Інтерв’ю з радником у Міністерстві культури і культів Ярославою Колотило
Для збереження національної ідентичності українців у Румунії проводяться численні культурно-мистецькі заходи.
Христина Штірбець, 07.02.2013, 16:22
Для збереження національної ідентичності українців у Румунії, української культури, власних традицій та звичаїв Союз українців Румунії системно проводить культурно-мистецькі заходи за рахунок державного бюджету Румунії. Міністерство культури і культів також співфінансує організування різних культурних заходів, про що розповідає Ярослава Колотило, радник у цьому відомстві та голова Бухарестської філії СуР-у: ”За 20 років відколи Міністерство культури співпрацює з Союзом українців Румунії, нам вдалося організувати численні культурні заходи та допомогти українцям в Румунії. Вже окремі заходи, які ми спільно провели, доходять до 20-го випуску, наприклад Фестиваль українських колядок та обрядів у Сігету-Мармацієї або Фестиваль національних меншин “Співжиття” у Сереті. Ми підтримували українців у проведені різних наукових симпозіумів, як наприклад, конференцію на тему голодомору, яка відбулась у Бухаресті. Теж у Бухаресті пройшло свято присвячене Івану Франку — дуже цікавий симпозіум, в якому взяли участь й чернівецькі та львівські учені. Минулого року в Бухаресті був відзначений 20-ий випуск Шевченківських днів. Слід уточнити, що саме тут вперше пролунало слово та співи на слова Шевченка. Також, ми підтримували організування 10-го наукового дослідження “Румунсько-українські відносини — історія та сучасність” у м. Сату-Маре. Багато заходів було проведено, а ще багато можна було провести. Українці раді, що користуються підтримкою СуР-у, але й Міністерства культури та культів.”
Ярослава Колотило, радник у Міністерстві культури і культів розповість про заплановані заходи упродовж цього року: ”На цей рік ми вже запрограмували цікаві події, яких ми сподіваємось успішно провести. Жаліємо з того приводу, що бюджет для Міністерства культури не є дуже багатий, але думаємо, що знайдуться гроші для співфінансування різних культурних заходів, яких організовуватиме українська громада. Йде мова про свято Шевченка у Бухаресті, Фестиваль українського фольклору на Буковині. Плануємо провести “Дні культури” у Банаті. Цього року ми відзначаємо 20-річчя ансамблю “Задунайська січ” з Тульчі. Також ми хочемо допомогти цікавій ініціативі, яку мали українці з Мараморощини, а саме організування “Міжнародного фестивалю духовної та церковної пісні”. Це вже третій фестиваль, який розгортається у с. Вишня Рівня асоціацією “Хвалімо Господа” заснованою настоятелем української православної парафії с. Вишня Рівня, Юрієм Албічуком. Члени асоціації дуже активні, вони мають добрі стосунки з українцями з України, але й з Польщі. На цьому тижні вони збираються їхати до Львова на фестиваль духовної пісні.”
Велику роль у збереженні українських традицій та звичаїв та у проведенні культурних заходів відігрівають народні аматорські ансамбль пісні і танцю, вокально-хорові колективи та інші гурти, яких досить багато у Румунії — про що розповість Ярослава Колотило: /”У нас у Румунії діє велика кількість художніх колективів. Вони надихають всіх, вони завзято працюють. У Вишній Рівні Марамуреського повіту діють аж три колективи: “Ронянські голоси”, танцювальний колектив та церковний хор. У Сучаві діє жіночий колектив “Свекрухи”, у Сереті колектив “Коломийка”, у Бальківцях “Козачок”, “Веселка” у Вашківцях, “Червона Калина” у Келінешть-Купаренку, “Негостинські струни” у Негостині. Існують численні колективи у Банаті, зокрема хорові, якими керує диригент та відомий музикант Іван Лібер. У Тульчі працює ансамбль “Задунайська січ”, який виконує зокрема козацькі пісні і танці, а у с. Крішан – жіночий вокальний колектив “Рибалка”. У Бухаресті діє ансамбль “Зоря”, який успішно виступає на національних та міжнародних фестивалях, а головне гуртує навколо себе українську молодь країни – студентів, ліцеїстів. Слід уточнити, що майже у кожному селі де проживають українці діють більш чи менш відомі художні колективи. Ми бажали б, щоб український світ знав наші колективи, тому що їхні члени талановиті і працьовиті. Ми хотіли б отримати підтримки з боку України, щоб добрі диригенти або балетмейстери приходили і вчили наші гурти. До цих пір нам це не вдалося. Нам потрібно відправити наших людей, зокрема молодь до України, щоб підняти свій рівень підготовки.”
