BSDA 2026 у Бухаресті: нові технології та участь українських компаній
У Бухаресті 13-15 травня відбулася виставка Black Sea Defense and Aerospace - провідний міжнародний форум оборонної та аерокосмічної галузей у Чорноморському регіоні.
Василь Каптару, 27.05.2026, 06:54
У Бухаресті 13-15 травня відбулася виставка Black Sea Defense and Aerospace (BSDA) – провідний міжнародний форум оборонної та аерокосмічної галузей у Чорноморському регіоні. Захід традиційно об’єднав ключових гравців сектору безпеки, оборони та військових технологій, виступаючи платформою для демонстрації інновацій, налагодження партнерств і обговорення стратегічних викликів.
Цьогорічна виставка стала наймасштабнішою за всю історію проведення: понад 550 компаній із 36 країн представили свої розробки, а кількість відвідувачів перевищила 30 000 осіб. Серед них – понад 350 високопосадовців, військових і представників бізнесу з Румунії та інших держав.
Особливістю BSDA 2026 став чіткий акцент на новітніх технологіях ведення війни. Якщо попередні виставки фокусувалися переважно на артилерійських системах і наземних платформах, то цього року ключову роль відіграють автономні системи. Понад 100 компаній презентували рішення у сфері безпілотних літальних апаратів, протидронових технологій та застосування штучного інтелекту в обороні. Це відображає глобальну трансформацію військових підходів, де швидкість, автономність і цифрова інтеграція стають визначальними факторами.
Український вимір: від бойового досвіду до спільного виробництва
На цьому тлі особливої уваги заслуговує участь українських компаній, які презентували свої розробки поруч із провідними світовими виробниками оборонної техніки. Їхня присутність мала не лише демонстраційний характер, а й відображає глибші процеси інтеграції українського оборонного сектору в європейський простір.
Українські розробники зосереджені передусім на технологіях, ефективність яких уже доведена в реальних бойових умовах. Йдеться про безпілотні системи різного типу, рішення у сфері радіоелектронної боротьби та засоби протидії ворожим дронам. Висока адаптивність цих технологій, швидкість їх модернізації та відносна економічна ефективність роблять їх особливо привабливими для партнерів у Європі, США та на Близькому Сході.
Водночас участь України у BSDA 2026 виходить за межі презентації окремої продукції. Вона вписується у ширший контекст стратегічного співробітництва з Румунією. Зокрема, дві країни працюють над запуском спільних проєктів із виробництва безпілотників із фінансуванням в межах програми Європейського Союзу SAFE.
Ця ініціатива передбачає локалізацію виробництва дронів на території Румунії у тісній співпраці з українськими компаніями. Йдеться не лише про перенесення виробничих потужностей, а й про передачу технологій, спільну розробку рішень та створення постійного інноваційного циклу. Такий підхід дозволяє поєднати український практичний досвід із виробничими та фінансовими можливостями Європейського Союзу.
У стратегічному вимірі це відкриває новий етап партнерства. Румунія отримує можливість посилити власну оборонну промисловість і стати регіональним центром виробництва сучасних безпілотних систем. Україна, зі свого боку, інтегрується в європейські оборонні ланцюги створення вартості та закріплює за собою роль постачальника інновацій і бойового досвіду.
Не менш важливим є і безпековий аспект. Розвиток спільних виробництв та технологій сприяє зміцненню обороноздатності всього Чорноморського регіону, який залишається одним із ключових напрямків геополітичної напруги в Європі.
Румунія та Україна поглиблюють співпрацю у сфері оборони та протидії дронам
13 травня у столиці Румунії відбувся саміт Бухарестської дев’ятки, почесним гостем якого став Президент України Володимир Зеленський. Під час заходу він наголосив, що партнерство з Румунією є надзвичайно важливим для України, а також повідомив, що найближчим часом може бути підготовлена двостороння угода щодо співпраці у сфері захисту від дронів.
«Ми допоможемо зі свого боку. Наприклад, сьогодні ми підписали угоду з президентом Литви щодо дронів. Ми вже реалізували подібні домовленості на Близькому Сході та підписали угоди з кількома європейськими країнами, які готові до такої співпраці. Вважаю, що ми обов’язково зробимо це і з румунською стороною – ми вже працюємо над цим. Передусім ідеться про нашу експертизу та досвідчених фахівців, яких ми направляємо до різних країн. Тобто про ноу-хау в оборонній сфері. Це те, що ми маємо, і ми готові ділитися цим досвідом. Думаю, документ буде готовий найближчим часом, і ми зробимо все можливе для ефективної співпраці», – заявив український лідер.
