ІІІ-й Форум парламентських комітетів з питань правової політики
У Мойсеї, на півночі Румунії, відбувся ІІІ-й Форум комітетів з питань правової політики парламентів Румунії, України та Республіки Молдова, до яких в цьому році приєднався й профільний комітет законодавчого органу Албанії.
Василь Каптару, 28.01.2026, 11:30
З 22 по 25 січня в селі Мойсей Марамуреського повіту, поблизу кордону з Україною, пройшов ІІІ-й Форум парламентських комітетів з питань правової політики під гаслом «Верховенство права як основа європейської інтеграції та захисту основних прав». Форум об’єднав представників профільних комітетів Румунії, Республіки Молдова, України та Албанії в межах міжінституційного діалогу, присвяченого зміцненню верховенства права, розвитку регіональної правової співпраці та підтримці європейського курсу. У заході взяли участь делегації парламентів зазначених країн у складі голів, заступників голів і членів відповідних комітетів, а також представники судових органів, дипломатичного корпусу та професійних організацій у галузі права, що підтверджує роль Румунії як регіональної платформи для інституційного діалогу та європейської співпраці. Це парламентська дипломатична ініціатива, організована під егідою Комітету з питань правового регулювання, призначень, дисципліни, недоторканості та затверджень Сенату Румунії. Робота форуму була побудована у форматі тематичних панелей, присвячених незалежності судової влади, захисту основних прав, регіональній правовій співпраці та гармонізації національного законодавства з європейськими стандартами.
Модератор форуму, сенатор Даніель Фенекіу підкреслив, що оцінка дотримання верховенства права відіграє центральну роль серед критеріїв вступу до Європейського Союзу, оскільки відображає реальну здатність держави гарантувати демократію, основні права та належне функціонування інститутів. Цей критерій не є суто формальним, а становить основу довіри між державами-членами та функціонування всієї європейської системи, будучи необхідним для застосування європейського законодавства, захисту громадян та правильного використання коштів.
«Три запрошені делегації Комітету з питань правової політики Сенату Румунії, а саме делегації з Молдови, України та Албанії, добре знають, що серед критеріїв вступу найважливішими є умови оцінки верховенства права. До речі, значна частина дискусій, які ми провели на двосторонньому рівні як з колегами з Республіки Молдова, так і з колегами з України, стосувалася саме верховенства права».
На форумі в Мойсеї голова Сенату Румунії Мірча Абрудян звернувся до учасників із дружнім посланням, підкресливши вирішальне значення верховенства права в міжнародному контексті, що характеризується нестабільністю та зростаючим тиском на демократичні інститути. У цьому контексті він визначив орієнтири для посилення співпраці та спільного реагування, необхідних для захисту фундаментальних цінностей та зміцнення регіональної безпеки.
«Усі ми відчуваємо тиск у регіоні, бачимо напади на інституції та дезінформацію, які намагаються підірвати довіру. Наша спільна відповідь має бути дисциплінованою та перевіреною. Ми повинні мати добрі закони, чіткі процедури та реальну співпрацю між парламентами. Сьогоднішнє спільне засідання встановлює політичні та інституційні рамки, адже міжпарламентська співпраця має значення більше, ніж коли-небудь раніше. Наша співпраця є дуже важливою, а це дуже хороша нагода пояснити нашим громадянам, як ми захищаємо національну та регіональну безпеку разом з євроатлантичними партнерами, партнерами зі східного флангу НАТО та партнерами з Чорноморського регіону».
Продовжуючи заклик до співпраці та спільної відповідальності, Мірча Абрудян підкреслив, що ця інституційна структура має перетворитися на конкретний робочий простір, орієнтований на вимірювані результати та скоординовані дії. Поза принципами, він наголосив на необхідності чітких механізмів та реальних зобов’язань, здатних зміцнити верховенство права та підвищити довіру громадськості в регіональному контексті, що характеризується ризиками та невизначеністю.
