ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Виставка «DAR»

Нещодавно у Національному музеї історії Румунії (НМІР), що знаходиться в центрі столиці, відкрилася нова виставка: «DAR - Пожертви, придбання, повернення, археологічні відкриття». Виставка експонуватиметься в музеї до вересня цього року.

Виставка
Виставка "DAR"

і , 01.06.2024, 06:23

Нещодавно у Національному музеї історії Румунії (НМІР), що знаходиться в центрі столиці, відкрилася нова виставка: «DAR – Пожертви, придбання, повернення, археологічні відкриття». Виставка експонуватиметься в музеї до вересня цього року. Вона знайомить поціновувачів історії з низкою нових музейних експонатів, що надійшли до фондів НМІР протягом останніх 15 років.

Розповідаючи про це на прес-конференції з нагоди відкриття виставки «DAR» директор Національного художнього музею Румунії Ернест Оберлендер-Тирновяну заявив: «Румунія не є такою багатою на спадщину країною, хоча вона нескінченна і невичерпна. Саме тому музейні установи мають першочергове завдання збирати, захищати та демонструвати цю спадщину. Фактично, музеї живуть своєю спадщиною, своїми колекціями і людьми, які працюють і доглядають за ними, вивчають їх і примножують. Музеї – це не мертві місця, це не склади, це дуже динамічні інституції. І всі цифри говорять самі за себе, наскільки динамічним є Національний музей історії Румунії. За 52 роки свого існування наша колекція зросла з 50 000 експонатів до понад 18 мільйонів. Звичайно, 16 мільйонів з них – це «Національна філателістична колекція», яка стала частиною нашої спадщини. Але за останні десять років колекція зросла на понад 100 тисяч одиниць. Це предмети, іноді такої рідкісності і краси, що ми, як професіонали, ніколи не могли уявити, що матимемо можливість мати їх у Національному музеї історії Румунії. Інші – пов’язані з життям і діяльністю великих особистостей. Але наші зусилля були спрямовані на ілюстрацію повсякденного життя румунського суспільства за останні 200 років. Тому що, як я колись казав, легше реконструювати повсякденне життя неоліту, ніж життя наших прадідів, тому що музеї не звикли збирати предмети, пов’язані з більш-менш близькими до сучасності часами.»

Заступник директора НМІР Корнел Іліє розповів про назву, концепцію та мотивацію нової виставки: «Це виставка, яку ми назвали «DAR». Це дійсно важлива виставка, тому що вона представляє громадськості спадщину, яка здебільшого не виставлялася, спадщину, яка походить з музею і висвітлює ті зусилля, які докладає музей, і не тільки наш музей. Щось, що відбувається поза межами того, що громадськість або широкий загал може думати про музей. Люди зазвичай асоціюють ідею музею з ідеєю виставки. Усе набагато складніше і ця виставка хоче показати саме це. Це виставка, яка привертає нашу увагу до дуже цінної спадщини, але вона також привертає нашу увагу до того, що є люди, які вважають, що деякі предмети, які залишилися в їхній родині, пов’язані з особистістю, яка була частиною їхньої родини, або пов’язані з певним історичним моментом, було б краще зберігати в музеї. І я маю на увазі наш список дарувальників, який є дуже щедрим і який ми хотіли б зробити ще більш щедрим. Цей акт «дарування» повинен бути не винятком, а правилом у румунському суспільстві. Історія – це не тільки битви, не тільки політики, не тільки видатні постаті.»

Колекції Національного музею історії Румунії з часом збагатилися численними предметами спадщини, повернутими румунською владою. На виставці представлені старовинні золоті та срібні монети, античні та середньовічні ювелірні вироби (фібули, перстні, браслети), збруя, бронзові пластини з «муніципальними законами» Троєміса, виданими за часів правління імператора Марка Аврелія (161 – 180 рр. до н.е.).

