Соціальні підприємства у сільському середовищі

Поєднання слів “соціальна економіка” може здаватися на перший погляд протиріччям. Переважна більшість з нас вважає, що підприємницька діяльність економічних субєктів спрямована на одержання прибутку, в той час як соціальний вимір, в тій мірі, в якій він наявний, не є відразу очевидним. Проте, соціальна економіка функціонує в ЄС і не лише. Більш того, вона є важливою опорою європейської економіки, складаючи приблизно 10% від ВВП. Більше 11 мільйонів людей, тобто 4,5% активного населення ЄС, працюють в соціальній економіці. Від листопада 2009 року набула чиності резолюція Європейського парламенту, яка заохочує розвиток соціальних підприємств, як зразок економічного зростання, але й вид громадської взаємодопомоги.

Консультант у рамках Фундації NESst, що надає консалтингові послуги соціальним підприємствам, Елісабета Варга пояснює більш докладно що означає соціальна економіка: “Соціальна економіка розвинулася як відповідь на конкретні потреби громади, щоб допомогти пошуку нових рішень для соціальних проблем, потреба, яка не покрита громадським або приватним секторами. Соціальна економіка ставить за мету створення нових робочих місць, заохочення громадян брати участь у вирішенні деяких проблем громади. Ми можемо ще ясніше визначити її, порівняючи з ринковою економікою, головною метою якої є отримання прибутку. Соціальна економіка, навпаки, ставить за мету поліпшення життєвих умов і надання нових можливостей малозабезпеченим категоріям населення.”

Румунам соціальна економіка не чужа. Вона діяла і під час комуністичного режиму, у вигляді так званих ремісничих кооперативів. Член Європейського економічного і соціального комітету, Думітру Форня нагадує, що: ”Соціальна економіка не є новим поняттям, ні для європейців взагалі, ні для нас румунів зокрема. Однак, у нас вона функціонувала в інших формах. Вона почалася з поняттям “кооперація” та за допомогою ремісничих кооперативів. Однак у нас ремісничі кооперативи зазнали невдачі, після того як комуністична влада заволоділа цю форму добровільного асоціювання. На Заході ці кооперативи перетворилися на асоціації працівників та на різні види фундацій, які на даний час дуже активні в Європі, та навіть в Румунії. Соціальна економіка ставить за мету максимальне використання людських ресурсів та покладається зокрема на людину, а не на прибуток.”

Будучи довгий час під впливом комуністичного періоду, соціальна економіка в Румунії важче функціонувала після 1990 року. Проте, в 2009 році, соціальна економіка була важливим наймачем, майже 3,3% загальної кількості працівників в Румунії праціювали у цьому секторі. А в 2011 році, вона стає вже значним сектором економічного та соціального життя, в якому діють зокрема неурядові організації. У 2009 році, 69% активних одиниць в соціальній економіці були створені різними асоціаціями та фундаціями, а 30% використувували кооперативну власність.

Елісабета Варга подає приклади соціальних підприємств, які діють у Румунії, більшість з них функціонуючи в сільському середовищі: ”Одним з них є асоціація “Village Life”, створена групою молодих людей, які раніше працювали в різних корпораціях та, які потім повернулися до цінностей села, яких вони хочуть підтримувати. Предметом їх діяльності є сільський туризм. Вони хочуть підтримувати цю галузь, а для цього вони співпрацюють з багатьма господарями з сільського середовища, які приймають туристів та показують їм, яким є життя на селі, якими є їхні щоденні зайняття. Вони показують їм також будинки та мальовничі пейзажі, традиції, яким загрожує зникнення. Іншим прикладом є фундація, яка діє в Селажському повіті, яка разом з місцевою владою, створила соціальне підприємство, що ставить за мету створення туристичного бренду в Долині річки Баркеу. Фундація підтримує й малих виробників меду в цій зоні.“

Будучи настільки значним сектором для ЄС, соціальні підприємства ставлять у розпорядження країн членів кілька можливостей фінансування, як ми дізналися від Думітру Форні: “І в Румунії, до європейської програми POSDRU включена ця галузь, а саме розвиток соціальної економіки. Були зроблені спроби в період 2007-2013 років підтримати соціальну економіку і я сподіваюся, що ця фінансова підтримка продовжиться і в наступний період. Були зроблені спроби надати допомогу соціальним підприємствам, проте отримання цих коштів передбачає певний досвід і певні знання. Тому важливо асоціюватися для здобуття успіху в отриманні цих європейських коштів.”

Але хоча люди бажають брати участь у соціальному підприємстві, доступ до грошей не завжди легкий. Елісабета Варга: “Для малих підприємців, для малих соціальних підприємств, доступ до цих ресурсів дуже складний, у першу чергу через співфінансування. Вони не посідають необхідні гроші.”

Поліпшення доступу до фінансування було включено ще з 2011 року до “Ініціативи для соціального підприємництва”. Це великий план ЄС включений до Стратегії ЄС для 2020 року. Проте, для сільських соціальних підприємців, європейські кошти ще важко здобути.