Румунія і Україна працюють над спільним виробництвом дронів
Румунія сподівається швидко налагодити на своїй території виробництво дронів-перехоплювачів спільно з Україною, як для внутрішнього використання, так і для своїх союзників в Європейському Союзі та НАТО.
Василь Каптару, 01.10.2025, 15:33
Румунія сподівається швидко налагодити на своїй території виробництво дронів-перехоплювачів спільно з Україною, як для внутрішнього використання, так і для своїх союзників в Європейському Союзі та НАТО. Цю заяву у вівторок зробила міністерка закордонних справ Оана Цою. В інтерв’ю агентству Reuters вона зазначила, що переговори з Україною почалися ще до виявлення у повітряному просторі низки європейських країн протягом останніх тижнів безпілотників, які пов’язують з Росією.
«Ми вважаємо, що для безпеки східного флангу стратегічно важливо мати кращий захист, особливо в галузі протиповітряної оборони. Тому ми працюємо в напрямку створення необхідних партнерських відносин, наприклад, з Україною, для виробництва у майбутньому дронів-перехоплювачів», – сказала вона.
«Ми віримо в нашу здатність швидко перетворити це на реальність», – сказала Оана Цою в кулуарах щорічної зустрічі світових лідерів на Генеральній Асамблеї ООН, яка завершилася в понеділок.
Ця тема стала надзвичайно актуальною на тлі посилення напруженості у відносинах з Москвою в останні тижні після того, як літаки НАТО збили безпілотники над Польщею, а Естонія звинуватила Росію в тому, що три її винищувачі МіГ-31 вторглися в естонський повітряний простір і пробули там загалом 12 хвилин. Згодом у Данії, Норвегії, Швеції було зафіксовано появу невідомих дронів, що призвело до тимчасового закриття аеропортів та зупинення авіасполучення. Причини цих інцидентів залишаються нез’ясованими, хоча данська влада назвала їх «гібридними атаками». Розслідування проводиться спільно з Норвегією та Швецією, а в уряді Данії не виключають причетності Росії до цих провокацій. Москва цинічно заявляє, що ніколи не націлювалася на країни-члени ЄС або НАТО і не планує цього робити в майбутньому.
Україна як лідер у сфері безпілотних технологій
Заява міністерки закордонних справ Румунії про спільне з Україною виробництво дронів з’явилися в той час, коли офіційний Київ послабив обмеження на експорт зброї, яку використовує і постійно вдосконалює у війні проти Росії, ставши лідером у широкому використанні дронів і кардинально змінивши стратегію ведення бойових дій. Під час виступу на Генеральній асамблеї ООН 24 вересня Президент України Володимир Зеленський підкреслив, що війна в Україні вже вийшла за межі національного конфлікту. Він зазначив, що Україна ухвалила рішення відкрити експорт власного озброєння, наголосивши, що мова йде про бойові системи, які пройшли перевірку у реальних умовах війни. «Це потужні системи, перевірені в реальній війні. Ми хочемо показати нашим партнерам, що вони надійні і сучасні. Нам є що показати – те, що перевірено в реальних умовах», – зазначив Президент України.
«Стіна дронів»
Тим часом Європейський Союз розпочав роботу над проєктом створення «Стіни дронів» — масштабної оборонної системи вздовж східного кордону, яка має забезпечити захист від російських безпілотників. Поштовхом для цієї ініціативи стали нещодавні випадки порушення повітряного простору країн ЄС російськими дронами, що змусило європейських чиновників діяти оперативно. Запланований проєкт «Європейська стіна дронів» передбачає використання українського досвіду, а також залучення потенціалу наукових центрів і високотехнологічних стартапів. Паралельно просувається ініціатива «Спостереження за східним флангом», орієнтована на протидію гібридним загрозам — від диверсій до кібератак. До майбутньої системи планують інтегрувати засоби радіоелектронної боротьби, наземні оборонні комплекси, а також морські та космічні елементи. Це одна з головних тем на порядку денному саміту лідерів 27 країн ЄС в Копенгагені.
Румунія збиватиме дрони, які порушують її повітряний простір
Президент Нікушор Дан повідомив, що Румунія нарешті має чіткий механізм видання наказів на випадок порушення її повітряного простору іноземним літальним апаратом, підкресливши, що у випадку безпілотників підхід має бути більш рішучим, а у випадку пілотованого літака – більш обережним. Він також пояснив, що являє собою концепція «дронової стіни», яка обговорюється на рівні ЄС і НАТО.
«В оперативному плані дискусія полягає в тому, який механізм управління застосовується, коли іноземний об’єкт порушує національний повітряний простір. У старому законі його не було, тому що такого типу загрози не існувало на момент його ухвалення. Закон, прийнятий у травні 2025 року його виправив, визначив ці речі і, після цього оперативно з’явилося рішення Вищої ради національної оборони, яке розділило ситуації на чотири категорії: у випадку безпілотників – наказ дає той, хто має місцеве командування, той, хто має командування в місцевому підрозділі; по ракетах – начальник Генерального штабу; щодо пілотованих військових літаків – рішення приймає також начальник Генерального штабу, а щодо пілотованих цивільних літаків – міністр оборони», – пояснив Нікушор Дан в інтерв’ю Euronews Румунія, відповідаючи на запитання про те, як діятиме Румунія у разі порушення її повітряного простору іноземними безпілотниками або літаками.