«Парламентська дипломатія ш це не просто гасло. Вона має бути активним інструментом, який ми використовуємо на користь інституцій. Ми можемо створити прямі канали діалогу. Ми можемо прискорити законодавчу конвергенцію і, отже, підвищити довіру до інституцій. Тому цілі сьогоднішньої зустрічі мають бути простими та здійсненними. Сформулюймо спільні напрямки законодавчої діяльності з термінами, відповідальними особами та кроками, які необхідно здійснити, зміцнімо інституційні мережі між комісіями з питань правової політики із контактними особами, регулярними обмінами, створімо модель парламентської співпраці, яку можна повторити. У цьому контексті Україна залишається центральною темою. 6 січня 2026 року в Парижі лідери коаліції рішучих обговорили надійні гарантії безпеки для України та справедливий і тривалий мир. Президент Румунії Нікушор Дан публічно висловив важливу думку: зобов’язання Румунії щодо гарантій безпеки для України будуть затверджені парламентом. Також Румунія підтримуватиме Україну логістичною допомогою та заходами, узгодженими з союзниками. Отже, маємо тему верховенства права, адже регіональна безпека вимагає надійних інституцій, передбачуваних рішень, парламентського контролю, чесної публічної комунікації, заснованої на фактах. Сьогодні ми працюємо разом над практичним завданням: наблизити наше законодавство до європейських стандартів, зміцнити інституції, що гарантують права, підтримувати стабільність і безпеку в регіоні за допомогою законодавства та співпраці».
Зі словами привітання до учасників Третього Мойсей-форуму звернувся Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, наголосивши на особливому значенні цього міжнародного заходу як платформи парламентської дипломатії та символу єдності демократичних держав у час спільних викликів.
«Від імені Верховної Ради України я щиро вітаю учасників третього Мойсей-форуму, унікального майданчика прикладної парламентської дипломатії, що об’єднав сьогодні в серці Мармурешу представників Румунії, України, Молдови та Албанії. Сьогоднішній форум це не просто зустріч, це потужний сигнал нашої єдності на шляху до спільного європейського майбутнього, що є переконливим свідченням ефективної парламентської дипломатії та сталого партнерства між нашими державами. І тому я сьогодні хочу подякувати румунському, молдовському та албанському народам за послідовну і принципову підтримку України у найскладніший період нашої новітньої історії та за захист мільйонів українців, які сьогодні перебувають у ваших країнах, рятуючись від російської агресії. Я дякую всім парламентарям, які стоять на захисті позиції України на міжнародній арені в інтересах єдиної, сильної і безпечної Європи. Я переконаний, що наше партнерство дасть конкретні рішення і відчутні результати для усіх наших громадян. Висловлюю окрему подяку румунській стороні за ініціативність і готовність брати на себе організаційну відповідальність за проведення таких високих зустрічей.»
Також у своєму зверненні Голова Верховної Ради України повідомив, що доручив українській делегації вручити Почесну грамоту Верховної Ради України сенаторові Румунії Крістіану Августину Цигирлашу за вагомий особистий внесок у зміцнення міжпарламентського співробітництва та послідовну підтримку України.
У свою чергу, голова Парламенту Республіки Молдова Ігор Гросу підкреслив, що зустріч комітетів з питань правової політики парламентів Румунії, України та Республіки Молдова, до якої з цього року приєднався і парламент Албанії, вже стала доброю традицією. Вона, за його словами, відображає спільну зацікавленість у питаннях правосуддя, реформ та європейського майбутнього. Він також наголосив, що реформа правосуддя залишається фундаментальним пріоритетом для Республіки Молдова як країни-кандидата на вступ до ЄС, адже саме вона є основою правової держави та ключовим елементом процесу європейської інтеграції.
«У залі присутні представники однієї з держав-членів Європейського Союзу та трьох країн-кандидатів: Республіки Молдова, України й Албанії. Це формула, що символізує єдність і відповідальність, а передусім – спільне майбутнє. Європейський Союз стане сильнішим і безпечнішим після інтеграції держав, які поділяють його цінності. Ми не просимо винятків, а лише справедливої оцінки, заснованої на заслугах і реформах, які взяли на себе зобов’язання здійснити. Такі зустрічі важливі для побудови довіри, кращої координації наших дій та взаємного обміну досвідом. Вони не розв’язують усіх проблем, але створюють необхідні умови для прогресу й розвитку».
У своєму листі до учасників заходу голова парламенту Албанії Ніко Пелеші наголосив, що чотиристороння платформа є надзвичайно важливим механізмом для зміцнення як політичного діалогу, так і технічного співробітництва між парламентами. Він підкреслив, що завдяки цій мережі парламенти можуть обмінюватися законодавчим досвідом, узгоджувати пріоритети реформ та координувати підходи в ключових сферах, таких як реформа правосуддя, інституційна підзвітність та гармонізація зі стандартами ЄС.
Ніко Пелеші зазначив, що платформа сприяє зміцненню довіри, послідовності та взаєморозумінню, які є необхідними елементами ефективної парламентської дипломатії. Він також наголосив, що у сучасному геополітичному контексті розширення ЄС слід розглядати не лише як технічний процес, а й як геостратегічний інструмент, що зміцнює безпеку, стабільність та демократичну стійкість Європи. У цих нових реаліях, за словами спікера албанського парламенту, тісніша парламентська співпраця між країнами є надзвичайно важливою для протидії дестабілізуючим впливам, зміцнення верховенства права та міцного закріплення регіону в європейському проєкті.
