ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Залізниця Сальва-Вішеу

На півночі Румунії, між сучасними повітами Марамуреш і Бістріца-Несеуд, у гірській і дуже мальовничій місцевості, була написана важлива сторінка в історії румунського залізничного сполучення та історії комунізму.

Сторінки історії
Сторінки історії

і , 15.09.2025, 06:39

На півночі Румунії, між сучасними повітами Марамуреш і Бістріца-Несеуд, у гірській і дуже мальовничій місцевості, була написана важлива сторінка в історії румунського залізничного сполучення та історії комунізму. Це залізниця між Сальвою в Бістріца-Несеудскому повіті та Вішеул-де-Жос і Вішеул-де-Сус в Марамуреші.

Комуністичний режим, що прийшов до влади у Румунії в 1945 році, відкрив великі будівельні майданчики для мобілізації робочої сили. Цілі були як утилітарні – прискорити економічний розвиток, так і пропагандистські – показати суспільству ефективність соціалістичної моделі економіки та компетентність керівництва Комуністичної партії. Була ще одна, дуже важлива для нової влади мета: великі будівництва кінця 1940-х – початку 1950-х років також мали репресивну мотивацію, а саме – фізично ліквідувати демократичну еліту Румунії та всіх тих, хто виступав проти режиму, за допомогою нелюдських умов праці. Залізниця Сальва-Вішеу була одним з таких великих будівельних майданчиків.

Але її історія починається у 1918 році, коли населені румунами території Австро-Угорщини були об’єднані з Королівством Румунія. Залізниці на північному заході Румунії залишилися не з’єднаними з рештою мережі і, таким чином, залізниця вздовж ущелини річки Селеуца, яка протікає між горами Тіблеш і Родней і впадає у Сомеш, стала з’єднанням з рештою Румунської залізниці. Уряд розпочав будівництво залізниці і встиг відкрити 15-кілометрову ділянку від Сальви до Тельчу ще до війни. Друга світова війна і перехід Північної Трансільванії до Угорщини в 1940 році зупинили роботи, які були, однак, відновлені в 1948 році комуністичним урядом після повернення Північної Трансільванії до складу Румунії. В останні дні 1949 року залізничну гілку загальною довжиною 60 кілометрів було введено в експлуатацію. З тих пір ця ділянка не була  модернізована і вона залишилася неелектрифікованою.

Джелу Фетечану працював на будівництві залізниці Сальва-Вішеу. Його свідчення потрапили до архіву Центру усної історії Румунського радіо у 2000 році, коли він зізнався, що хотів працювати там, аби сховатися від правоохоронних органів. Його розшукували за те, що, будучи прихильником Націонал-селянської партії , разом з іншими молодими людьми він протестував проти фальсифікації виборів 1946 року. Крім цього він брав участь у підривній діяльності.

Джелу Фетечану:«Там майже всі були із “заплямованим” минулим, як і я. Там були колишні військовослужбовці, пілоти, офіцери, яких звільнили з армії і, звісно, серед них, десь там, знайшов і я собі місце. Одного вечора до мене прийшов такий собі Августин Сора, я його давно знав, але не офіційно, як організатора, і сказав мені: “Слухай, я представляю організацію, яка бореться проти комунізму. Якщо ти хочеш нам допомогти, то можеш долучитися. На що я йому сказав: “Слухай! Я можу вам допомоги, бо терпіти не можу комуністів.” Він мені сказав, що планує влаштувати засідку. На будівельний майданчик мали приїхати тодішні комуністичні лідери Ана Паукер і Васіле Лука. Не йшлося про замах чи щось подібне, а просто про намір трішечки потривожити їх. Ніхто не думав вбивати їх, ми хотіли просто зібрати якомога більше людей з маніфестами та влаштувати протест проти них, освистати, вигукувати  їм: “Геть з майданчика!” Навіть виконроб майданчика, Амедео Джорджеску, погодився з цим, він був дуже палким антикомуністом, але вони не могли йому нічого зробити, бо він мав великий досвід, працював у Німеччині, США, Англії, він був великим фахівцем у цій сфері.»

