ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Історія секлерівського прапору

Секлери належать до самої давньої меншини, що мешкає на румунській території.

Історія секлерівського прапору
Історія секлерівського прапору

, 25.02.2013, 15:54


Секлери належать до самої давньої меншини, що мешкає на румунській території. Відомо, що ще з 1116 року вони, разом з печенігами, іншим народом тюркського походження, згадуються як авангард угорської кавалерії. Спритні вояки Середньовіччя, секлери були колонізовані Угорським королівством на східному кордоні, яким були Східні Карпати, з метою захисту цього кордону від навали інших кочових народів, що пересувалися з Азії. Уперше про їхнє розташування на території Карпатської дуги згадується у документі, датованому 1210 роком, у якому написано про придушення повстання, спрямованого проти болгарського царя Боріли, військом у складі секлерів, саксів, румунів та пеленгів. Інший документ, датований 1217 роком, відмічає, що секлери брали участь у П’ятому хрестовому поході угорського короля Андрія ІІ проти арабів. Відтоді секлери безперервно мешкають на території так званого Секлерівського краю, у складі сучасних повітів Харгіта, Ковасна та Муреш. Нині, вони нараховують 650.000 осіб, що становить приблизно 45% від загальної кількості населення угорської меншини, яке становить 1.430.000 осіб, тобто 6,6% населення Румунії.


Ми звернулись до академіка Пала Антала Шандора, історика за фахом, з питанням, яке місце посідали і якими були соціальні умови життя секлерів середньовічної Угорщини та потім Угорщини окупованої австрійцями: ”Оскільки секлери несли тягар військової справи, весь цей період вони не платили податки. Перші податки королівському двору Угорщини сплачувалися з нагоди: коронації монарха, народження спадкоємця та його одруження. Цей звичай існував до 1555 року. Якщо господар мав шість волів, один з них давав у дар. Податкові зобов’язання до скарбниці держави не існували до 1657 року, коли був введений податок на користь Османської Порти, внаслідок катастрофічної поразки військової кампанії Юрія Ракоці II (угорcькою. György Rákóczi), здійсненої проти Польщі. Як кара, був застосований цей харач, тобто важка данина на користь Туреччини. Під час панування австрійців, у 1711 році військові зобов’язання секлерів були скасовані, оскільки їхній спосіб ведення військових дій був застарілим. Тепер, і вони стали платниками податків, однак, будучи вільними людьми та користуючись давніми правами. Вони мали ті самі права як дворянство.”


Після 1989 року, секлери неодноразово прилюдно виявляли явний націоналізм, джерелом якого є сприйняття ними минулого. Останній подібний факт мав місце у лютому 2013 року, коли у місті Сфинту Георге повіту Ковасна, де секлери підняли секлерівський прапор, що викликало новий скандал, оскільки цей факт вважається виявом домагань територіальної автономії секлерів на основі етнічних критеріїв. Незважаючи на коротку історію існування, цього сучасного cеклерівського прапора, він має давніше джерело. Пал Антал Шандор коротко розповість його історію: ”Прапор був створений у 2004 році із ініціативи Національної Ради секлерів. Його творцем був музеограф з м. Сфинтул Георге, Конья Адам. В основі цього прапора знаходиться прапор від 1601 року військової кампанії секлерів-піхотинців, очолених Мойсе Секеєм, що був єдиним трансільванським князем секлерівського походження. Кольори прапора — жовтий та блакитний — надихані кольорами прапора Мойсе Секея, у той час як восьмикутна зірка є новиною. Дотепер жоден з існуючих прапорів не мав серед символів восьмикутної зірки, існували прапори з п’ятикутними або шестикутними зірками. Ця нова зірка уособлює вісім регіонів де мешкають секлери, а півмісяць це традиційний символ.”


Національні символи, незважаючи на давню історію, не застосувалися секлерами постійно. Ця символістика припасовувалася у залежності від історичних обставин, відмічає Пал Антал Шандор: ”Протягом століть секлери були змадяризовані, внаслідок військових зобов’язань. Вони мали у середовищі угорського населення особливий статус. Секлери населяли чітко визначену територію. Під час революції 1848 року, вони відмовилися від прав, що відрізняли їх від решти угорців, об’єдналися з ними в єдину націю. У жовтні 1848 року, після загальних зборів секлерських регіонів у Лутіці, секлери визнали усі закони Угорщини, ствердили свою належність до єдиної угорської нації. З того часу, секлери не піднімали в Угорщині секлерівського прапора.”




Після 1918 року, коли утворилася Велика Румунія, на гербі країни з’явилися й секлерівські символи. Однак, небагатьом відомо, що окремі секлерські символи спільні з символами гербів румунських середньовічних князівств. Ось, що відмічає Пал Антал Шандор: ”Сподіваюсь довідатися, якої думки дотримуються стосовно цього румунські історики. Власне, яке походження цієї символіки? Напевне — східне, тюркське. Тюркське населення вживало ці символи, слід пам’ятати, що територія Волощини протягом двохсот років знаходилась під владою куманів. Природно, що символи з’явилися у геральдиці Волощини. Можливо, що подібні впливи існують і в символіці Молдови. Я не тверджу цього, а ставлю лише це питання, як можливість. Щодо півмісяця, з ним як символом, ми стикаємось повсюди, однак, замість сонця могла б бути зірка.”




Секлери це меншина з досить розвиненою етнічною свідомістю, яку мають намір зберегти. Отже, вони приділяють власній національній символиці таку ж увагу, як й інші нації та етнічні меншини.

Радіо NOREA
Сторінки історії Понеділок, 27 Травня 2024

Радіо NOREA

У період між 1945 і 1990 роками румунська мова звучала по радіо не тільки з Бухареста,...

Радіо NOREA
Радіотеатр для дітей (фото: pixabay.com)
Сторінки історії Понеділок, 20 Травня 2024

Радіотеатр для дітей

Радіо зробило своєю пріоритетною місією навчання та виховання всіх. Діти –...

Радіотеатр для дітей
Всесвітня служба Радіо Румунія
Сторінки історії Понеділок, 13 Травня 2024

Інститут технічної документації Румунії

Інституційна історія не завжди є такою ж захоплюючою, як повсякденна історія, як...

Інститут технічної документації Румунії
Librai della vecchia Bucarest: Leon Alcalay
Сторінки історії Понеділок, 29 Квітня 2024

З історії жіночої преси в Румунії

Права і свободи людини, проголошені з 18-го століття, поставили в основу...

З історії жіночої преси в Румунії
Сторінки історії Понеділок, 22 Квітня 2024

Румунський гумор до 1989 року

Диктаторські, авторитарні та неліберальні політичні режими не люблять гумор,...

Румунський гумор до 1989 року
Сторінки історії Понеділок, 15 Квітня 2024

Верблюди в румунському просторі

Історію людства, спільнот та окремих людей також можна пізнати завдяки тваринам....

Верблюди в румунському просторі
Сторінки історії Понеділок, 08 Квітня 2024

Концентраційні табори в Береганському регіоні

Історично малонаселений, але сільськогосподарський родючий регіоном, Береган...

Концентраційні табори в Береганському регіоні
Сторінки історії Понеділок, 01 Квітня 2024

Рабство та емансипація серед ромів Румунії

Однією з постійних присутностей в історії румунського простору до 19 століття...

Рабство та емансипація серед ромів Румунії

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company