Голова Комітету з питань зовнішньої політики, сенатор Тітус Корлецян, привітав присутність представників країн-партнерів, які мають статус кандидатів, перебувають на різних етапах процесу вступу або на початку переговорів, наголосивши, що в нинішніх умовах надзвичайно важливо об’єднати зусилля.
«Для країн-кандидатів головним завданням є прискорення, навіть у цьому складному контексті, темпів і процесів євроінтеграції. У випадку Албанії, яка вже відкрила низку кластерів, ідеться про пришвидшення імплементації та засвоєння європейського доробку. Румунія й надалі надаватиме підтримку там, де її буде запрошено. Що стосується Республіки Молдова та України, то ставка є надзвичайно високою: “розтопити лід” і відкрити переговорні кластери. Ми сподівалися, що в грудні буде ухвалено позитивне рішення на рівні Ради ЄС, і Румунія діяла послідовно для досягнення цього результату. Важко зрозуміти й прийняти перешкоду, створену, зокрема, однією з держав-членів Європейського Союзу. Ми повинні й надалі згуртовуватися, адже відкриття переговорних кластерів для Республіки Молдова та України якісно змінить сам процес приєднання. Для Румунії розширення Європейського Союзу завжди було одним із головних пріоритетів і стратегічним інтересом — як на Балканах, так і на сході. Румунія була активним учасником і послідовним прихильником цього процесу, що є одним із найуспішніших проєктів Європейського Союзу. Ми й надалі підтримуватимемо його нашим досвідом і допомогою там, де це необхідно».
У цьому дусі співпраці та спільних зусиль сенатор Тітус Корлецян підкреслив, що процес розширення має технічний вимір, в якому верховенство права, незалежність судової влади та боротьба з корупцією є необхідними умовами для прогресу, а також політичний вимір, в якому друзі та партнери відіграють вирішальну роль у ключові моменти. Саме тому такі зустрічі на парламентському рівні, на його думку, можуть мати визначальне значення, а продовження формату співпраці є надзвичайно важливим.
«Розширення означає не лише переваги, а й зусилля, помилки та жертви. Чесність у цьому процесі є необхідною. Трагедія війни в Україні створила вікно політичних та технічних можливостей для прискорення процесу вступу. Якби не ця трагедія темпи, ймовірно, були б іншими. Румунія від самого початку зайняла тверду та принципову позицію щодо російської агресії проти України, спираючись на повагу до територіальної цілісності, суверенітету та незалежності держав, як фундаментальних принципів міжнародного права».
Тітус Корлецян також сказав, що партнери можуть розраховувати на повну підтримку комітетів із зовнішньої політики та Сенату Румунії загалом, наголосивши на важливості працювати разом на благо наших народів і спільного європейського майбутнього.
Захід завершиться ухваленням і підписанням спільної резолюції, у якій учасники Форуму в Мойсеї підтвердили своє зобов’язання підтримувати та розвивати структурований парламентський діалог як ключовий інструмент міждержавної юридичної співпраці, зміцнення верховенства права та незалежності судової влади. Вони наголосили на важливості дотримання принципу поділу влади та незалежності судової системи як фундаменту демократії, а також висловили рішучу підтримку європейському курсу Республіки Молдова, України та Албанії, пропонуючи свою законодавчу експертизу для гармонізації з нормами Європейського Союзу.
Форум підкреслив необхідність скоординованого підходу до боротьби з торгівлею людьми, організованою злочинністю та домашнім насильством, сприяючи впровадженню ефективних політик і обміну передовим досвідом. Крім того, учасники закликали до посилення співпраці з судовими органами, прокуратурами та юридичними професіями для формування спільної правової культури, заснованої на професіоналізмі та взаємній повазі. Резолюція встановлює Форум у Мойсеї як постійну платформу парламентського правового діалогу з періодичними зустрічами та механізмами моніторингу, щоб дискусії перетворювалися на конкретні дії та зміцнювали демократію і верховенство права через ефективну правову співпрацю.
Крім цього, учасники Форуму рішуче засудили триваючу агресію Російської Федерації проти України, висловили непохитну підтримку народу України, її суверенітету та територіальної цілісності. Вони підтвердили намір спільно працювати задля припинення війни та відновлення справедливого і стійкого миру, з повагою до норм міжнародного права, а також засудили масовані атаки на енергетичну та іншу критичну інфраструктуру України та закликали до їх негайного припинення.
