Як країни-члени ЄС і НАТО протистоять викликам у Чорному морі
Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації.
Василь Каптару, 22.05.2024, 14:11
Чорноморський регіон залишається стратегічною лінією розлому на геополітичній карті Європи, з мінливою динамікою конфліктів і суперечностей інтересів безпеки, регіоном, який наразі відзначається підвищеною мілітаризацією та як простір конфронтації. Як країни-члени ЄС і НАТО підходять до викликів, що виникають у Чорному морі, – це питання, на яке спробував відповісти учасники спеціального заходу, що відбувся 21 травня у Румунському дипломатичному інституті.
Про війну та інші виклики в Чорноморському регіоні
Мішель Ру, Посол з питань Східного партнерства та Чорного моря у Міністерстві закордонних справ Франції, заявив, що головна мета проста і зрозуміла: Росія не повинна перемогти у війні проти України, тому що якщо це станеться, то під загрозою опиниться безпека Чорноморського регіону, а також європейська безпека. Французький дипломат також представив аналіз та динаміку війни в регіоні. Мішель Ру: «Перше, що я хотів би відзначити, це те, що завдяки мужності та кмітливості українців, а також завдяки швидкій, об’єднаній та масованій реакції Заходу, російський план розгромити Україну за кілька днів або тижнів провалився. Російська армія зуміла прокласти наземний коридор до окупованого Криму, що, ймовірно, було її мінімальною метою, але вона не має повного контролю над територіями, які анексувала на папері. Триває війна на виснаження, в якій Москва, ймовірно, сподівається на втому України та її прихильників. У той же час, що прикметно, не маючи власного флоту або звичайного флоту, Україна зуміла дати відсіч російському флоту і прокласти новий шлях для експорту своєї продукції в західній частині Чорного моря. Другий момент цієї війни, цієї динаміки полягає в тому, що вона зараз переходить від війни за запаси озброєнь до війни за виробництво озброєнь. Росія перетворилася на військову економіку, яка фінансується за рахунок експорту енергоносіїв. Санкції ускладнюють це, але їй частково вдається обходити їх. Водночас ця війна дала історичний поштовх європейській оборонній промисловості.»
На думку Якуба Пеньковського, аналітика Польського інституту міжнародних відносин, Росія залишається найбільшою загрозою в регіоні. «Яким є польський підхід до того як повинна виглядати безпека Чорноморського регіону? Перш за все зробити все, щоб Росія зазнала поразки. Що це означає? Що Україна зможе повернути свої території, включно з Кримом. Потім Україна, а також Грузія мають приєднатися до Європейського Союзу, звичайно, коли вони будуть готові, а також приєднатися до НАТО, якщо вони цього забажають.»
Своєю чергою Оана Попеску Замфір, директор Центру GlobalFocus, підкреслила, що Туреччина відіграє важливу роль у регіоні. За її словами, питання розширення ЄС знову в центрі уваги. «Ми помітили зростаючий інтерес до співпраці з Туреччиною. Я побачила це і в Брюсселі, під час нещодавнього візиту до Європейської служби зовнішніх справ. Я помітила, що в тій чи іншій формі там намагаються відновити взаємодію з Туреччиною під егідою розширення. Це все ще дуже складно, але важливість Туреччини як регіонального гравця широко визнається. Питання розширення знову на порядку денному. Україна і Республіка Молдова мають європейську перспективу, про яку вони не могли мріяти ще два роки тому. Грузія також має європейську перспективу, якщо вона рухатиметься у правильному напрямку. Загалом, ідея про те, що Європейському Союзу необхідно зблизитися зі своїми партнерами-однодумцями по сусідству, набагато більше присутня у свідомості політиків, ніж це було раніше. А якщо говорити про Румунію, то сьогодні ми маємо стратегічне партнерство з Україною, сусідом, якого ми вважали в кращому випадку складним до початку війни і з яким у минулому у нас не було позитивного досвіду в розвитку стосунків.»
Візит прем’єр-міністра Румунії до Туреччини
Політичний, економічний та військовий аспекти безпекової ситуації в Чорноморському регіоні обговорили у вівторок 21 травня президент Туреччини Реджеп Ердоган та прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку під час офіційного візиту останнього до Анкари. Глава румунського уряду підкреслив дві сфери, що становлять найбільший інтерес для Румунії: тісніша співпраця в оборонній промисловості і можливості в енергетичному секторі, в зв’язку з чим було вирішено створити спільну румунсько-турецьку робочу групу для оцінки можливостей у сферах зв’язку, відновлюваних джерел енергії та ядерної енергетики.
