Кінострічка “La civil” нагороджена в Каннах

Повнометражний фільм La civil/ Цивільний режисерки Теодори Ани Міхай, був нагороджений Prix de l'Audace (Премія за мужність) розділу Особливий погляд Каннського кінофестивалю, що пройшов з 6 по 17 липня...

Corina Sabău, 18.09.2021, 07:22

Повнометражний фільм La civil/ Цивільний режисерки Теодори Ани Міхай, був нагороджений Prix de l’Audace (Премія за мужність) розділу Особливий погляд Каннського кінофестивалю, що пройшов з 6 по 17 липня. Розділ «Особливий погляд» повернувся до своєї первісної форми та місії, а саме презентації молодого та дослідницького кіно, – заявив генеральний делегат
фестивалю Тьєррі Фремо під час оголошення відбору.

Фільм La civil/Цивільний буде розповсюджуватися в Румунії компанією Voodoo Films та прем’єра пройде цієї осені врамках12 виданняфестивалюLes Films de Cannes à Bucarest, що пройде з 22 по 31 жовтня. Спільне виробництво Бельгії (Menuetto Film) Румунії та
Мексики, за підтримки Eurimages, кінострічкаLa civil/Цивільний була так би мовити схвалена такими відомими режисерами, як брати Дарден (Les films du Fleuve, Бельгія), Крістіана Мунджіу (Mobra Films, Румунія) та Мішеля Франко (Теорема, Мексика). Художнім режисером кінострічки є Маріус Пандуру (художні й режисер кількох фільмів, зокрема «Прикметник поліцейський», «Ближче до Місяця»,
«Аферім!» та «Я, коли хочу свистіти, свищу»).

Цивільний – це перший повнометражний художній фільм Теодори Ани Міхай, яка народилася в Бухаресті в 1981 році, а у 1989 році разом з батьками переїхала до Бельгії. Виявила свою пристрасть до кіно в ліцеї в Сан-Франциско, Каліфорнія, і є
випускницею Нью-Йоркського факультету кіно. Вона почала працювати в Бельгії як
сценарист, а потім асистентом режисера. Цивільний розповідає
історію Сієло, мексиканської матері, яка шукає свою дочку, викрадену членами
наркокартелю. Оскільки влада не допомагає їй, Сієло бере ситуацію у власні руки
і поступово перетворюється з домогосподарки на мстиву активістку. Кінострічка є
результатом кількох років досліджень, проведених режисеркою у співпраці з
мексиканським письменником Хабакуком Антоніо де Росаріо і тому можна сказати,
що в основі фільму лежать реальні події.

Спочатку, коли розпочалася дослідження, Теодора Ана Міхай хотіла зняти документальний фільм:
«Я ознайомлена з Мексикою з дитинства, і Мексика на той час була зовсім іншою, ніж
зараз. Можна було без проблем поїхати на машині, відвідувати, бути туристом. Починаючи з 2006 року,
коли президент Феліпе Кальдерон оголосив війну проти наркотиків, понад 60.000 людей зникли безвісти, це політичне рішення мало і
має сильний вплив. Є ще в Мексиці регіони, де можна
займатися туризмом, де ситуація більш безпечка, але особливо в
північних районах, на кордоні з США, ситуація дуже проблематична. І зараз ця ситуація досить поширена в багатьох штатах Мексики. Тому я обрала цю тему, тому що це настільки очевидно, що нам потрібні дебати
щодо поточної ситуації в Мексиці. Не можна вважати нормальним те, що ти виходиш
з дому вранці, йдеш на роботу чи в школу, а потім безслідно зникаєш і ніхто не
знатиме, що з тобою сталося. Я поставила собі питання, що означає бути підлітком
у такому контексті, що означає бути батьком, що означає жити в цьому непевному
суспільстві. Спочатку в 2015 році, коли ми разом з Хабакуком Антоніо де Росаріо
розпочали збирати матеріали для фільму, ідея полягала в тому, щоб поговорити з
якомога більшою кількістю сімей жертв наркокартелів. Ми робили це протягом двох
з половиною років, розмовляли з багатьма людьми про це явище і хотіли зняти про
це документальний фільм. Зрештою, ми відмовилися від цієї ідеї, тому що ми не
хотіли нікого поставити під загрозу».

Відмовившись від ідеї створення документального фільму, Теодора Ана Міхай та Хабакук Антоніо де
Росаріо вирішили розповісти історію Міріам Родрігес Мартінес, жінки, яка була застрілена біля її будинку після
того, як вони виявила та погрозила викрадачам та вбивцям її дочки: «Під час
розслідування ми познайомилися з Міріам Родрігес Мартинес, про яку останнім часом
писали, у The New York Timesз’явилася стаття про її діяльність, на жаль, через чотири роки після її
смерті. У нас була можливість познайомитися і поговорити з нею, так народилася
головна героїня фільму – Сієло, мати дівчини, яку викрали і вбили члени наркокартеля. Після того як вона спробувала отримати допомоги від органів влади, але її було відмовлено, вона намагалася впоратися із ситуацією сама, власними силами. Ми провели багато інтерв’ю, і моєю початковою ідеєю було написати цю історію з точки зору підлітка, але ми зустріли Міріам Родрігес Мартинес, яка дізналася про те, що ми проводимо розслідування на цю тему і розповіла нам, що її сталося. Її історія змусила мене вирішити, що героїнею фільму буде матір. Фільм – це, по суті, данина їй і всім родинам, які
розповіли нам про те, що з ними сталося. На
жаль, ми почули багато трагічних історій».

Основним спонсором фільму Цивільний був Аудіовізуальний фонд Фландрії (VAF) за
підтримки Бельгійського кінематографічного та аудіовізуального центру,
Національного центру кінематографії (CNC) Румунії та Eurimages – Європейський фонд з питань підтримки кіно. Фільм був знятий у листопаді-грудні 2020 року в Дуранго,
Мексиці, під час пандемії
COVID-19.