Видатні постаті Великого об’єднання
1 грудня 1918 року в Алба-Юлії тисячі румунів схвалили акт об’єднання Трансільванії з Королівством Румунія. Цим голосуванням Трансільванія, Банат, Буковина, Бессарабія та Королівство Румунія заклали підвалини Великої Румунії.
Стеліу Ламбру і Василь Каптару, 01.12.2025, 07:10
1 грудня 1918 року в Алба-Юлії тисячі румунів схвалили акт об’єднання Трансільванії з Королівством Румунія. Цим голосуванням Трансільванія, Банат, Буковина, Бессарабія та Королівство Румунія заклали підвалини Великої Румунії.
Архів Центру усної історії Румунського радіо зберігає винятковий звуковий документ — голос кардинала Юлія Госсу, тодішнього греко-католицького єпископа, який оголошував зібраному в Алба-Юлії натовпу резолюції Національної асамблеї. Мученик і в’язень комуністичних тюрем, Юлій Госсу народився у 1885 році та помер у 1970-му. Його промова підсумовує політичні, економічні, соціальні та громадянські прагнення румунів того часу. Запис було зроблено таємно в 1969 році, за рік до смерті цієї видатної постаті румунської нації. Релігійний вимір був для кардинала Госсу найважливішим внеском у великий акт Об’єднання.
«Браття! Настав час виконання обіцянки. Коли всемогутній Бог проголошує через свій вірний народ Свою справедливість, якої ми прагнули століттями. Сьогодні, завдяки нашому рішенню, створюється Велика Румунія, єдина й неподільна, і всі румуни цих країв радісно проголошують: ми назавжди об’єднуємося з Батьківщиною — Румунією! Я, раб Божий, єпископ Юліу Госсу з Клуж-Герли, виголосив ці слова тихим голосом, але з любов’ю до Твоєї любові, Господи, і до Твоєї милості, яку Ти виливаєш на наш народ і нашу країну та захищаєш її від усякої небезпеки. Щоб вона піднялася на справедливості й правді.»
Разом із тим слова Юлія Госсу мали реалістичний вимір, відображаючи прагнення всіх, хто вірив у створення Великої Румунії:
«Національна асамблея всіх румунів із Трансільванії, Банату та Угорської країни, зібрана через своїх уповноважених представників в Алба-Юлії 1 грудня 1918 року, проголошує об’єднання цих румунів та всіх заселених ними територій з Румунією. Національна асамблея, зокрема, підтверджує невід’ємне право румунської нації на весь Банат, розташований між річками Муреш, Тиса та Дунай. Зазначеним територіям надається тимчасова автономія до скликання Конституційної асамблеї на основі загального виборчого права.
У цьому зв’язку, як основні принципи створення нової Румунської держави, Національна асамблея проголошує: повну національну свободу для всіх народів, що проживають спільно; кожен народ матиме право навчатися, управляти та здійснювати правосуддя своєю мовою через представників зі свого середовища. Кожен народ отримає право на представництво в законодавчих органах та уряді країни пропорційно до чисельності свого населення.
Проголошуються рівні права та повна автономія для всіх конфесій у державі. Передбачається повне впровадження демократичного режиму у всіх сферах суспільного життя, загальне, пряме, рівне та таємне голосування в громадах, на пропорційній основі для обох статей, починаючи з 21-річного віку, із відповідним представництвом у громадах, повітах та парламенті.
Гарантується повна свобода преси, об’єднань та зібрань, а також вільна пропаганда всіх людських ідей. Радикальна аграрна реформа буде здійснена шляхом реєстрації всіх видів власності, особливо великих земельних володінь. Селяни отримають можливість створити власне господарство принаймні такого розміру, який вони разом із родиною зможуть обробляти. Керівними принципами цієї аграрної політики є, з одного боку, вирівнювання соціальних верств, а з іншого – підвищення продуктивності. Промисловим робітникам буде забезпечено ті самі права та пільги, які вже законодавчо встановлені у найрозвиненіших промислових державах Заходу.»
Кардинал Юліу Госсу чітко усвідомлював астральний момент, у якому перебував тогочасний світ:
«Національна асамблея висловлює своє бажання, щоб Мирний конгрес сприяв співіснуванню вільних народів таким чином, аби справедливість і свобода були гарантовані для всіх націй – великих і малих, а війна назавжди зникла як засіб регулювання міжнародних відносин. Румуни, зібрані на цьому національному зібранні, вітають своїх братів із Буковини, які звільнилися від ярма Австро-Угорської монархії та возз’єдналися з батьківщиною – Румунією.
Національна асамблея з любов’ю та ентузіазмом вітає звільнення народів, які досі перебували під владою Австро-Угорської монархії, а саме: чехословацького, австро-німецького, югославського, польського та рутенського народів, і постановляє, щоб це вітання було передано всім цим народам.
Національна асамблея зі смиренною вдячністю вшановує пам’ять хоробрих румунів, які в цій війні пролили свою кров за здійснення національного ідеалу, віддавши життя за свободу й єдність румунської нації.
Національна асамблея також висловлює свою глибоку подяку та захоплення союзним силам, які завдяки блискучим і рішучим боям проти ворога, що готувався до війни протягом багатьох десятиліть, урятували цивілізацію від загрози варварства.»
Слова мученика Юлія Госсу дійшли до сучасних румунів як свідчення легітимності того, що було зроблено тоді, для сьогодення і майбутнього, гідних жертв, принесених поколіннями Великого об’єднання румунських земель. Вони підтверджують, що щастя людини полягає в тому, щоб жити у свободі разом зі своїми співвітчизниками та меншинами, бути тим, хто сам обирає свою долю, а не тим, кого принижують і пригнічують.
