Карпатська вісімка: новий формат регіональної співпраці
В Українці відбувся перший саміт Карпатської інтеграційної ініціативи. Румунію на ньому представив президент Нікушор Дан.
Василь Каптару, 23.09.2026, 06:55
18–20 вересня в Україні відбувся перший міжнародний Саміт Карпатської інтеграційної ініціативи – нового формату співпраці країн Карпатського регіону. Ініціатива об’єднує вісім карпатських держав – Румунію, Україну, Австрію, Польщу, Словаччину, Угорщину, Чехію та Сербію, а також їхні регіони й громади для взаємодії на рівні макрорегіону.
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що новий формат має посилити співпрацю між країнами Карпатського регіону та створити додаткові можливості для спільної роботи у сферах безпеки, енергетики, логістики, транскордонної економічної співпраці та підтримки громад.
«Сьогодні перша зустріч в новому форматі, що об’єднує усіх нас завдяки Карпатам. Вперше тут, в Україні, в нашій частині Карпат – саміт, який об’єднує всі карпатські держави, регіони нашої держави, громади наших держав. І це дуже серйозний початок руху, який має ще більше зблизити наші країни, створити на рівні Європейського Союзу ще один сильний елемент взаємодії – безпека, енергетика, значне розширення логістики, транскордонної економічної співпраці та суттєва підтримка наших громад. І ми даємо старт такому новому формату – Карпатській вісімці, що об’єднує нас і наших сусідів в Європі.»
Румунія: Карпатська ініціатива як економічний і регіональний інтерес
Румунію на першому саміті Карпатської інтеграційної ініціативи в Івано-Франківській області представив президент Нікушор Дан. Він наголосив на важливості участі Румунії у новому форматі, враховуючи те, що значна частина Карпатського гірського ланцюга розташована на румунській території.
Нікушор Дан: «Форум восьми карпатських країн – це нова ініціатива, яка має на меті об’єднати країни, на території яких розташовані Карпатські гори, на кількох рівнях: політичному, економічному та інституційному. Важливо, щоб Румунія була частиною цього формату. З одного боку, це сприяє стабілізації регіону та допомагає румунській меншині в Україні, а з іншого – відкриває економічні можливості для всього регіону, а отже, і для Румунії».
Після участі у першому саміті Карпатської інтеграційної ініціативи президент Румунії також наголосив на необхідності тіснішої співпраці між карпатськими країнами для розвитку інфраструктури, зміцнення енергетичних зв’язків, сприяння розвитку туризму та залучення інвестицій.
«Я був радий взяти участь у цьому важливому заході, який сприяє регіональній інтеграції, добросусідським відносинам, згуртованості та координації, у повній взаємодоповнюваності з існуючими регіональними механізмами», – зазначив глава держави.
За його словами, Румунія підтримує комплексний підхід до інвестицій та проєктів, щоб вони приносили безпосередню користь місцевим громадам.
Глава держави також зазначив, що передові інформаційні технології, безпека, цивільний захист, а також готовність до стихійних лих та інших кризових ситуацій є сферами, в яких регіональна співпраця може сприяти зміцненню спільної стійкості.
Нікушор Дан також підкреслив європейський вимір ініціативи, зазначивши, що вона може стати додатковим інструментом європейської інтеграції країн-кандидатів.
«Наша країна є рішучим прихильником європейського курсу, а Карпатська інтеграційна ініціатива може також слугувати додатковим інструментом європейської інтеграції країн-кандидатів», – заявив президент.
Водночас Румунія підтримує збереження мовного та культурного розмаїття Карпатського регіону та вважає захист прав національних меншин одним із пріоритетів у рамках цього формату.
Україна та Румунія: двостороння співпраця у межах Карпатської ініціативи
Під час Карпатського саміту президенти України Володимир Зеленський та Румунії Нікушор Дан провели двосторонню зустріч. Президент України подякував своєму румунському візаві за активний діалог, змістовну співпрацю та підтримку Карпатської ініціативи.
«Сьогодні ми розширюємо її ще одним виміром – регіональним, із фокусом на наших спільних Карпатах. І це значний потенціал для економіки, але й безпеки та глибших зв’язків між людьми», – наголосив Володимир Зеленський за підсумками зустрічі з Президентом Румунії.
Лідери обговорили, у яких проєктах країни можуть прискорити співпрацю та допомогти одна одній. Серед тем – програма SAFE, спільне виробництво дронів, інфраструктурні та гуманітарні питання, а також безпека в регіоні Чорного моря. Володимир Зеленський подякував Румунії за послідовну допомогу Україні.
