Дезінформація в епоху штучного інтелекту
Соціальні мережі розносять і повторюють ідеї з темпом, який ще донедавна важко було уявити - і разом із цим стрімко зросли масштаби дезінформації.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 05.12.2025, 06:02
Інформація сьогодні поширюється з запаморочливою швидкістю: будь-хто може надіслати повідомлення, яке миттєво досягає величезної аудиторії. Соціальні мережі розносять і повторюють ідеї з темпом, який ще донедавна важко було уявити – і разом із цим стрімко зросли масштаби дезінформації. Вона набула нових вимірів: тепер це глобальне явище, що часто фінансується та координується, має потенціал впливати на вибори, поляризувати суспільства й загострювати міжнародні відносини. Дослідники описують його як війну за розум і сприйняття – війну, яка водночас є невидимою і надзвичайно відчутною.
Докторка наук, професорка, членкиня Консультативної ради Європейської обсерваторії цифрових ЗМІ та експертка з протидії дезінформації Аліна Биргеоану зазначає:
«Передусім хочу підкреслити: інструменти, які використовуються сьогодні в інформаційній війні, стають дедалі різноманітнішими – дезінформація, пропаганда, ворожі кампанії впливу, кібератаки, алгоритмічна війна, збір даних для мікротаргетингу та гіперперсоналізації. Мова йде не просто про дезінформацію, а про набагато складніший арсенал.
По-друге, інформаційну війну часто називають „невидимою“, але це лише частково відповідає дійсності. Це справді підступна форма конфронтації: вона має прихований характер, але водночас – дуже помітний. Я навіть почала використовувати термін про ворожі до Заходу наративи як „навколишні“: вони ніби ніде, але водночас – всюди. У будь-якій розмові обов’язково знайдеться хтось, хто ненароком повторить елементи цих наративів. Та водночас важко вказати конкретно, де саме ми їх бачили або чули. Це війна і видима, і невидима.
На мою думку, основними мішенями політичних та інформаційних атак стали ЄС і НАТО, з особливим фокусом на Європейському Союзі та на окремих його членах. І коли починаєш досліджувати цю тему, вражає витонченість технік, досконалість алгоритмів і масштаби використання штучного інтелекту.»
Якщо раніше для масової маніпуляції були потрібні великі команди, значний час і ресурси, то штучний інтелект кардинально змінив динаміку інформаційної війни: тепер одна людина здатна створити тисячі переконливих повідомлень усього за кілька годин. З появою ж великих мовних моделей (Large Language Models, LLM) світ знову змінився. Аліна Биргеоану пояснює:
«Усі структурні проблеми можуть бути посилені новими технологіями штучного інтелекту. Передусім ШІ дає змогу генерувати контент із набагато більшою швидкістю, гнучкістю та точністю адаптації до місцевої аудиторії. Ідеться не лише про текст – це й аудіо, і відео, і їхні комбінації.
Другий, значно тривожніший аспект – так зване „забруднення великих мовних моделей“ (Large Language Models Grooming). Мережу заповнюють оманливі ідеї, фейки, агресивні погляди не для того, щоб привернути увагу користувача, а щоб „інфікувати“ мовні моделі. У результаті, коли ми запитуємо, наприклад, про причини вторгнення РФ в Україну, ChatGPT може відтворювати нав’язані наративи. Якщо раніше, шукаючи в Google, ми могли порівнювати різні джерела, то нині відповідь чат-бота подається як цілісний потік і можливість її перевірити значно менша.»
За даними дослідження Інституту стратегічного діалогу, проведеного за допомогою найбільших мовних моделей – ChatGPT, Groq, Gemini та DeepSeek – 18% відповідей на запитання про Україну відтворювали офіційну риторику Російської Федерації. Цей приклад, який наводить Аліна Биргеоану, демонструє, наскільки глибоким може бути вплив цілеспрямованого інформаційного забруднення.
