ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Небезпека фальшивих новин

Крім здатності швидко поширюватися та змінювати наші повсякденні звички, новий коронавірус має й одну атипову здібність - перевіряє стійкість суспільство та його вразливість до фальшивих новин.

Небезпека фальшивих новин
Небезпека фальшивих новин

, 11.09.2020, 05:23


Крім здатності швидко поширюватися та
змінювати наші повсякденні звички, новий коронавірус має й одну
атипову здібність – перевіряє стійкість суспільства та його вразливість до фальшивих новин. Ще з початку пандемії лунали офіційні попередження
про те, вона супроводжується, на кожному етапі, інфодемією, тобто справжнім інформаційним вибухом, а точніше дезінформаційною кампанією, яка весь час посилюється та змінює контури. Є багато цілей, які переслідують поширювачі
фейків. Мова може йти про політичні інтереси або про кампанії противників
вакцинації,
наприклад, для
дискредитації або, навпаки, для формування сприятливого ставлення
до однієї особи на шкоду іншій.




Це явище, саме по собі, не нове, але воно набуло
особливого розмаху після стрімкого розвитку цифрових платформ. Водночас треба зрозуміти, що визначення «fake news» не означає лише фальшиві новини. Цифрова дезінформація не має
нічого спільного з журналістикою, пояснила в інтерв’ю Радіо Румунія професор Аліна Бирґеоану, експерт Групи високого
рівня по боротьбі з фальшивими новинами та дезінформацією, що діє при Європейській Комісії.




Комунікаційна та
інформаційна екосистема принципово змінилася за останні роки, цифрове
середовище призвело до сильної дислокації цієї системи, а мейнстрим є побічною
жертвою стрімкого розвитку цифрових платформ, – каже Аліна Бирґеоану. «Використання терміну
«фальшиві новини» вводить в оману, оскільки, коли чуємо це словосполучення ми
схильні шукати межу між правдою та брехнею, а мега-явище цифрової дезінформації
не обов’язково спрямоване на спотворення правди, а на дослідження особистих профілів, персональних даних, націлена на користувачів цифрових платформ.»




Небезпека пов’язана з
маніпулюванням викликана алгоритмізацією, тобто фальшиві новини будуються в
залежності від інтересів і подаються цілеспрямовано, залежно від поведінки у соціальних
мережах. Звідси все стає досить простим – не складно вплинути на людину, чий
профіль був ретельно вивчений, змусити її резонувати і передавати далі інформацію,
яка, здається, підтверджує її побоювання чи упередження. У цьому рівнянні важливу
роль відіграє біном, утворений з Facebook та Google, завдяки можливості збирати
дані та швидко і легко поширювати дуже добре орієнтовану інформацію фантастичній
кількості користувачів, саме тому, що їхній профіль легко вивчити.




Є статті,
опубліковані ізраїльськими спецслужбами, в яких зазначається, що вони можуть
оцінити готовність окремих осіб підірвати себе на основі шоколаду, який ці
особи споживають, – зазначила Аліна Бирґеоану, пояснюючи масштаби явища
фальшивих новин: «Фальшиві новини не є ні новинами, ні фальшю. Очевидно, можна
говорити й про подібну журналістику, тобто про інформаційні помилки, про
дезінформацію, яку поширюють навмисно, але погана новина полягає в тому, що в
цьому випадку не йдеться про новини, а про емоції, про меми, про відеороліки,
про карікатури, про хештеги, і мова йде не про щось неправдиве. Інформація може
бути дуже правдивою, але якщо вона посилюється алгоритмами, через пошукові
системи, вона стає підробкою, оскільки вступає в нерівну конкуренцію з однаково
правдивою інформацією, яка не рекламується. Ми маємо справу з явищем, яке я
назвала «дезінформацією 2.0», щоб привернути увагу на той факт, що ми маємо
справу з абсолютно новим явищем, тісно пов’язаним зі стрімким розвитком цифрових
платформ, що не має нічого спільного з журналістикою.»




