Голосування, що має глобальний резонанс
Проміжні вибори у США, які вважаються перевіркою рівня підтримки президента, забезпечили демократам більшість як у Сенаті, так і в Палаті представників, підтвердивши очевидне невдоволення виборців.
Коріна Крістя і Христина Манта, 13.11.2026, 07:20
Проміжні вибори у США, які вважаються перевіркою рівня підтримки президента, забезпечили демократам більшість як у Сенаті, так і в Палаті представників, підтвердивши очевидне невдоволення виборців, яке відобразилося в опитуваннях, та поклавши край республіканському контролю над Конгресом. У рейтингу, складеному американськими ЗМІ щодо тем, які мали значення на цих виборах, на першому місці — економіка, а точніше — купівельна спроможність, яку американці сприймають як таку, що знижується, що різко контрастує з «Великою Америкою», проголошеною президентом Дональдом Трампом та рухом MAGA в Республіканській партії, зокрема через війну в Ірані, яка призвела до подорожчання пального.
За словами аналітиків, голосування американців стало чітким сигналом на користь посилення парламентського контролю над виконавчою владою: з 3 січня 2027 року демократи зможуть мати вирішальний вплив на законодавчий процес, федеральний бюджет та затвердження деяких важливих призначень в адміністрації й федеральній судовій системі, а парламентські комісії під керівництвом демократів матимуть важливі інструменти для розслідування діяльності адміністрації Трампа.
Весь рух MAGA і, через нього, так звана сувереністська хвиля з багатьох куточків світу оцінюються на цих виборах, пояснює професор політології Університету Бабеш-Бойяй Раду Албу-Коменеску: «Те, що відбувається зараз, визначає не лише позицію Дональда Трампа щодо останніх двох років його президентського терміну — тобто того, що залишилося, починаючи з січня, — а й життєздатність ідей, висловлених ним або через нього рухом MAGA, політику, про яку мріє цей рух, і, звісно, послідовників з інших куточків світу, які постійно дивляться на Сполучені Штати в пошуках підтримки, навіть якщо це, зрештою, означає реорганізацію міжнародної системи за іншими принципами та ідеями. Для американського громадянина, очевидно, нинішні вибори зосереджуються на питаннях, що стосуються, насамперед, економічної ситуації, подорожчання товарів, інфляції, усього того, що колись призвело до енергетичної трансформації, яку зараз переживають і Сполучені Штати, а також впливу цієї енергетичної політики на міжнародному рівні, адже ми бачимо, у міру того, як американська промисловість і населення знову стають залежними, щоб не сказати — вкрай залежними від вуглеводнів, те, що відбувається на Близькому Сході, має особливий вплив на американський ринок. Якщо додати до цього вже посилену ворожість до ідеї конфлікту з Іраном, який, щоб бути дійсно виграним, вимагав би залучення наземних військ, то ми розуміємо, що для Дональда Трампа це досить складне поєднання обставин».
Результати виборів мають наслідки для Європи, України, Китаю, Близького Сходу та світової економіки і чітко показують, що адміністрація Дональда Трампа буде змушена керувати країною протягом наступних двох років у набагато складнішому політичному контексті. Проміжні вибори у Сполучених Штатах матимуть значний вплив і на політику «відходу Європи», яку адміністрація Трампа активно просуває, пояснює також політичний аналітик Андрей Тіуц: «Важливо зрозуміти, що Дональд Трамп є частиною певної тенденції, згідно з якою Сполучені Штати прагнуть частково відійти від Європи, щоб здійснити відомий «поворот» до Азії. Цей відхід, в ідеалі з точки зору американців, полягає в тому, що Сполучені Штати витрачають менше коштів у Європі, але зберігають певну гегемонію та майже право вето щодо деяких позицій зовнішньої та військової політики Європи. Дональд Трамп є більш хаотичним і менш вправним виконавцем цієї позиції, але вона існує і притаманна, зокрема, республіканцям старої школи. З іншого боку, те, що приніс Дональд Трамп і що, крім того, буде важко змінити, — це дистанціювання американського електорату від зовнішньої політики, бажання відсторонити американський електорат від цих позицій. І це бажання виникає в умовах, коли цей електорат схвалював американський інтервенціонізм значною мірою завдяки довірі до своїх еліт. У той момент, коли еліти вже не одностайно підтримують присутність у Європі, виборці теж вже не такі ентузіасти. І якщо існує цей тиск, то навіть демократи в Конгресі мусять з ним рахуватися».
Зміна парламентської більшості не призводить до автоматичної зміни напрямку американської зовнішньої політики, оскільки президент зберігає важливі повноваження у сфері національної безпеки та міжнародних відносин. Я не вважаю, що відбудеться кардинальна зміна парадигми, — вважає аналітик Тудор Куртіфан, головний редактор видання «Defence România»: «Що стосується зовнішньої політики, чинний президент Сполучених Штатів, як і раніше, має головну роль: президент володіє значною владою щодо прийняття рішень у сфері зовнішньої політики та виконавчих питань, особливо з огляду на те, що президент є главою виконавчої влади в США. Ймовірно, у Сполучених Штатах розгориться набагато запекліша внутрішня боротьба, яка, безсумнівно, матиме вплив і на зовнішню політику, але без істотних змін порівняно з тим, що ми бачили протягом останніх двох років. Ймовірно, відбуватиметься внутрішня боротьба, буде дуже багато переговорів, і Дональд Трамп, безсумнівно, надмірно користуватиметься своїм правом вето».
Бюджети на оборону, зовнішню допомогу та фінансування міжнародних операцій можуть стати предметом переговорів і політичних суперечок. За оцінками, зокрема війна в Ірані та відносини з європейськими союзниками можуть викликати бурхливі дебати в Конгресі, а демократи можуть використати свою нову владу для просування пакетів допомоги Україні та перегляду закону про введення санкцій проти Росії. Голова Атлантичної ради у Вашингтоні Фредерік Кемпе зазначає, що якщо Україна, Європа та їхні союзники в Конгресі виступлять проти будь-якої угоди, яка зрадитиме Київ, проміжні вибори можуть схилити хід війни на користь України.