Президент Румунії Нікушор Дан під час відвідування виставки «Black Sea Defense and Aerospace» (BSDA) підкреслив, що інвестиції у сферу оборони стали одним із головних пріоритетів держави. За його словами, «лише забезпечуючи мир, наші суспільства можуть залишатися вільними та процвітати в майбутньому».
Він також уточнив деталі майбутньої співпраці між Румунією та Україною у сфері дронів і протидії їм.
«Йдеться фактично про два взаємопов’язані, але не тотожні напрями. Перший – це включення до програми SAFE компонента виробництва дронів у Румунії. У цьому випадку фінансування здійснюватиметься через SAFE, а відповідні документи, як і в інших проєктах, мають бути підписані до 31 травня. Другий напрям – це створення ширших рамок співпраці у сфері дронів, включно із системами протидії дронам. Тут технічні консультації ще тривають, і, на мою думку, процес буде завершено протягом одного-трьох місяців. Ідеться про партнерство, яке було піднесене до стратегічного рівня під час візиту Президента України до Румунії у березні, і яке відкриває можливості для значно гнучкішої співпраці в усьому спектрі технологій, пов’язаних із дронами», – зазначив Президент Румунії.
Трикутник Польща-Румунія-Україна
У межах 10-ї міжнародної виставки Black Sea Defence & Aerospace (BSDA), що відбулася в Бухаресті, пройшов круглий стіл «Стратегічний діалог Румунія – Польща – Україна: зміцнення східного флангу – промисловість, стримування та відбудова» присвячений поглибленню тристоронньої співпраці між Румунією, Польщею та Україною у сфері безпеки та оборонної промисловості.
Під час обговорень т.в.о. міністра національної оборони Румунії Раду Міруце наголосив на важливості поглиблення співпраці між Румунією, Польщею та Україною в умовах нинішніх безпекових викликів, спричинених наслідками збройної агресії Російської Федерації проти України.
«Безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою всього європейського простору, і Румунія твердо підтримує суверенітет, незалежність та територіальну цілісність української держави», – заявив Раду Міруце.
Міністр також підкреслив роль Румунії та Польщі як ключових опор стабільності й безпеки на Східному фланзі НАТО. За його словами, особливого значення набувають заходи зі зміцнення стримування та оборони, зокрема посилення пильності й координації в межах Альянсу на всьому просторі від Балтійського до Чорного моря.
Окрему увагу Раду Міруце приділив необхідності розвитку співпраці у сфері оборонної промисловості, технологій подвійного призначення, військової мобільності та стратегічної інфраструктури. Він наголосив, що «сучасне стримування ґрунтується не лише на військових можливостях, а й на промисловій, технологічній та економічній стійкості».
Перспектива нового оборонно-промислового союзу Східної Європи
Учасники дискусії наголосили, що трикутник Бухарест–Варшава–Київ має стати не лише інструментом захисту східного кордону Європи, а й основою для формування майбутньої архітектури європейської промислової та економічної безпеки. На тлі безпрецедентних викликів для Східного флангу Європи регіон переживає наймасштабніші трансформації за останні десятиліття.
Стрімке зростання оборонних витрат у країнах Центральної та Східної Європи розглядається вже не лише як вимушена бюджетна необхідність, а як історична можливість для створення стійкої, інтегрованої та технологічно незалежної промислової бази.
Учасники круглого столу підкреслили, що регіон повинен відійти від моделі, за якої країни залишаються переважно споживачами західних оборонних технологій і залежать від зовнішніх постачальників. Натомість необхідно перейти до довгострокової стратегії спільних інвестицій, кооперації у виробництві та глибокої промислової інтеграції.
Ключовою ідеєю нового підходу стало створення Тристороннього оборонно-промислового коридору між Польщею, Румунією та Україною – країнами із сукупним населенням майже 100 мільйонів осіб. Кожна з держав має власні сильні сторони, які взаємно доповнюють одна одну.
Польща володіє потужною виробничою базою, сучасними технологіями, розвиненою важкою промисловістю та значним досвідом масштабного виробництва. Румунія забезпечує стратегічне географічне положення, важливу логістичну інфраструктуру, доступ до Чорного моря через порт Констанца, а також промисловий сектор із великим потенціалом розвитку. Україна, попри війну, демонструє високий рівень інноваційності, унікальний бойовий досвід, швидку адаптацію до кризових умов і здатність оперативно впроваджувати технологічні рішення у сфері оборони.
