Румунія стає дедалі більш готовою до боротьби зі змінами клімату
Наукова консультативна рада з питань зміни клімату — це новостворений незалежний орган, до складу якого входять авторитетні вчені та експерти у галузі клімату та навколишнього середовища.
Ана-Марія Кононовіч і Христина Манта, 26.06.2026, 11:11
Наукова консультативна рада з питань зміни клімату — це новостворений незалежний орган, до складу якого входять авторитетні вчені та експерти у галузі клімату та навколишнього середовища. Рада об’єднує вчених та експертів у галузі кліматології, метеорології, сільського господарства, енергетичної політики, медичної антропології та біорізноманіття.
Чому виникла необхідність у створенні цієї ради? Адіна Кроїтору, професор, доктор наук Університету Бабеш-Бояй у Клуж-Напоці, факультет географії: «Щоб створити групу, до якої різні категорії зможуть звертатися у разі потреби в науковій експертизі. Це наукова група, як випливає з її назви, яка, в першу чергу, має на меті сприяти покращенню діалогу між технічними та науковими експертами й політичними діячами — тими, хто розробляє державну політику, що впливає на клімат та довкілля, як у нашій країні, так і в секторах, на які це впливає».
Сорін Кевал, кліматолог, науковий співробітник Національної адміністрації з метеорології, додав: «У нас є проблема, пов’язана зі змінами клімату, із сучасним кліматом і, насамперед, із кліматичними викликами, які чекають на нас у найближчі десятиліття. Ми вже відчуваємо наслідки цих кліматичних змін для економіки, навколишнього середовища, екосистем та суспільства. Ми спостерігаємо дедалі частіші хвилі спеки, зокрема й у нашій країні, маємо більше посух, які тривають довше. Румунія — одна з країн, де лісові пожежі стають дедалі частішими й охоплюють дедалі більші площі. Це вимагає вжиття заходів. І одним із таких заходів, який, на нашу думку, міг би виявитися корисним, є створення цієї ради — ради, в якій об’єднано компетенції з різних галузей наукових досліджень. Усе це спрямовано на підтримку більш ефективної кліматичної політики».
Сорін Кеваль, кліматолог, науковий співробітник Національної адміністрації з метеорології, додав: «Румунія повинна пристосовуватися — і в останні роки вона це робить — до європейських тенденцій. Румунія прагне створити систему адаптації до кліматичних змін, яка відповідає тим процесам, що відбуваються на європейському рівні. Наприклад, Румунія має національну стратегію адаптації до кліматичних змін, яка зараз реалізується. У неї є план адаптації до кліматичних змін, і цей план потребує підтримки, зокрема з боку наукової спільноти. А наукова компетенція, яку ця Рада надає для формування державної політики, на нашу думку, може привести до змін. У Румунії існують важливі наукові та освітні установи, які надають особам, що приймають рішення, різноманітну експертизу. Для лісів та водних ресурсів існують спеціалізовані установи. Що ж додаткового приносить ця Рада і що може стати вирішальним фактором, так це комплексна експертиза як у сфері досліджень, так і в сфері популяризації науки — одна з ланок, якої останніми роками бракувало в Румунії, адже часто результати наукових досліджень недостатньо чітко пояснюються громадськості. І саме звідси часто бере початок недовіра до науки».
Адіна Кроїтору, професорка, доктор наук Університету Бабеш-Бояй у Клуж-Напоці, факультет географії, закликала громадян, насамперед, бути в курсі подій: «Перш за все, вони мають бути поінформовані та усвідомлювати, що ці зміни існують, що вони вже відбуваються, що це не щось, що ще має статися, а те, що вже є тут. І насамперед вжити заходів для власного захисту, щоб пристосуватися до них. Звісно, ми хочемо, щоб усі громадяни цієї країни вживали заходів щодо пом’якшення наслідків, щоб більше не забруднювати довкілля, не збільшувати викиди парникових газів, але я вважаю, що на даний момент головне, що можуть зробити громадяни, — це отримувати достовірну інформацію з надійних джерел і водночас вживати заходів для захисту себе, своїх родин та своїх громад. Ми отримуємо ці попередження про екстремальні метеорологічні явища. Люди повинні прислухатися до них і, за необхідності, уникати спеки та штормів, про які попереджають у цих повідомленнях. Це найпростіший спосіб, яким громадяни можуть допомогти, але, на жаль, ми все ще стикаємося з високим рівнем ігнорування цих попереджень, незалежно від того, чи надходять вони через RoAlert, чи через інші канали. Що стосується пом’якшення наслідків та зменшення забруднення, то ми також повинні усвідомлювати, наскільки великим є наш вуглецевий слід, скільки саме ми споживаємо. Адже іноді ми навіть не усвідомлюємо, що забруднюємо навколишнє середовище своїми простими щоденними діями».
Адіна Кроїтору підкреслила: «Я хотіла би, щоб ця Консультативна рада користувалася довірою людей. Ми — група технічних експертів, у нас немає ані політичних, ані економічних, ані соціальних інтересів. Ми просто хочемо бути корисними для громади».
А Сорін Кеваль додав: «Рада планує щороку готувати кілька звітів, які б пояснювали громадянам, що відбувається у сфері наукових досліджень. Усі ці матеріали, ця інформація призначені для підтримки громадян».