Своєю чергою, Нікушор Дан заявив:
«Я провів двосторонню зустріч із Президентом України Володимиром Зеленським. Ми обговорили питання прискорення реалізації програми SAFE. Як ви знаєте, у межах програми SAFE передбачено 200 мільйонів євро на дрони, і ми обговорили, на якому етапі перебуває цей процес, щоб ці кошти якомога швидше були перетворені на обладнання. Це в наших інтересах і в їхніх інтересах. Ми також обговорили транзит зерна – як залізничним транспортом, так і Дунаєм, – щоб з’ясувати, як ми можемо підвищити його ефективність. Цей транзит приносить румунським компаніям досить значні суми. Щодо виробництва дронів, то між українськими компаніями та Міністерством оборони Румунії вже налагоджено контакт, тож справа просувається, а завдяки наявним рамкам паперові процедури були значно спрощені. Що стосується перехоплювачів для системи Patriot, то це спільна ініціатива країн НАТО, які мають такі перехоплювачі. Румунія є однією з них і надасть Україні такі перехоплювачі пропорційно до внеску інших країн НАТО, які мають перехоплювачі».
На спільній пресконференції Нікушор Дан наголосив, що Румунія продовжуватиме підтримувати Україну у цій війні. Він висловив оптимізм щодо того, що новий формат сприятиме стабільності та процвітанню регіону.
Президент Румунії зазначив, що радий бути присутнім на зустрічі та вважає її надзвичайно важливою ініціативою для країн-учасниць і всього регіону. За його словами, держави вже мають добрі відносини, але можуть їх посилити, що сприятиме стабільності регіону та захисту національних меншин.
Він наголосив, що формат має кілька рівнів. Перший стосується взаємозв’язків між країнами, економіками, дорожньою інфраструктурою та енергетикою. Другий – економічної співпраці, зокрема у сферах туризму, енергетики, оборони та ядерної енергетики. Важливу роль у цьому, за його словами, відіграє бізнес-форум.
Ще один рівень – співпраця між регіональними адміністраціями. Президент Румунії відзначив, що навіть у ці дні регіони країн-учасниць продовжують підписувати угоди про співпрацю.
На його думку, надзвичайно важливим є і прямий зв’язок між людьми, зокрема між молоддю та студентами, що допомагає краще зрозуміти одне одного.
Карпатський економічний форум: від регіональної співпраці до спільних проєктів
Важливою частиною зустрічі став перший Карпатський економічний форум, у якому взяли участь президенти України та Румунії.
Країни Карпатського регіону мають значний потенціал співпраці в оборонній, енергетичній та транспортній галузях, який може створювати умови для економічного зростання, залучення інвестицій та створення робочих місць. Про це заявив Президент України Володимир Зеленський. За його словами це перший саміт такого масштабу для регіону.
«Цей регіон дуже змінився за роки війни. Те, що колись вважалося переважно прикордонним регіоном, стало дійсно важливою базою для логістики, енергетики та промисловості», – наголосив Президент.
Глава української держави зауважив, що важливо залучити більше інвестицій, зміцнити промисловість, створити нові можливості для всього регіону та посилити його на тлі вкрай агресивної політики Росії.
«Більше безпеки. Міцніші енергетичні зв’язки. Кращі дороги, залізниці й, звісно, порти. Безпека завжди залежить від нашої здатності працювати разом: коли наші системи пов’язані й наші країни співпрацюють, наш захист також стає міцнішим», – наголосив Володимир Зеленський.
Енергетика як один із ключових напрямів
За словами президента України, близько половини інвестиційного портфеля становить енергетика, і саме ця галузь має стати одним із головних внесків Карпатського регіону для Європи.
«Сонячна та вітрова енергетика. Накопичення енергії. І нові інтерконектори. І наші великі підземні газосховища. Також пропонується створити Карпатський вітроенергетичний кластер потужністю 1,5 гігавата. Карпати можуть стати постачальником енергії для Європейського Союзу, а не просто транзитним регіоном», – наголосив Президент України.
Водночас Володимир Зеленський зауважив, що карпатські регіони та громади мають реально долучитися до цієї роботи.
«Сьогодні тут присутні близько 170 представників карпатських регіонів. Гірські громади часто стикаються з однаковими проблемами: дороги, екологія, демографія та розвиток. І це проблеми, які жодна столиця не здатна подолати самотужки. Саме тому співпраця між регіонами й громадами має таке велике значення», – акцентував Володимир Зеленський.
Карпати як частина європейської інфраструктури
За словами президента, Україна бачить готовність Європейського Союзу підтримувати Карпатський регіон.
«Карпатський регіон природним чином поєднує три інші європейські макрорегіони: Балтійський, Альпійський і Дунайський. І тут, у Карпатах, сходяться основні торговельні, енергетичні та оборонні маршрути східної частини Європи. Крім того, цей регіон має пряме сполучення з півднем Європи», – зазначив він.
Президент також зауважив, що співпраця в Карпатському регіоні сприяє наближенню України до Європейського Союзу.
