Асиметрична відповідь на дії Росії в трикутнику “Румунія-Молдова-Україна”
Дезінформація, пропаганда та фейкові новини стали зброєю у невидимій війні, але вони мають великий вплив з точки зору навчання та інформування населення, та наслідків на демократію та здоровий вибір всього суспільства.
Василь Каптару, 16.07.2025, 07:09
НАТО, не зосереджуючись виключно на асиметричній війні, визнає її важливість і відповідно адаптує свої стратегії. Підхід НАТО до асиметричних загроз включає протидію пропаганді та гібридній війні, що включає як звичайну, так і нерегулярну тактику, а також підготовку до захисту від усіх типів загроз. НАТО визнає зростаючу загрозу асиметричної війни та її потенціал дестабілізації регіонів і підриву цілей Альянсу. Застосування асиметричної тактики може зірвати звичайні військові операції, створити вразливість і завдати соціальної і психосоціальної шкоди. Стратегія НАТО передбачає адаптацію до цих загроз шляхом включення асиметричної тактики в свої операції і підготовку до протидії їм. В останні роки Альянс постійно адаптує свої доктрини і тактику до мінливого характеру асиметричної війни, забезпечує підготовку і навчання своїх членів і країн-партнерів з питань протидії асиметричним загрозам. Крім цього НАТО визнає важливість інформаційних операцій у боротьбі з асиметричною війною, в тому числі протидії дезінформації і пропаганді.
Війна Росії проти України показала як Москва застосовує гібридну тактику проти сусідньої країни, в якій використовує крім звичайних збройних сил кібератаки та масштабні дезінформаційні кампанії. Водночас кібератаки викликають дедалі більше занепокоєння в НАТО, оскільки вони можуть призвести до дезорганізації у критичній ситуації. Асиметрична війна є значним викликом для НАТО, але Альянс адаптував свою стратегію і тактику для протидії їй. Лише визнаючи важливість асиметричної війни і розробляючи ефективні заходи протидії, НАТО може продовжувати захищати своїх членів і сприяти стабільності в зоні своєї відповідальності.
Сьогодні ми порушимо тему асиметричної війни, яка триває в Європі вже кілька років, разом з гостями нашої радіостанції журналістом Даном Кербунару, директором публікації CaleaEuropeana.ro, провідної медіа-платформи з європейських питань у Румунії, а також з полковником у відставці Йоном Петреску, колишнім очільником Армійського медія-тресту.
У 2017 році НАТО та Європейський Союз офіційно створили Європейський центр передового досвіду з протидії гібридним загрозам. Цей центр має на меті покращити співпрацю у протидії гібридним загрозам, які передбачають поєднання військових і невійськових засобів, включаючи кібератаки та дезінформацію. А в липні 2016 року на саміті НАТО у Варшаві була створена Платформа НАТО-Україна з протидії гібридній війні. Так само НАТО має підрозділ з питань кібервійни. У нинішніх умовах постає запитання: проти кого або чого спрямовані гібридні атаки і наскільки ефективною є реакція Європи, європейської складової НАТО, на часті гібридні атаки Росії?
Журналіст Дан Кербунару каже, що вони пристосовані до кожної категорії населення, але кінцевим результатом на практиці є послаблення здатності демократичного суспільства захищати себе на наступному етапі, який може включати в себе націленість на територію, а не тільки на частину суспільства. «Донедавна, всього кілька років тому, ми ще розмірковували, між трансатлантичними партнерами точилися дискусії про те, наскільки Європа, Євросоюз здатний взяти на себе більше відповідальності за захист власної території, власної суб’єктності. На додачу до цієї дилеми, яку ми досі вважаємо невирішеною, навпаки, вона навіть загострилася на тлі війни РФ проти України, ми зараз бачимо цю гібридну війну з дедалі ефективнішими засобами. Якщо говорити про наслідки в суспільствах, де ця війна ведеться, то, звісно, виклик зараз подвійний: як захистити свою територію, але, перш за все, як захистити наше суспільство, як захистити наших громадян, тому що всі ці форми дезінформації, всі ці операції, які проводяться з використанням соціальних мереж, і не тільки, вже почали приносити плоди, не з точки зору європейської території, а з погляду негативних наслідків для здоров’я нашої демократії. І тут я маю на увазі не тільки ситуацію в Румунії, а й інші країни з дещо довшою демократичною і в будь-якому випадку не з такою фрагментованою історією як наша, які також стають мішенями.» Дан Кербунару каже, що загрози настільки реальні, наскільки це можливо, ми сприймаємо їх по-різному, залежно від нашого рівня освіти, нашого становища в суспільстві, нашого бажання зрозуміти дію цих механізмів, які здаються дуже простими і вони адаптовані під кожну категорію суспільства.
