Показ фільму «Чужа молитва» про депортованих кримських татар пройшов в Бухаресті

У Бухаресті пройшов показ фільму «Чужа молитва» до 75-річчя депортації кримськотатарського народу з території Криму радянським режимом. 

România Internațional, 13.08.2019, 08:23

У
вівторок, 28 травня, в Бухаресті в Національному Музеї селянина пройшов показ
фільму режисера Ахтема Сеїтаблаєва «Чужа молитва» присвяченого депортації
кримських татар з Криму радянською владою в 1944 році. Вшанування пам’яті
депортації проходить щороку 18 травня. В багатьох країнах в ці дні проходять
пам’ятні заходи та акції солідарності з кримськотатарським народом, який
примусово виселили з півострова Крим в 1944 році.

Після
окупації Росією Криму у 2014 році та поновлення репресій проти кримських татар
з боку окупаційних адміністрацій на півострові, називати речі своїми іменами -
набуває особливого значення. Румунія – одна з тих країн, для якої
справедливість важлива й донесення правди, зокрема й щодо репресій кримських
татар, й подібні заходи, які проводяться не вперше є одним з проявом такої
солідарності як з кримськими татарами, так і з Україною.

На
відкритті заходу були присутні Надзвичайний і Повноважний посол України
Олександр Баньков, президент Союзу українців Румунії Микола-Мирослав Петрецький
та інші політичні діячі та діячі культури.

«Сьогодні
наш обов’язок презентувати цей фільм («Чужа молитва» – ред.), який говорить
більше, ніж слова. Краще один раз побачити, що відбулося, побачити історичні факти,
ніж слухати 10 разів про цю трагедію. Думаю, що люба людська трагедія
заслуговує на пам’ять й сьогодні мова йде про декілька тисяч жертв (кримських
татар – ред.), депортованих за один день, коли прийняте рішення виконалося в
брутальний спосіб силами НКВС й радянським режимом, щоб знищити усіляку пам’ять
та будь-яку згадку про кримських татар», – сказав український дипломат
Олександр Баньков, звертаючись до присутніх румунською мовою.

Сюжет
фільму розгортається навколо реальної драматичної історії кримської татарки
Саїде, яка в період Другої Світової війни переховувала єврейських дітей від
розправи нацистських окупантів. Фільм знятий на реальних подіях, які
відбувалися в Бахчисараї. Однією із мішеней нацистів, що зайшли до Криму, де
продовжували політику винищення єврейського народу, був місцевий єврейський
наставник – рабе та його родина. Перед тим, як сім’ю арештували та повели під
розстріл, дітям вдалося залишитися непоміченими в хованці в будинку. Найстарших
з дітей Ісаак, рятуючи братів та сестер, в безвиході приходить в дім Саїде, яка
залишила єврейських дітей у своєму домі, в той час як Бахчисарай вже був
обклеєний листівками із закликами здавати євреїв та інформацію про них за
винагороду.

Саїде
надала малим прихисток, кримськотатарські імена та навчила не лише поводити
себе, як заведено в кримських татар, а й татарській молитві. Саме ці специфічні
знання допомогли єврейським підліткам вижити, коли вони попадають під підозру і
їх мало не викривають. Саме тому фільм має назву «Чужа молитва». Фільм завершується
тим, що в дім Саїде приходять офіцери НКВС й забирають її з дітьми у
вантажівку. Саїде в останню мить вдається пояснити радянському поліцаю, що
серед дітей є врятовані євреї. Це врятувало Ісаака з братами та сестрами від
етнічного переслідування вже за кримськотатарською ознакою. Єврейські діти
бігли за вантажівкою, в які Саїде з дітьми покинула Крим на десятки років з
криками: «Ми – татари, там наша мама».

Перегляд
фільму видався дуже емоційним, присутні в залі наприкінці показу відзначали, що
нелегко збагнути весь трагізм, через який проходили й продовжують проходити
кримські татари й стрічка викликає сильні емоції, та глибоке усвідомлення драми
цілого народу.

В
1944 році радянські війська звільнили Крим, але сотні тисяч кримських татар
були звинувачені у співпраці з нацистськими окупантами й депортовані у
віддалені території Радянського Союзу – до Сибіру та Середньої Азії (переважно
в Узбекистан), де й до сьогодні залишаються їх поселення. Операція розпочалася
18 травня, о 4 ранку, коли всім кримським татарам було наказано зібрати
необхідні речі та загнали в товарні вагони з нелюдськими умовами. За лічені
дні кримських татар на півострові не стало. Виснажлива дорога тривала кілька
тижнів, люди не отримували ні води, ні їжі. Багато хто загинув не доїхавши до
спецпоселень.

Нагадаємо,
лише після дев’яностих років кримськотатарський народ мав змогу повернутися на
Батьківщину. Зокрема і кримська татарка Саїде, чия історія була покладена в
основу фільму повернулася в 1993 році в Україні й до кінця своїх днів
намагалася знайти дітей, яких їй вдалося врятувати під час Другої Світової
війни. Зазначимо, що сьогодні кримські татари проживають і в Румунії, зокрема
на півдні країні – в Констанці.