«Що тісніше наші регіони, бізнес і громади співпрацюють тут, то більше Україна інтегрується в практичне життя Європейського Союзу. Уся ця співпраця має приносити реальне економічне зростання, реальні інвестиції та реальні робочі місця», – наголосив глава української держави.
Румунія закликає до формування спільного економічного простору
Своєю чергою президент Румунії Нікушор Дан зазначив, що країни, представлені на форумі, мають масштабувати економічну співпрацю та фактично створити спільний ринок у регіоні.
«Нам, представникам державної влади, треба зробити дві речі. По-перше, пов’язати наші країни дорогами та енергетичними мережами, щоб у нас з’явилася спільна енергетична мережа. По-друге, нам треба збільшити рівень довіри, щоб компанії з однієї країни могли вести підприємницьку діяльність і укладати угоди в іншій. Політичні зустрічі, які ми провели сьогодні зранку, – це вже ознака того, що в нас є довіра один до одного», – зазначив Президент Румунії.
Окремо він наголосив на необхідності переходу від політичних домовленостей до конкретних транскордонних проєктів.
«Ми провели дискусію, зосередившись на конкретних проєктах, і закликали всіх учасників бути активними та відкритими до транскордонної співпраці в усіх відповідних сферах – інфраструктурних та енергетичних зв’язках, відновлюваній енергетиці, сільському господарстві, туризмі, екології, стійкості, кіберзахисті та промисловій співпраці», – повідомив Нікушор Дан.
Прикордонна інфраструктура та роль Румунії
Президент Румунії окремо наголосив на важливості прикордонної інфраструктури для регіонального економічного розвитку.
«Кордони – це місце, де зустрічаються наші економіки. Ми продовжимо докладати зусиль для відкриття нових пунктів перетину кордону, розширення прикордонної інфраструктури та транспортного сполучення, а також модернізації критично важливої дорожньої інфраструктури», – зазначив він.
Нікушор Дан також зазначив, що Румунія паралельно продовжуватиме співпрацю з державами регіону в Чорноморському басейні та на Дунаї, підкресливши роль румунської портової інфраструктури для економіки України.
«Румунські порти були і залишатимуться надзвичайно важливими для транзиту української експортної продукції на міжнародні ринки, а також для постачання в Україну необхідних ресурсів, потрібних для підтримки її економіки та суспільства в ці воєнні часи та, у відповідний момент, під час відбудови», – зазначив президент.
За словами Нікушора Дана, Румунія прийшла на Карпатський економічний форум як із проєктами, що вже реалізуються, так і з баченням майбутнього розвитку регіону.
«Румунія представляє на цьому Форумі проєкти, які вже реалізуються, а також бачення подальшого розвитку – з функціональними інструментами для регіону, в який зараз варто інвестувати», – заявив він.
Бізнес і конкретні інвестиційні проєкти
На форумі також була представлена спеціальна EXPO-зона зі стендами кожної з восьми країн Карпатського регіону. Президенти України та Румунії поспілкувалися з представниками бізнесу, компаній і підприємцями, які демонстрували інвестиційні спроможності регіону.
Форум об’єднав майже 1400 учасників із 25 країн світу, зокрема всіх держав Карпатської ініціативи. Серед них – понад 800 представників центральних урядів, регіональних адміністрацій та місцевого самоврядування. Бізнес представили майже 400 компаній з усіх країн Карпатської вісімки (С8).
Інвестиційний портфель форуму – 95 проєктів на понад 42,5 мільярда євро в енергетиці, промисловості та виробництві, інноваційних технологіях, транспорті й логістиці, інфраструктурі та нерухомості, агропродовольчому секторі, охороні здоров’я і будматеріалах.
Макрорегіональна стратегія для Карпат
У Карпатському регіоні проживає близько 126 мільйонів людей, а його сукупний ВВП становить 3,4 трильйона доларів, або близько 15% ВВП ЄС.
На відміну від Альпійського та Дунайського макрорегіонів, для Карпат досі не сформована цілісна політика розвитку, яка відкривала б доступ до фінансових інструментів ЄС та масштабних інвестицій.
Мета першого Карпатського саміту – створення постійної політичної платформи найвищого рівня, формування спільного бачення розвитку регіону та інтеграція спільних пріоритетів у національні політики держав-учасниць.
За результатами саміту заплановано подання до Європейської комісії заявки на започаткування Макрорегіональної стратегії ЄС для Карпат – EUSCARP. Йдеться, зокрема, про залучення фінансування на проєкти з лісовідновлення, протипаводкового захисту, виробництва та транспортування «зеленого» водню, розвитку малої гідроенергетики, біогазу, а також сонячної та вітрової енергетики.
Запуск Карпатської вісімки та підготовка до створення окремої макрорегіональної стратегії ЄС мають стати наступними етапами формування спільного підходу до розвитку Карпатського регіону.