Джелу Фетечану відповідав за зміст антикомуністичних листівок, які мали бути поширені до запланованого протесту. Він був коротким і мобілізуючим. «Я робив маніфести, розкидав їх скрізь. Я робив їх сам, тому що у мене був доступ до друкарської машинки, я писав їх, розмножував їх з допомогою «копірки». Я друкував набір двадцять разів, там було кілька сотень штук, небагато. Написав наступний текст: “Будьте там, коли приїдуть Ана Паукер і Васіле Лука, ці зрадники країни!”. Саме так і було написано, а також “Займімо тверду позицію, щоб врятувати країну від комуністичного та радянського ярма!” У цьому була, по суті, ідея маніфесту. Це було небагато, всього кілька рядків, і все. Нам більше не було що писати, всі хотіли позбутися комунізму і росіян. Це було тоді головним бажанням.»

Але протест так і не відбувся, оскільки влада викрила його організаторів. Джелу Фетечану також був заарештований і доставлений на допит до Бістріци. Він був засуджений та ув’язнений в Аюді, звідки його етапували на виправні роботи на іншому великому будівництві сталінських років – Канал Дунай-Чорне море. «Так було до 8 квітня 1949 року, коли до мене прийшов один лейтенант Секурітате, колишній вчитель. Він вивів мене з моєї кімнати, провів обшук і знайшов самовчитель англійської мови. Там не тільки я, а й багато інших вивчали англійську. Також знайшов у мене невеликий бінокль і запитав, з ким я спілкуюся. Я відповів, що ні з ким не спілкуюся. Він запитав мене, які в мене зв’язки з послом США в Бухаресті Бертоном Беррі. Я відповів: “Пане, я зараз від вас уперше почув його ім’я, я його не знаю, бо ніколи не був у Бухаресті, щоб зв’язатися з послом США.” Він запитав мене, чому я вивчаю англійську, а я відповів, що завжди хотів знати цю мову. Можу сказати, що ті два-три місяці, які я провів у Бістріці, були пеклом на землі.»

Кожен, хто сьогодні подорожує потягом з Сальви до Вішеу, може бути зачарований красою ландшафту, але ця залізнична гілка має досить сумну історію.

Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 29 Вересня 2025

Реабілітація Лукреція Петрешкану

16 квітня 1954 року адвокат Лукреціу Петрешкану, провідний член Румунської...

Реабілітація Лукреція Петрешкану
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 22 Вересня 2025

КПР поза законом

З початку свого створення Румунська комуністична партія діяла як терористична...

КПР поза законом
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 08 Вересня 2025

Заводи «23 серпня»

Законом № 119 від 11 червня 1948 року комуністична держава націоналізувала...

Заводи «23 серпня»
Сторінки історії
Сторінки історії Понеділок, 01 Вересня 2025

Румунські друки для Леванту

Між XVI та XIX століттями румунські країни були частиною східного культурного...

Румунські друки для Леванту
Сторінки історії Понеділок, 25 Серпня 2025

Сталінградська битва

В історії великих збройних зіткнень є битви, які запам’ятовуються або...

Сталінградська битва
Сторінки історії Понеділок, 18 Серпня 2025

Століття Федерації шахів Румунії

Шахи, які вважаються «спортом розуму» через високий ступінь складності,...

Століття Федерації шахів Румунії
Сторінки історії Понеділок, 11 Серпня 2025

Євреї та етнічна більшість у румунському Банаті

Розташована між Дунаєм, річками Муреш і Тисою та Карпатськими горами, історична...

Євреї та етнічна більшість у румунському Банаті
Сторінки історії Понеділок, 04 Серпня 2025

Румунська дипломатія на антиподах

У румунській мові існує вислів «за морями і країнами», щоб сказати про місце, яке...

Румунська дипломатія на антиподах

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company