1 – 7 лютого 2026 року
Яким був для Румунії тиждень, що минув? Огляд основних подій, які створили картину останніх семи днів…
Лейла Кеаміль і Василь Каптару, 07.02.2026, 10:27
Пріоритети румунської влади
На цьому тижні розпочалася нова парламентська сесія. Керівна коаліція, до якої входять чотири політичні сили — Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Союз порятунку Румунії та Демократичний союз угорців Румунії, зосереджується на ухваленні Державного бюджету Румунії на 2026 рік, реформі державного управління та заходах з економічного відновлення. Лідер соціал-демократів Сорін Ґріндяну повідомив, що проєкт держбюджету буде представлено наприкінці місяця і висловив упевненість у наявності ресурсів для підтримки вразливих верств населення. Ліберали наголошують, що заради забезпечення стабільності у коаліції вони готові підтримати соціальні ініціативи СДП, однак лише за умови наявності фінансового покриття, про що заявив голова Сенату Мірча Абрудян.
Водночас парламентська опозиція зареєструвала в Сенаті три вотуми недовіри. Альянс за об’єднання румунів засудив угоду між ЄС і МЕРКОСУР, а парламентська група «Мир – Передусім Румунія» розкритикувала діяльність і окремі заяви міністра оборони Раду Міруце, а також ситуацію в освіті. Ці три документи планується обговорити та винести на голосування на пленарному засіданні 9 лютого. Серед пріоритетів поточної сесії Альянс за об’єднання румунів заявив про підтримку ініціативи індексації пенсій і соціальних виплат відповідно до рівня інфляції, а також проєкту скасування податку на перше житло.
З іншого боку, на засіданні уряду міністр фінансів Александру Назаре представив заходи, передбачені пакетом економічного відновлення, зазначивши, що інструменти підтримки бізнесу модернізуються, впроваджуються нові концепції та механізми фінансування для підвищення конкурентоспроможності країни, залучення іноземних інвестицій і розвитку великих румунських проєктів. Прем’єр-міністр, ліберал Іліє Боложан, повідомив, що складний період бюджетної адаптації завершився, і Румунія входить у фазу економічного відновлення.
Невдоволення та протести
Профспілки працівників освіти в середу провели акцію протесту перед будівлею уряду. Вони звинувачують виконавчу владу у впровадженні заходів, які негативно впливають на якість освіти, зокрема збільшенні навчального навантаження та скороченні так званої погодинної оплати. За даними представників трьох профспілок, у протесті взяли участь близько 4000 осіб, в тому числі студенти. Останні виступають проти минулорічних заходів жорсткої економії, які призвели до скорочення стипендій та скасування частини пільг на місцевий і залізничний транспорт. Згідно з опитуванням Федерації профспілок освіти ім. Спіру Гарета, майже 75% педагогів готові долучитися до страйку в освітній сфері, запланованого на березень, під час іспитів, або наприкінці навчального року. Незадоволення висловлюють і мери. Прем’єр-міністр Іліє Боложан у Бухаресті провів зустріч з делегацією місцевих обранців з усієї країни на тлі роботи над Державним бюджетом Румунії на 2026 рік. Обговорення відбувалися на тлі критики з боку багатьох мерів щодо адміністративної реформи, яка передбачає суттєве скорочення видатків. Окрему увагу було приділено фінансуванню проєктів у межах Національного плану відновлення та стійкості, а також проєктів національної програми ім. Ангела Саліньї, спрямованої на модернізацію місцевих громад. Мери також поінформували прем’єр-міністра про проблеми, з якими вони стикаються на рівні місцевого управління.
Більш суворі покарання за вбивство жінок
Сенат Румунії більшістю голосів ухвалив законопроєкт про запобігання та протидію феміциду та насильству, що йому передує. Ініційований групою з понад 250 парламентарів з усього політичного спектра, документ передбачає реальний захист для сиріт, визнаних прямими жертвами феміциду, шляхом запровадження заходів негайного захисту, а також встановлює обтяжувальні покарання у випадках, коли насильство чиниться в присутності неповнолітніх. Згідно з проєктом, феміцид визначається як умисне вбивство жінки, а також смерть жінки внаслідок побоїв, тілесних ушкоджень, що спричинили смерть, або інших насильницьких злочинів, незалежно від того, чи були вони скоєні членом сім’ї або третьою особою.
Безпідставні звинувачення
Європейські посадовці відкинули звинувачення в цензурі, викладені в доповіді, підготовленій експертами Комітету з правової політики Палати представників Конгресу США. У документі стверджується, що Європейська комісія чинила тиск на великі онлайн-платформи, зокрема TikTok, Meta та Google, з метою видалення або обмеження певних видів політичного контенту. Автори звіту вважають, що такі дії вплинули на публічні дебати та виборчі процеси в низці держав-членів ЄС, зокрема й у Румунії. Рішення про скасування першого туру президентських виборів у Румунії в 2024 році було внутрішнім юридичним актом, спрямованим на захист конституційного ладу, – заявив президент Нікушор Дан. За його словами, рішення Конституційного суду Румунії ґрунтувалося на документах, які однозначно свідчили про порушення принципу рівності шансів між кандидатами та масове спотворення виборчої кампанії одним із них. Це відбувалося через непрозоре й незаконне використання цифрових технологій та штучного інтелекту, а також через незадеклароване фінансування виборчої кампанії, зокрема в онлайн-середовищі, зазначив глава держави у повідомленні в соціальних мережах. Нікушор Дан підкреслив, що сама платформа TikTok визнала виявлення кількох мереж прихованого впливу, запобігла їхній діяльності та видалила десятки тисяч фальшивих акаунтів і взаємодій, а також заблокувала сотні акаунтів, які імітували кандидатів у президенти.
Румунія на зимових Олімпійських іграх
Румунія виступає на Зимових Олімпійських іграх у Мілані–Кортіні делегацією з 29 спортсменів, які здобули олімпійські ліцензії у гірськолижному спорті, стрибках на лижах з трампліна, лижних перегонах, сноубордингу, біатлоні, бобслеї, фігурному катанні та санному спорті. XXV зимові Олімпійські ігри тривають з 6 по 22 лютого. Серед факелоносців Олімпійського вогню був і румун Крісті Ківу – колишній капітан збірної Румунії з футболу, нині головний тренер міланського «Інтера». За всю історію участі у Зимових Олімпійських іграх Румунія здобула одну олімпійську медаль – на Іграх 1968 року.