Молодий поет Клаудіу Комартін

Поет Клаудіу Комартін, 1983 року народження, дебютував у 2003 році, коли йому не було ще 20 років - зі збіркою «Кукловод та інше безсоння», що була відзначена Національною премією за дебют ім. Міхая Емінеску.

Christine Leșcu, 26.08.2017, 08:32

Поет Клаудіу Комартін, 1983 року народження, дебютував у 2003 році, коли йому не було ще 20
років – зі збіркою «Кукловод та інше безсоння», що була відзначена Національною премією за дебют ім. Міхая Емінеску. Два роки по тому вийшла збірка «Домашній цирк» за яку молодий поет премію Академії
наук Румунії за поезію. Наступні книги «Пора року в Берчень» (2009 р.)та «Кобальт» (2013 р.), підтвердили
не тільки талант Клаудіу Комартіна, а й зміцнили його репутацію як одного з лідерів покоління 2000 та славу, здобуту ним не тільки завдяки поезії, а й в результаті його видавничій та перекладацькій
діяльності. Майже виключно завдяки його зусиллям у 2010 році був створений, а потім
розвинутий проект «Видавничий дім ім. Макса Блехера», як продовження майстер-класу сучасної літератури «Інститут ім.
Блехера». Основною метою цього проекту є підтримка «сучасної румунської літератури, точніше книг тих авторів, які не
є в даний час серед улюбленців видавців і публіцистів».

Що це означає
на практиці пояснює Клаудіу Комартін. «Я, хотів, передусім створити громаду. Ця громада складається з письменників, у першу чергу поетів, які не є знаменитостями, і читачів. Я хотів розвинути почуття приналежності до спільної теми. Це інтеграційна тема. Я почав з читального клубу в 2009 році, який зазнав несподіваного розвитку, тому що я не думав тоді, в свої 26 років, що займатимусь цим. І так, мало-помалу, було засноване видавництво. Я хотів зібрати разом талановитих людей, які б
почували себе добре, а не як автори, як це зазвичай буває. Видавники зазвичай дають їм зрозуміти, що вони повинні бути задоволеними тим, що видавництво публікує їх твір. Для мене цього недостатньо, тим більше, коли бачу що деякі видавництва публікують книги різних авторів, які потім
стають непомітними, їх ніхто не утверджує. Ці великі видавництва, хоча мають важелі просування і
маркетингу, не займаються
їх утвердженням належними чином, тому що їх автори не є знаменитостями. Щоправда, у Румунії на сьогодні немає знаменитих письменників або точніше їх дуже мало. Наприклад, Мірча Кертереску або Ана Бландіана. Але, незаперечно є 15-20 талановитих або дуже талановитих письменників, про яких чули кілька сотень або тисяч осіб. А про таких авторів, як Октавіан
Совіані, Раду Алдулеску, Маріана Кодруц чи Нікіта Данілов знають лише посвячені.»

Інакше кажучи, як будь-яка талановита молода особа Клаудіу
Комартін має бунтівний характер, прагнучи довести до відома широкого загалу
імена сучасних румунських поетів. Як він це робить, дізнаємося від нього. «Ми
можемо гарантувати, що книги, які видаємо будуть представлені на всіх національних
поетичних фестивалях, а також на всіх найбільших книжкових ярмарках, будуть надіслані
тим критикам, які пишуть про сучасну літературу. Це наші мінімальні вимоги до себе.
Крім того, ми їздимо по всій країні. Заходимо в книгарні та бібліотеки, навіть
і в паби та інші нетрадиційні місця. Намагаємося дійти до аудиторії, яка не
завжди обізнана з сучасною літературою. Я хотів і мені вдалося дістатися до людей,
які випадково знаходилися там, куди зайшли й ми і, які й не уявляли собі, що
сучасна література може звучати так як пишемо й публікуємо ми.»

Так само як «Видавничий дім ім. Макса Блехера» є продовженням літературного клубу, журнал «Poesis International» є, у свою чергу,
продовженням видавничої діяльності. Клаудіу Комартін розповів як виникла ця публікація. «Проект виник навесні 2010 року в Сату-Маре. Там місцевий поет Думітру
Пекурару зібрав нас, кількох поетів, письменників і перекладачів, і запропонував цей проект. Три роки ним займався пан Пекурару, потім за нього взявся я. Це ще одне моє божевілля, тому що я не
знав, що буде з ним далі, оскільки не мав ніякої матеріальної бази. Але, врешті-решт, все було добре і речі йдуть звичайним ходом після ще трьох років. Основною метою нашого журналу з самого початку було утвердження якомога більше творів сучасної зарубіжної літератури, і не обов’язково сьогоднішньої, а за останні 50-60 років, що були перекладені на румунську мову. Ідея полягала в тому, щоб
представити, для порівняння, досвід з дуже різних мовних або культурних регіонів, які дуже
відрізняються від нашого, щоб усвідомити де ми знаходимося. Речі набули розмаху і тепер ми публікуємо вірші з близько 20 країн, від США до країн Центральної та Східної Європи.»

Інститут ім. М.Блехера – літературний гурток, який послужив поштовхом для створення видавництва, яке зараз очолює Клаудіу Комартін, продовжує працювати і багато сучасних поетів, не
обов’язково виразники покоління 2000 презентують на проведених ним заходах свої вірші.