Об’єднання цих можливостей може сформувати так званий «трикутник стійкості», здатний зменшити зовнішню залежність і посилити стратегічну автономію регіону. Йдеться не лише про закупівлю готових рішень, а про спільну розробку та виробництво оборонних систем нового покоління.
Як приклад такої співпраці учасники навели модель, за якої концепція та прототип дрона створюються в Україні, програмне забезпечення вдосконалюється за участю румунських фахівців, а серійне виробництво здійснюється на польсько-румунських підприємствах. Подібні проєкти могли б не лише зміцнити обороноздатність Східного флангу НАТО, а й створити нові високотехнологічні робочі місця, стимулювати трансфер технологій та посилити безпеку ланцюгів постачання.
Для реалізації цієї концепції, на думку учасників круглого столу, необхідно створити конкретні механізми співпраці: узгодити технічні стандарти, сформувати спільні центри тестування й сертифікації, запровадити скоординовані інвестиційні стимули та розвивати повноцінні тристоронні спільні підприємства.
Окремо було наголошено, що така співпраця повинна виходити за межі традиційних офсетних угод і базуватися на реальному партнерстві – із залученням людського, технологічного та фінансового капіталу, чіткими механізмами передачі технологій і довгостроковими зобов’язаннями сторін.
Саме завдяки такій глибокій інтеграції оборонні витрати можуть перетворитися з бюджетного навантаження на потужний інструмент промислової модернізації, економічного розвитку та зміцнення безпеки всього регіону.
Єврокомісія схвалила SAFE з Румунією
Тим часом Європейська комісія 21 травня завершила процедуру підписання кредитної угоди SAFE з Румунією, завдяки якій країна отримає доступ до фінансування у розмірі 16,68 мільярда євро. За обсягом залучених коштів Румунія посідає друге місце серед держав ЄС після Польщі. Про це повідомив виконувач обов’язків прем’єр-міністра Румунії Іліє Боложан.
За словами Боложана, програма SAFE матиме стратегічне значення насамперед для модернізації румунської армії та зміцнення безпеки країни.
«Йдеться про оснащення румунської армії технікою нового покоління відповідно до планів озброєння, розроблених військовими. Румунія стане безпечнішою державою. Оснащення, сумісне зі стандартами інших армій НАТО, підвищить взаємосумісність у межах Альянсу та сприятиме зміцненню Східного флангу», – заявив глава уряду.
Водночас Ілшє Боложан звернув увагу й на фінансові переваги програми, зазначивши, що в умовах війни в Україні Румунія не зможе суттєво скоротити оборонні витрати у найближчі роки.
«Нам усе одно доведеться залучати позики для покриття бюджетного дефіциту, накопиченого в попередні роки. Однак кредит, гарантований Європейською комісією, має процентні ставки майже вдвічі нижчі за ті, за якими Румунія позичає кошти зараз. Крім того, він передбачає пільговий період у 10 років і термін погашення до 40 років», – пояснив прем’єр.
Окремо виконувач обов’язків прем’єр-міністра підкреслив, що частина коштів буде спрямована на розвиток стратегічної транспортної інфраструктури на північному сході Румунії.
«Понад 4 мільярди євро передбачено для будівництва ділянок автомагістралей Пашкани–Сучава–Сірет та Пашкани–Ясси–Унгени. Без цього фінансування реалізація автомагістралей в історичному регіоні Молдові була б неможливою. Розвинене транспортне сполучення є ключовою умовою економічного розвитку регіонів, а завершення цих проєктів посилить економічні зв’язки Румунії з Республікою Молдова та Україною», – наголосив він.
Йдеться про дві автомагістралі подвійного призначення, які в мирний час використовуватимуться для звичайних цивільних і комерційних потреб, а в разі виникнення криз або конфліктів можуть бути переобладнані для потреб оборони та переміщення військ. Основна мета таких доріг – підвищення військової мобільності. Перший із цих проєктів, має унікальний характер, оскільки вперше передбачає модернізацію частини дорожньої інфраструктури на території іншої держави – України. Йдеться про оновлення 15-кілометрової ділянки національної дороги М19, що має забезпечити кращу інтеграцію транспортної мережі між Румунією та Україною і покращити транскордонне сполучення.
Важливою умовою частини контрактів, укладених Румунією в межах програми SAFE, є спільне виробництво та розробка оборонної продукції разом з Україною. Йдеться про співпрацю у виробництві військової техніки, зокрема дронів, у партнерстві з українським оборонно-промисловим комплексом.
При цьому однією з ключових цілей є локалізація значної частини виробництва безпосередньо на території Румунії, що має сприяти розвитку національної оборонної промисловості та поглибленню стратегічного партнерства між Бухарестом і Києвом.