Ми, в Румунії,
потрапили в пастку обговорення фальшивих новин з точки зору правди/брехні, – привертає
увагу Аліна Бирґеоану: «Я вважаю, що принципова відмінність полягає у тому, що
є і, що не є хітом мережі, що може потрапити у пошукові системи, а що ні, що
рекламується у Facebook чи що видаляється. Є механізми деплатформізації, є
механізми, за допомогою яких Google може поставити ваше ім’я на перше, або на
100-е місце, це не означає, що ви не існуєте, але завдяки простому маневру
Google ти можеш бути особистістю або можеш не існувати в публічному просторі. Я
вважаю, що говорячи про масштабне явище цифрової дезінформації, ми не повинні розглядати
його крізь призму правда чи брехня, а маємо обговорювати принципові зміни, які спричинили
цифрові платформи з точки зору інформаційної екосистеми.»




Здебільшого ми
зустрічаємо у фальшивих новинах панічні перебільшення, а їх розповсюдженню сприяє
те, що вони мають переважно тривожний характер, тим, що вони здебільшого містять
інформацію, яка інтригує чи викликає гнів. Вони можуть створити напругу, можуть
зробити вразливими людей, установи чи соціальну згуртованість. Не менш
тривожним є той факт, що вони, значною мірою, продовжують приносити вигоду тим,
хто їх породив, навіть і після заперечення відповідної інформації. Пластично кажучи,
фальшиві новини впливають на судження, а травмований мозок набагато вразливіший
до маніпуляцій. Маніпуляція, яку ми визначаємо як важливу ланку, в тому числі гібридної
війни, якщо за нею стоять державні актори. Метою є породження змін в колективній
свідомості, з тим, щоб стимулюючи невдоволення, розчарування чи ненависть,
отримати політичний результат, наприклад, виникнення антиєвропейських,
антизахідних партій, аби призвести до кардинальних змін геополітичної чи безпекової
парадигми.



прапор США фото: Chris Hardy unsplash com
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 13 Листопада 2026

Голосування з глобальним резонансом

Проміжні вибори у США, які вважаються перевіркою рівня підтримки президента, забезпечили демократам більшість як у Сенаті, так і в Палаті представникі…

Голосування з глобальним резонансом
Cистеми захисту від дронів Foto: Sorin Cealera/RRA.
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 06 Листопада 2026

Дрони та спостереження на Чорному морі

Однією з найважливіших змін, спричинених російсько-українською війною, стало перетворення Чорного моря на арену морських і повітряних зіткнень. Повітр…

Дрони та спостереження на Чорному морі
фото: Counselling / pixabay.com
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 23 Жовтня 2026

Стрес — виклик XXI століття

Ми майже безперервно перебуваємо в мережі, маємо доступ до вражаючого обсягу інформації, стикаємося з тиском щодо результативності, з невпевненістю, з…

Стрес — виклик XXI століття
фото: facebook.com/MinisterulEnergiei
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 16 Жовтня 2026

Енергетична безпека Європейського Союзу

Європа наближається до зими в складних енергетичних умовах. Війна, яку Росія розв’язала проти України майже п’ять років тому, кардинально змінила євро…

Енергетична безпека Європейського Союзу
Взаємини Субота, 10 Жовтня 2026

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство

10 жовтня в місті Клуж-Напока, Румунія, відбулася урочиста церемонія відкриття Почесного консульства України, яке очолив Серьожа Васіле Рускован. Відк…

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 09 Жовтня 2026

Результати тестування PISA – тривожний сигнал

Програма PISA, що реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), кожні три роки перевіряє учнів віком приблизно 15 років і…

Результати тестування PISA – тривожний сигнал
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Вересня 2026

Від лея до євро

Румунія, яка є членом Європейського Союзу з 2007 року, зобов’язалася перейти на єдину валюту, коли виконає необхідні умови, при цьому не існує автомат…

Від лея до євро
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 04 Вересня 2026

Ризики цифрового світу  

Від спілкування та освіти до розваг і соціалізації — цифровий світ пропонує безмежні можливості. Однак вони супроводжуються низкою серйозних ризиків, …

Ризики цифрового світу  

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company