Фільм Влада Петрі «Між революціями» в розділі Forum на «Берлінале»
Фільм режисера Влада Петрі «Між революціями» був представлений у розділі Forum на цьогорічному «Берлінале», яка проходить з 16 по 26 лютого.
Corina Sabău, 25.02.2023, 06:12
Фільм режисера Влада Петрі
«Між революціями» був представлений у розділі Forum на цьогорічному «Берлінале»,
що проходить з 16 по 26 лютого. Зроблений з архівних кадрів, фільм відображає
життя та долі двох жінок, Марії та Захри, одна з Румунії, інша з Ірану, подруг
та однокурсниць Бухарестського медуніверситету у 70-х роках. У 1979 році, коли в
Ірані окреслюється можливість політичних змін Захра повертається до своєї батьківщини
і долучається до тамтешньої революції, далеко від своєї подруги. Протягом
наступних 10 років їхнім єдиним каналом спілкування є листи. Написані в умовах двох
революцій ці листи описують боротьбу жінок за право бути почутими, реалії двох суспільств,
що переживають радикальні зміни, а також дружбу, яку неможливо розірвати.
Режисер Влад Петрі
використав архівні кадри та документи, а також елементи фантастики, що призвело
до створення гібридного повнометражного фільму, в якому подані елементи документального
та художнього фільму. «Для мене це фільм про недавнє минуле, яке дуже сильно
перегукується з безпосередньою реальністю. Це фільм, який представляє
суб’єктивну, жіночу історію двох країн і суспільств, розташованих за тисячі
кілометрів одне від одної, які пережили зміну політичних систем, в яких людей
поступово пригнічували репресивні політичні апарати. Це актуальний фільм, який
вступає в діалог з протестами останніх кількох місяців в Ірані, де жінки
борються за свої права і де вони хочуть справедливого суспільства, як вони того
хотіли й в 1979 році», – каже режисер Влад Петрі.
Влад Петрі: «Я б почав із того, що
сказав недавно про нинішні протести в Ірані. Я фактично почав працювати над цим
фільмом три роки тому, у той час, коли ще не було цих протестів. Так сталося,
що зараз, коли ми закінчили роботу над фільмом, в Ірані відбуваються, мабуть,
найбільш вражаючі протести з часів ісламської революції 1979 року, а також, мабуть,
найбільш вражаючі протести на всьому Середньому Сході. Я також маю на увазі той
факт, що зараз в Ірані відбувається перша революція жінок, що є неймовірним для
цього регіону. Що стосується мого інтересу до політичних тем, це правда, я
захоплений Східною Європою та Середнім Сходом, я також подорожував до Ірану та
інших країн регіону і фільм був побудований таким чином, з багатьох напрямків.
Важливу роль відіграли також розмови з мамою, яка була студенткою медичного
факультету і, яка розповідала мені про студентів зі Сходу, котрі приїхали вчитися
до Румунії. Я народився в 1979 році, в рік Ісламської революції. Якимось чином
ця історія була побудована на кількох рівнях і я знайшов зв’язки, схожість, але
також і відмінності між Ісламською революцією та Антикомуністичною революцією,
яка відбулася в 1989 році в Румунії. І мені було якось цікаво випробувати цей
терен і обговорити надії, оптимізм, прагнення кардинальних змін. Тому що обидві
революції призвели до радикальних змін і я все ще вважаю, що вони є чи не
найважливішими революціями минулого століття.»
Листи, представлені у
фільмі були написані Лавінією Браніште на основі листів з архівів Секурітатє, а
також віршів двох відомих письменниць з Румунії та Ірану: Ніни Касіан і Форуг
Фаррохзад. Розповідає письменниця Лавінія Браніште. «Коли я почала працювати
над цим проєктом Влад мав досить чітке уявлення історії, яка також включала
обмін листами між двома героїнями, тому він дав мені достатньо даних. Ми не були
знайомі, тому його пропозиція стала для мене цілковитою несподіванкою, вона
вивела мене, як кажуть, із зони комфорту, тому що я ніколи раніше не працювала
над таким проєктом. Мені лестила і водночас мене трохи злякала ця пропозиція,
але я прийняла її з великою радістю. Мені довелося пройти через досить тривалий
період документування, перш ніж я почала писати, тому що Ісламська революція
була темою, про яку я майже нічого не знала. Ми підтримували з Владом постійний
зв’язок і багато консультувалися на всіх етапах проєкту. За збігом обставин моя
мама також закінчила факультет наприкінці 70-х, тому я також знала від неї різні
історії про той період. А з 80-х у мене залишилися деякі спогади про себе, тож
у мене з Владом теж були спільні моменти і ми разом будували цю історію, від
якої в кінці залишилося зовсім мало тексту. Але загалом робота над фільмом стала
для мене постійним процесом і дуже цікавим досвідом.»
Румунський
повнометражний фільм «Між революціями» є одним із 28 фільмів, відібраних з
понад 2000 кінострічок з усього світу до основної програми Берлінського
міжнародного кінофестивалю в розділі Forum. До цього ж розділу також було відібрано
дебютний художній фільм Себастьяна Мігейлеску «Mammalia». Насправді цього року у
«Берлінале» беруть участь багато режисерів і багато проєктів з Румунії. Актрису
Джудіт Стейт було відібрано в програмі European Shooting Stars, а до Майстерні
талантів Берлінале, яка щорічно організовується під час фестивалю, увійшли
чотири румунських молодих кінематографістів й один молодий режисер: режисерка
та актриса Аліна Шербан, актриса Іоана Кіцу, дистриб’юторка Оана Фурдя,
кінокритикиня Дора Леу та звукорежисер Маріан Белан. Водночас проєкт «Тільки
експорт» продюсерів Ади Соломон і Карли Фоті був представлений на Berlinale
Market, а багатосерійний фільм Адіни Седяну «Шпигун/Майстер» був обраний до нової
програми Berlinale Series. Крім цього монтажер Кетелін Крістуцю увійшов до журі
короткометражних фільмів, а режисер Раду Жуде став членом журі офіційного
конкурсу.