У цьому контексті президента попросили пояснити концепцію «стіни дронів», яка обговорюється на рівні ЄС і НАТО. «Тут є два питання: питання обладнання, яке є технічним і обговорюється на рівні міністрів оборони, й оперативне питання, в якому Румунія мала відставання до схваленого у травні закону, а тепер, після роз’яснення оперативних аспектів у ВРНО, все дуже чітко. Технічно це означає військові можливості, грубо кажучи, це – радари, і можливості збивати літальні апарати, які порушують наш повітряний простір. Якщо коротко, це означає певне обладнання, яке – ви розумієте, що ці речі не є публічними – деякі з них ми маємо, деякі з них, в результаті вже докладених зусиль в найближчі місяці ми також матимемо. (…) Звичайно, потрібно захистити весь східний фланг, армії цих країн працюють разом, так само, як ми виконуємо повітряні місії, інші виконують повітряні місії в нашій країні, на східному фланзі на півдні, в Румунії. Оскільки зараз безпілотники так чи інакше стали однією з центральних тем, існує спеціальне обладнання для спостереження і знищення, і до цього обладнання потрібно внести певні корективи», – сказав Нікушор Дан.
Президент сказав, що у випадку порушення національного повітряного простору безпілотником – той буде збитий. Водночас щодо пілотованого літака дії будуть більш зваженими. У цьому контексті главу держави також запитали, чи існує єдина позиція на рівні НАТО, адже, наприклад, Польща планує змінити своє законодавство про оборону, щоб отримати можливість збивати безпілотники не лише над власною територією, а й над Україною. «Ми є членами НАТО і співпрацюємо в його рамках. Ми, безумовно, зобов’язані захищати одне одного, але рішення щодо національного повітряного простору ухвалює кожна країна окремо. Тому цілком можливо, що держави-члени матимуть різні правила в цій сфері», – наголосив Нікушор Дан.
ЄС і НАТО готують інтегровану систему захисту від дронів
У понеділок, 29 вересня, відбулася зустріч на рівні Єврокомісії, на якій були обговорені нещодавні загрози з боку безпілотників на східному кордоні Європи і можливість створення «стіни дронів» або, скоріше, інтегрованої системи захисту від безпілотників. Румунію представив міністр оборони Йонуц Моштяну.
«Дискусія стосувалася ініціативи Eastern Flank Watch, нещодавно оголошеної Урсулою фон дер Ляєн, яка включає ключовий проєкт: «стіна дронів» – мережа сучасних технологій, здатних виявляти і нейтралізувати безпілотники та інші ворожі повітряні об’єкти», – написав Йонуц Моштяну у Facebook.
Він підкреслив, що «ми повинні реалізувати цю ініціативу якомога швидше, а Румунія буде на 100% відданим партнером. Досвід України, яка знаходиться на передовій проти російської агресії, є життєво важливим і повинен бути використаний для побудови ефективних рішень. Чорне море є зоною зі специфічними викликами і нам доведеться розробити конкретні рішення для боротьби з морськими безпілотниками та захисту стратегічних об’єктів інфраструктури», – наголосив міністр.
Йонуц Моштяну додав, що «Румунія є безпосередньою мішенню російських залякувань і потребує цих ініціатив для захисту своїх громадян і для безпеки всього східного флангу. Водночас, координація з НАТО залишається фундаментальною. Такі проєкти означають стримування будь-яких спроб дестабілізації в нашому регіоні і забезпечення безпеки Європи».
Україна готова допомогти Європі захиститися від дронових атак
В обговоренні цього питання представники семи країн ЄС також взяла участь Україна в особі міністра оборони Дениса Шмигаля. Мета полягає в тому, щоб включити українські технології та досвід боротьби з російськими безпілотниками на полі бою в цю інтегровану систему.
Під час спільного засідання за участі єврокомісара з питань оборони та космосу Андрюса Кубілюса, високої представниці ЄС Каї Каллас, міністрів оборони Данії, Фінляндії, Польщі, Естонії, Латвії, Литви, Румунії та Болгарії, а також представників НАТО, Денис Шмигаль заявив, що Україна готова активно брати участь у проєкті «Стіна дронів». «Ми вже зараз прагнемо та можемо відігравати активну роль у захисті Європи від російської дронової загрози. “Стіна дронів” створить принципово нову оборонну екосистему в Європі, частиною якої готова бути й Україна», – наголосив Денис Шмигаль.
За його словами, Україна розраховує на підписання спільної декларації з партнерами вже у жовтні та готова відправити технічні команди для підготовки груп, які працюватимуть у межах проєкту. Міністр підкреслив, що Україна є визнаним лідером у сфері безпілотних технологій і готова ділитися своїм досвідом із ЄС, НАТО та країнами-сусідами. Він також відзначив потенціал українських виробників, чиї інноваційні розробки вже підтвердили ефективність у реальних умовах війни.