Що таке історія, на думку Корнела Іліє і що представляють приватні пожертви в музейній сфері? «Історія стосується також повсякденного життя, мистецтва, культури, спорту, всього. «Вчорашній день» насправді є історією. Ми повинні це усвідомлювати, тому що це факт. Нас не дуже цікавить «вчора». Ми згадуємо вчорашній день через багато років і розуміємо, що нам не вистачило розуму, щоб зберегти його в пам’яті. І ми намагаємося це робити. Можливо, не знаю, комусь це цікаво. Я був здивований, коли ми відкрили виставку в Національному музеї, яку нам подарувала естрадна співачка Коріна Кіріак, і ще одну виставку, яку нам подарувала інша знаменита румунська співачка Маргарета Пислару. Це, перш за все, акт щедрості, до якого слід ставитися як до такого і брати з нього приклад. Ось чому нам здається природним проводити такі виставки, так само, як нам здається природним проводити виставку з пожертвуванням Андрея Піппіді, пов’язану з життям і діяльністю його діда видатного науковця Ніколая Йорги.»

Публіка має можливість помилуватися особистим блокнотом та альбомами листівок і фотографій королеви Марії, картами 17-18 століть, документами важливих румунських постатей – Василя Голдіша, Арманда Келінеску, Теодора Палладі,, фотографіями майстерень, філателістичними раритетами, прикрасами, зброєю та ін. Серед предметів спадщини з археологічних знахідок відвідувачі знайдуть на виставці: антропоморфні статуетки, зброю та знаряддя епохи неоліту, різноманітні керамічні предмети: вази, каганці, кахлю, статуетки (датовані від неоліту до середньовіччя), елементи упряжі епохи бронзи, римські та середньовічні ювелірні прикраси, елементи римської архітектури, монети тощо. На виставці також представлені артефакти, знайдені під час археологічних розкопок, проведених у минулому за участю археологів музею.

Заступник директора музею Корнел Іліє розповідає: «Це виставка, на якій багато хто, напевно, з подивом відкриє для себе предмети великої цінності, які були подаровані музею. Є багато речей, дуже важливих придбань. Я лише згадаю найновіше. Це абсолютно унікальна річ – келих німецької гільдії гірників з Краю Бирсей. Окрім того, що це особливий витвір мистецтва, це єдиний предмет, який свідчить про їхню присутність у Краю Бирсей. Є предмети, які були повернуті завдяки зусиллям румунської влади, до яких також долучилися наші колеги з Національного музею історії Румунії. І, звичайно, є багато археологічних відкриттів, які наші колеги роблять з року в рік.»

Фестиваль Les Films de Cannes à Bucarest
Світ культури Субота, 15 Листопада 2025

Каннські фільми 2025

Після десяти днів, протягом яких Бухарест став столицею авторського кіно, вперше...

Каннські фільми 2025
Bare Rroma
Світ культури Субота, 08 Листопада 2025

«Іншими словами», асоціація з багатьма нагородами

Проект «Bare Rroma», ініційований Асоціацією «Cu Alte Cuvinte» (Іншими словами), цього року...

«Іншими словами», асоціація з багатьма нагородами
Емілія Добрін foto: fb.com / Anul Nou care n-a fost)
Світ культури Субота, 01 Листопада 2025

Емілія Добрін, лауратка премії «За всю діяльність» 

Після того, як акторка Емілія Добрін була удостоєна премією «За всю діяльність»...

Емілія Добрін, лауратка премії «За всю діяльність» 
Михайло Шишкін / фото: Ștefan Munteanu
Світ культури Субота, 25 Жовтня 2025

Російський письменник Михайло Шишкін у Румунії

З 25 по 28 вересня Брашов був особливо жвавим, адже тут відбувся перший випуск...

Російський письменник Михайло Шишкін у Румунії
Світ культури Субота, 18 Жовтня 2025

Animest 20

Поціновувачі анімації були запрошені на ювілейний міжнародний кінофестиваль...

Animest 20
Світ культури Субота, 11 Жовтня 2025

Міжнародний кінофестиваль у Бухаресті

Головна нагорода BIFF 2025 – Бухарестського міжнародного кінофестивалю була...

Міжнародний кінофестиваль у Бухаресті
Світ культури Субота, 04 Жовтня 2025

18-ий театральний фестиваль UNDERCLOUD

«UNDERCLOUD», перший фестиваль незалежного театру в Румунії, повернувся з 18 вересня по...

18-ий театральний фестиваль UNDERCLOUD
Світ культури Субота, 27 Вересня 2025

ТАТО – документальний фільм, удостоєний численних нагород

Особиста історія, яка зворушила глядачів на фестивалях і здобула численні...

ТАТО – документальний фільм, удостоєний численних нагород

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company