Марчел Чолаку підкреслив, що Румунія і Туреччина продовжать працювати разом над наданням допомоги Україні та братимуть участь у повоєній відбудові. «Дуже важливо, щоб наші країни діяли разом для забезпечення безпеки в Чорному морі і захисту наших інвестицій. У зв’язку з цим я хотів би привітати той факт, що незабаром розпочнеться місія з розмінування в Чорному морі, яку проводитимуть разом військово-морські сили Румунії, Туреччини і Болгарії. Це перший випадок, коли чорноморські країни-союзники прийняли рішення про спільне вирішення серйозної проблеми безпеки і судноплавства. Насправді, внесок Туреччини в регіональну безпеку був надзвичайно важливим і тут я хотів би привітати президента Ердогана за лідерство і бачення, які він продемонстрував. Значні зусилля Туреччини зробили можливим укладення угоди угода про безпечний експорт українського зерна Чорним морем, зусилля, які згодом перейняла Румунія. Я б хотів, щоб Румунія і Туреччина продовжили працювати разом, як в плані допомоги Україні, так і в тому, що припускатиме участь у в її повоєнній відбудові.»
Своєю чергою Реджеп Тайїп Ердоган привітав важливу роль Румунії щодо експорту зерна та сільськогосподарської продукції з України. «На початку війни Туреччина зробила значний внесок у припинення конфліктів, забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства на Чорному морі. Я впевнений, що наш союзник Румунія зробить необхідний внесок у міжнародні зусилля з цього питання. У той же час ми обговорили війну в Україні, яка триває вже третій рік. З початку цієї війни Туреччина зробила значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки та безпеки судноплавства в Чорному морі і продовжує це робити», – зазначив глава турецької держави.
Співпраця союзників в акваторії Чорного моря
З іншого боку, міністр оборони Ангел Тилвер заявив у вівторок, що морське судноплавство найбільше страждає від збою GPS-сигналу в Чорноморському регіоні викликаного діями Росії, висловивши стурбованість Румунії цією проблемою. Ця заява прозвучала після того, як центральні ЗМІ повідомили про доповідь Євроатлантичного центру стійкості про те, що Росія веде радіоелектронну війну, яка відчувається, в тому числі, на сході Румунії. Міністра запитали, як на Румунію впливає таке глушіння і які заходи будуть вжиті.
«Очевидно, що такі дії привертають увагу тих, хто зобов’язаний і може відслідковувати такі інциденти. Очевидно, що найбільше страждає морське судноплавство і саме тому сьогодні в дискусіях, які я мав з паном Гюлером, міністром оборони Туреччини, компонент безпеки судноплавства на Чорному морі також був одним з головних на порядку денному. У зв’язку з цим хочу сказати, що ми з нетерпінням чекаємо і, можливо, вже в липні почне діяти Ініціатива з розмінування Чорного моря, адже дискусії щодо цього проекту більш ніж просунуті. Ми знаходимося на рівні технічних деталей. І також сьогодні, після пропозиції, яку ми отримали від Туреччини деякий час тому, ми повідомили, що другий мисливець за мінами, який увійде до складу румунської армії, зупиниться на певний час для підготовки і інтеграції в цей формат, я маю на увазі MCM. Тож очевидно, що ми стурбовані, ми стежимо за цим, але так Росія поводиться в регіоні і не лише зараз, але протягом вже досить тривалого часу», – сказав Ангел Тилвер на прес-конференції в Анкарі.
Телефонна розмова президентів Румунії та України
Посилення співпраці та безпеки в Чорноморському регіоні 21 травня обговорили і Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський. Про це румунський та український президенти повідомили у соцмережі Х. У той час як президент Румунії заявив, що переговори були зосереджені на «подальшій підтримці України», глава української держави повідомив, що вони обговорили «новий пакет військової допомоги, який готується», без інших подробиць. «Я щойно провів ґрунтовну телефонну розмову з Президентом Зеленським, зосередившись на нашій подальшій підтримці України, пріоритетах майбутнього саміту НАТО та посиленні спільної безпеки у Чорному морі», – написав Клаус Йоганніс. Крім того, він підтвердив підтримку Румунії українській Формулі миру. «Також висловив нашу відданість українській Формулі миру», – зазначив глава румунської держави.
«Провів розмову з Клаусом Йоганнісом і подякував Румунії за підтримку, зокрема за новий пакет військової допомоги, який готується», – йдеться у повідомленні Володимира Зеленського, розміщеному на X. «Поінформував Президента Йоганніса про поточну ситуацію на полі бою та ключові оборонні потреби України, особливо в ППО різних типів. Також домовилися прискорити нашу спільну роботу над двосторонньою угодою у сфері безпеки», – зазначив Володимир Зеленський. «Я вдячний Президенту Йоганнісу за те, що він підтвердив свою участь у Саміті миру, а також за готовність докласти зусиль для заохочення участі інших країн», – написав також Президент України.
