Дрони та спостереження на Чорному морі
Однією з найважливіших змін, спричинених російсько-українською війною, стало перетворення Чорного моря на арену морських і повітряних зіткнень.
Коріна Крістя і Василь Каптару, 06.11.2026, 09:53
Однією з найважливіших змін, спричинених російсько-українською війною, стало перетворення Чорного моря на арену морських і повітряних зіткнень. Повітряні та морські дрони, ракети великої дальності, морські міни й удари по торговельним суднам докорінно змінили підходи до спостереження за цим простором та його захисту. Прагнучи певною мірою компенсувати свою конвенційну морську нерівність, Україна почала використовувати морські дрони, тоді як Росія паралельно активізувала застосування повітряних дронів і ракет проти української інфраструктури, зокрема портів на Чорному морі та Дунаї. Які це має наслідки?
Передусім ідеться про поширення військових ризиків за межі безпосередньої зони бойових дій. Інциденти з дронами, які збиваються з курсу, та їхніми уламками, що потрапляють на територію сусідніх держав, зокрема Румунії, свідчать про те, наскільки крихким стало розмежування між зоною бойових дій і простором безпеки держав НАТО.
У цьому контексті Північноатлантичний альянс вирішив посилити свою присутність у Чорноморському регіоні, направивши туди додаткові сили, зокрема для підтримки заходів зі спостереження, розвідки та розслідування, зазначає речниця. Паралельно посилюються спроможності протидії безпілотникам.
«Ми маємо наполягати на тому, щоб південно-східний фланг не втрачав рівноваги, а операція НАТО в Чорному морі планувалася та проводилася за зразком операції в Балтійському морі», – зазначає генерал у відставці Дорін Тома, колишній командувач Південно-східної багатонаціональної дивізії Північноатлантичного альянсу. Він нагадує, що країни-члени НАТО вирішили підтримати Румунію, розгорнувши в регіоні різні системи спостереження.
«На мій погляд, цього недостатньо, адже якщо розглянути весь східний фронт, так би мовити, від Арктики через Балтійське море аж до Чорного моря, то можна констатувати наявність очевидного дисбалансу. У той час як в Арктичному регіоні та Балтійському морі НАТО запланувало і нині проводить операції, спрямовані саме на захист територіальних вод та нагляд за економічною інфраструктурою у виключних економічних зонах держав-членів Альянсу у відповідних регіонах, у Чорному морі ми бачимо, що виконання цієї місії покладено на створену ad hoc тристоронню групу, до якої, як відомо, у 2023 році увійшли Туреччина, Болгарія та Румунія. Спочатку її було створено з метою розмінування.
На саміті НАТО було зроблено спробу розширити цю місію, поширивши її також на захист критично важливої підводної інфраструктури, але додаткових подробиць із цього приводу ми не маємо.
Проте я вважаю, що незалежно від кількості наявних систем та рівня їхньої ефективності, якщо вони не інтегровані, якщо не є частиною операції з чітко визначеною місією, якщо немає чіткого ланцюга командування й управління, відповідного органу, наділеного необхідними повноваженнями, а також інтеграції систем НАТО з національними системами, результати не будуть такими, як очікується».
Особливо тривожним аспектом ескалації є питання безпеки торговельного судноплавства. Чорне море є ключовим маршрутом для експорту зерна, нафти, нафтопродуктів та інших сировинних ресурсів. Протягом останніх місяців ризики для морських перевезень значно зросли. Серія інцидентів у жовтні засвідчила, що небезпека загрожує навіть суднам, які не беруть участі у військових операціях і не належать державам – учасницям конфлікту.
Корнеліу Бйола, професор дипломатичних наук Оксфордського університету, зазначає:
«Наразі пріоритетом Росії є економічне та військове придушення України. Цю стратегію неважко розпізнати, про неї вже чимало говорили. Вона реалізується протягом кількох місяців. Те, що ці дрони долітають до нас, є частиною цієї стратегії, спрямованої на те, щоб перешкодити будь-якому вантажу, звідки б він не надходив – із південних регіонів світу чи з інших напрямків, – дістатися до Одеси та забезпечити транспортування цих товарів. Саме цим пояснюються ескалація та серія послідовних атак, які відбуваються цього літа. Це стратегія, і тут немає нічого випадкового. Її мета – задушити весь український зерновий експорт.
Ця стратегія є досить ефективною. Зниження спроможності України експортувати зерно також перекладає витрати на європейську сторону. Це ще один наслідок, адже доводиться надавати Україні фінансові ресурси, щоб компенсувати ці втрати в економічному плані».
Крім того, зазначає професор Бйола, кожен дрон супроводжується кампанією дезінформації, спрямованою на паралізацію політичного процесу ухвалення рішень. Ці інциденти використовуються для підживлення недовіри населення до влади, НАТО та стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами. Москва прагне скористатися розбіжностями між західними державами, послабити підтримку України та представити присутність Північноатлантичного альянсу в регіоні як джерело нестабільності.
Водночас Москва чинить стратегічний тиск на держави, що межують із НАТО, через інциденти, які зачіпають Румунію та Болгарію, зокрема випробовуючи здатність Альянсу реагувати на такі виклики. НАТО ж має продемонструвати, що здатне захистити територію союзників і запобігти ескалації, не даючи Росії приводу для прямого протистояння.
Для Румунії відповідь не може бути виключно військовою, так само як і не може обмежуватися лише зверненням по підтримку до союзників. Потрібна послідовна стратегія, заснована на постійному спостереженні, сучасних оборонних спроможностях та регіональній співпраці.
