Культура Кукутені-Трипілля
Однією з найбільш вражаючих неолітичних культур є культура Кукутені-Трипілля, яка займає територію загальною площею понад 35 тис. км².
Steliu Lambru, 21.10.2013, 00:49
Однією з найбільш вражаючих неолітичних культур є культура Кукутені-Трипілля, яка займає територію загальною площею понад 35 тис. км², на північному сході Румунії, Р. Молдова та південному заході України. В Румунії культура отримала назву села Кукутені, біля якого в 1884 році були знайдені перші артефакти — фрагменти кераміки та теракотові фігурки. Розквіт культури Кукутені-Трипілля припав на період між 5500 і 2750 рр. до н.е. Названі і “кукутенцями”, тодішні люди вели сидячий спосіб життя. Займалися полюванням, землеробством, рибальством, побутовим ремеслом, видобутком солі і її продажем.
Одним з найбільш важливих населених пунктів у Румунії, що належить до культури Кукутені є село Подурі, повіт Бакеу, східна Румунія. Тут було знайдено в 1979 році внаслідок археологічних розкопок — землянки, знаряддя, комори для припасів, мальовану кераміку, статуетки, і навіть млин. На пагорбі Гріндару похована історія кукутенців, про яку ми постараємося розповісти вам сьогодні за допомогою Центру усної історії румунського радіо, автор цікавого матеріалу про археологічні розкопки у селі Подурі.
Археолог Дан Монах керував археологічними розкопками: “Перші жителі осілися у селі Подурі біля 4800 року до н.е. Вони побудували перше поселення, яке було зруйновано пожежею. Але вони повернулися на те ж місце і відновили поселення. І таким чином, це явище повторилось не менше 15 разів. Протягом майже 30 років нам вдалось провести розкопки на невеликій площі. Нам вдалось дослідити ділянку близько у 1000 квадратних метрів, у той час як вся площа поселення становить 60000-80000 квадратних метрів. У селі Подурі жили осілі хлібороби. Безсумнівно, вони полювали, ловили рибу і збирали фрукти. Дуже вигідними для них були соляні джерела, звідки вони добували сіль, яку продавали людям, що жили в районах без солі.”
Дан Монах розповів про найважливіші предмети та спорудження знайдені у селі Подурі: “Були знайдені 16 комор для зернових. Це свого роду сховища з глиняної обгорілої цегли де можна було вмістити невелику кількість зернових. Але найяскравішим відкриттям у цій галузі є так званий млин. Це споруда, в якій знаходились чотири свого роду сховища конічної форми, заввишки 1,10 метра, з кришкою і вентиляцією. В момент знайдення близько на третину були заповнені обвугленим зерном. Цікаво, що у двох із сховищ знаходився ячмінь, у той час як в інших двох була пшениця. Також поблизу була розташована квадратна споруда, в якій було пять жорен 3 великі і 2 малі. Це один з найстаріших млинів у Південно — Східній Європі.”
Кукутенці працювали але й молилися. Існує перелік важливих релігійних обєктів відкритих Даном Монахом і його командою у ході археологічних розкопок у селі Подурі: “Було виявлено житло з двома вогнищами. Біля першого вогнища знайдено 7 глиняних жіночих статуеток, трон із обгорілої глини та невелику керамічну посудину. Я назвав усі ці статуетки Свята Родина, які представляють жіночу частину родини. Це матрона і шість інших жіночих фігур, які за розміром і деякими рисами здавались молодшими від матрони. Також дуже цікаве відкриття відбулось в тому ж житлі, біля другого вогнища, де було виявлено велику посудину в якій знаходилась 21 жіноча статуетка, 13 тронів і два обєкти, яких ми назвали тоді невідомими доісторичними обєктами. Посудина в якій були релігійні предмети була прикрита іншою посудиною перевернутою вверх дном. Всі об’єкти були поламані в результаті повалення стін житла. Цей комплекс, який ми назвали Радою богинь є зображенням пантеону жителів Прекукутені, не тільки у селі Подурі. Після 28 років у селі Ісая Ясського повіту, поселенні Прекукутені, було знайдено посудину, в якій знаходилась 21 статуетка, 13 тронів і 42 перфоровані сфери. Ось тісний зв’язок між двома релігійними комплексами, що доводять релігійну єдність племен періоду Прекукутені.”
Лікар Ромео Думітреску колекціонер кераміки Кукутень і фінансист археологічних розкопок підтвердив сказане археологом Даном Монахом: “Найкрасивішими об’єктами можемо вважати об’єкти, що належать до Скарбу Боготін, що складається з 21 божества, з-поміж яких 13 сидять на глиняних стільцях. Також спеціальним, дуже рідкісним для того періоду є скарб, що включає 21 глиняну фігурку. Всі вони дуже красиві, таких фігурок не знайдеш в інших культурах, вони просто прилипають до душі.”
Культура Кукутені-Трипілля є сильним проявом неолітичної людини, чия креативність не поступається сьогоднішній людині. Чудеса, які археологія доношує сьогодні до нас викликають захват, споглядання та приклади здорового глузду.