Стратегія комунікацій НАТО, яку часто скорочують як Stratcom, передбачає скоординоване використання комунікаційних заходів і можливостей на підтримку політики, операцій і діяльності НАТО, що в кінцевому підсумку сприяє досягненню цілей Альянсу. Це включає формування сприйняття, стримування супротивників, притягнення супротивників до відповідальності і сприяння згуртованості, особливо перед лицем гібридних і нелінійних загроз. Але як Румунія може реагувати на сучасні гібридні загрози у східному сусідстві з точки зору Stratcom? На це запитання відповідає полковник у відставці Йон Петреску. «Відповідь можна підсумувати двома словами: із розсудливістю. Більше того, я помітив, що протягом останнього виборчого року в житті Румунії, об’єктивно, уповноважені інституції не стояли осторонь і реагували на дії з інших країн з метою вплинути на громадську думку з огляду на виборчий процес, що мав визначити новий склад парламенту, імпліцитно уряду в Бухаресті і, зрештою, особу, яка мала керувати з президентського палацу Котрочень. Зовнішні спроби, виявлені не тільки з Румунії, але й з інших добре поінформованих європейських столиць, які мають професійні структури для запобігання таким спробам, показали, що цілі були дуже високими і, слід чітко усвідомлювати, що Москва не відмовилася від свого бажання вплинути й на наступні важливі вибори, я маю на увазі вибори в Республіці Молдова, які відбудуться восени, до парламенту цієї держави.» Йон Петреску каже, що Москва продовжує гібридну війну і прагнення впливати на зв’язки між Прутом і Дністром, тому що вона хоче мати в Кишиневі владу, яка б дозволила Кремлю збільшити свою присутність після парламентських виборів у Республіці Молдова. Він стверджує, що зміна орієнтації офіційного Кишинева може стати величезною проблемою як для України, так і для Румунії. Це те, чого прагне Москва, й оскільки вона не може зробити це іншими способами, вона вдається до гібридної війни, – наголосив Йон Петреску.
Повномасштабне вторгнення Росії в Україну спричинило швидку еволюцію, адаптацію та модернізацію асиметричної війни з новими методами та інструментами гібридних дій, – каже журналіст Дан Кербунару. «По-перше, інтенсивність використання цього типу інструментів значно зросла. І ми, перебуваючи по сусідству з Україною, маючи найдовший кордон з Україною серед країн-членів ЄС і НАТО, цей «холодний вітер» зі Сходу, безумовно, відчули тут. Він відчувався, перш за все, в прикордонних районах, на півночі, особливо в перші дні війни, але й в південно-східних регіонах, мешканці яких час від часу отримують повідомлення RO-Alert про небезпеку падіння БпЛА на території Румунії. Отже, з одного боку, ми маємо прямий вплив цієї агресії, яку відчувають румуни в цьому прикордонному районі. По-друге, були хвилі біженців, які прибули до Румунії з перших днів першого року і які принесли з собою не лише драму, але й руйнівні наслідки російських атак, які ми всі бачили, спрямованих не лише на військові об’єкти, але й на житлові райони, лікарні, школи, попри те, що закони війни не дозволяють агресору здійснювати такі атаки. Отже, я маю на увазі терор, паніку й, очевидно, інструменти гібридної війни, які чинять тиск, в тому числі і на Румунію.»
У цьому контексті не лише НАТО та ЄС, а весь демократичний світ повинен мати єдиний підхід, тому що лише спільними зусиллями можна дати потужну відповідь на виклики, які російська напористість роками поновлює в цій частині світу. Свою повну солідарність з Україною продемонстрували й учасники четвертого саміту «Україна – Південно-Східна Європа», який відбувся 11 червня в Одесі. Вони зобов’язалися спільно протидіяти кіберзагрозам та дезінформацій, що йдуть з Росії.
У підсумковій декларації саміту зокрема зазначається: «Ми підкреслюємо критичну важливість співпраці у сфері кібербезпеки та запобігання незаконному і гібридному втручанню в електоральні процеси суверенних держав, включно з дезінформацією та маніпуляціями з інформацією іноземного походження. Ми наголошуємо на ключовій ролі підтримки ЄС, спрямованої на зміцнення демократичних процесів та протидію іноземному втручанню, включно з країнами-кандидатами. Ми застерігаємо, що будь-яке втручання – пряме чи непряме – у конституційні чи виборчі процеси суверенної держави є неприпустимим. Такі дії становлять серйозне порушення міжнародного права та загрозу демократичним цінностям, принципам і процесам у регіоні. Сторони підтверджують важливість взаємного сприяння обміну інформацією та досвідом щодо протидії кібернападам у контексті гібридної війни, а також рекомендацій щодо зміцнення захисту інформаційних і комунікаційних систем з урахуванням власного досвіду протидії зловмисним кіберопераціям.»
Колишній очільник Армійського медія-тресту, полковник у відставці Йон Петреску зазначає, що офіційний Бухарест добре усвідомлює важливість спільних зусиль, в тому числі в трикутнику «Румунія-Молдова-Україна». «Присутність президента Румунії в Одесі, на українській території, була довгоочікуваним внеском у пошуки рішення, до якого й інші європейські держави також можуть зробити внесок. Не забуваймо, що там були присутні не лише Президент України, Президент Румунії та Президентка Молдови, але й лідери інших європейських країн, наприклад, Сербії та Албанії, між якими, як ми знаємо, існують розбіжності, і не лише територіальні; лідери Греції та Чорногорії, Хорватії та Словенії, і там, за цим столом у формі півкола, були висловлені сподівання на мир на всій українській території за умови поваги до суверенітету і територіальної цілісності України, яка не була ініціатором цієї невиправданої агресії, а лише захищає свою національну ідентичність, суверенітет, на який вона має право відповідно до Статуту ООН.»
На жаль ми живемо в умовах кібер- та інформаційної війни, складної асиметричної війни. Дезінформація, пропаганда та фейкові новини стали зброєю у невидимій війні, але вони мають великий вплив з точки зору навчання та інформування населення, та наслідків на демократію та здоровий вибір всього суспільства.
