозв’язку. На Конференції Україну представили: директор Українського державного інституту культурної спадщини Артем Палієнко, а також група експертів.

Очільниця 42-ї Генеральної конференції ЮНЕСКО Сімона Мікулеску підкреслила важливість сигналу єдності, засвідченого участю трьох міністрів разом із багатьма офіційними особами та експертами на цьому заході і наголосила на ролі культури як інструменту миру та єдності, а також на важливості розкриття надзвичайної цінності культурної спадщини для всього світу. Вона сказала, що Кукутень-Трипільська цивілізація заслуговує на ці зусилля, як одна з найдавніших та найвидатніших неолітичних культур Європи, справжня колиска творчості та духовності. «Сліди, залишені її поселеннями, артефакти та мистецькі витвори свідчать не лише про неабиякі технічні навички, але й про глибокий символічний та духовний вимір», – додала румунська дипломатка. Сімона Мікулеску зазначила, що «підписання меморандуму – це лише перший крок вперед, за яким має послідувати наполеглива праця та співпраця наших експертів, щоб забезпечити спочатку включення до попереднього списку, а потім спільне подання номінаційного досьє».

Представник приймаючої сторони, міністр культури Республіки Молдова Серджіу Продан підкреслив важливість цього моменту, зазначивши, що цей крок є історичним обов’язком і шансом на майбутнє. «Було так багато розмов про необхідність започаткування цього досьє, що в якийсь момент ми сказали собі: чому б це дійсно не зробити? Ініціювання цього спільного досьє говорить про рішучість трьох країн мати спільний європейський шлях і спільне європейське майбутнє, в мирі, взаємній повазі та гідності. Ця цивілізація була дуже мирною, а цим рішенням ми утверджуємо життя»,  – сказав міністр Серджіу Продан.

Своєю чергою міністр культури Румунії Деметер Андраш Іштван підтвердив безумовну підтримку румунською державою цієї спільної ініціативи. «Культура Кукутені-Трипілля є одним з найбільш значущих проявів давньої європейської цивілізації. Той факт, що ми зібралися разом, щоб налагодити співпрацю для просування та захисту цієї важливої спадщини, говорить про важливу роль спадщини в утвердженні нашої ідентичності. Румунія є і залишатиметься рішучим прихильником цього процесу», – підкреслив румунський міністр.

У відеозверненні до присутніх т.в.о. Міністра культури та стратегічних комунікацій України Тетяна Бережна передала послання єдності та надії, підкресливши актуальність підходу в нинішніх умовах. «Спадщина – це не лише про минуле, а й про формування нашого майбутнього. Працюючи над цим номінаційним досьє, ми будуємо мости через кордони на основі наших спільних європейських цінностей. Війна Росії проти України показала, наскільки важливим для нашої національної безпеки є збереження нашої ідентичності та культурної спадщини. Ми вдячні нашим партнерам за солідарність та підтримку”, – сказала міністерка.

Тетяна Бережна наголосила на глибокому символізмі цієї події для трьох держав і всього європейського простору: «Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля – це наша спільна спадщина і справжній скарб людства. Ця культура, що процвітала понад 6000 років тому, дає унікальне уявлення про ранній урбанізм, культуру та духовне життя наших предків». «Меморандум закріплює наміри України, Молдови та Румунії спільно підготувати та просувати номінаційне досьє до включення транснаціонального серійного об’єкта «Культурний комплекс Прекукутень-Аріушд–Кукутень–Трипілля: архітектурна спадщина» до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО», – наголосила міністерка.  Вона також сказала, що цей крок не лише сприятиме збереженню унікальної археологічної спадщини, а й стане важливим внеском у зміцнення культурних, гуманітарних та європейських зв’язків між трьома країнами.

Робота експертів

Міжнародна конференція «Виняткова універсальна цінність культурного комплексу «Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля: архітектурна спадщина» тривала в Кишиневі два дні – 18-19 вересня. Програма першого дня конференції включала наукові комунікаційні сесії, лекції, присвячені винятковій універсальній цінності Кукутень-Трипільської цивілізації, а також відкриття виставки фотографій та документальних зображень «Спільноти Прекукутень-Аріушд-Кукутень-Трипілля на території Республіки Молдова».

19 вересня наукові, юридичні та технічні аспекти спільного процесу номінації були розглянуті під час тематичних сесій та дебатів щодо автентичності, цілісності об’єктів та методології співпраці. Конференція завершилася встановленням робочого графіка та необхідних кроків для підготовки подання транснаціонального номінаційного досьє до ЮНЕСКО.

Ця подія знаменує початок складного, але важливого процесу міжнародного визнання однієї з найцікавіших цивілізацій доісторичного періоду. Спільними зусиллями Румунія, Україна та Республіка Молдова прагнуть забезпечити надійний захист спадщини цієї видатної культури та її вшанування майбутніми поколіннями.

Про Кукутень-Трипільську культуру

Ініціатива внесення культурного комплексу Прекукутень–Аріушд–Кукутень–Трипілля до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО виникла у 2017 році під час зустрічі провідних археологів, науковців, керівників установ культури й охорони культурної спадщини, а також представників громадських організацій України та Румунії. Захід відбувся у Музеї Буковини в місті Сучава (Румунія). За підсумками зустрічі її учасники підписали протокол намірів щодо спільної підготовки номінаційного досьє для включення цього унікального цивілізаційного явища — культури Кукутень–Трипілля — до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Кукутень-Трипільська культура — археологічна культура епохи неоліту та раннього енеоліту (близько 5050–2950 рр. до н.е.) у  Південно-Східній Європі. Вона охоплювала простір від Карпатських гір до регіонів Дністра й Дніпра, зосереджуючись на території сучасної Республіки Молдова, значної частини західної України та північно-східної Румунії. Загальна площа її поширення сягала приблизно 350 000 км².

Більшість поселень цієї культури були відносно невеликими, проте відзначалися високою щільністю: вони розташовувалися на відстані 3–4 км одне від одного. У період близько 4100–3500 рр. до н.е. населення Кукутень-Трипілля створило одні з найбільших протоміст Євразії: окремі поселення налічували до 3 тисяч жителів, а кількість населення могла становити від 20 000 до 46 000 осіб. Поселення, датовані V тис. до н.е., вважаються найбільшими у Євразії та, ймовірно, у світі.

Культура Кукутень-Трипілля вирізняється високим рівнем соціальної організації, розвиненими технологіями, багатою матеріальною культурою та унікальним мистецтвом, зокрема керамікою з геометричним орнаментом і антропоморфною та зооморфною пластикою. Вона розглядається як одна з найбільш розвинених і впливових доісторичних культур Європи, що справила значний вплив на подальший розвиток сусідніх цивілізацій.

З огляду на масштаб, інноваційність та унікальні культурні надбання, Кукутень-Трипільська культура має всі підстави розглядатися як явище видатної універсальної цінності, яке заслуговує на особливий захист і визнання через включення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.