ВСРР наживо!

Слухати ВСРР наживо

Психологічні наслідки пандемії

Зазнавши між часом тенденцією до зниження, пандемія залишила свій відбиток у повсякденному житті кожного з нас протягом більше двох років.

Психологічні наслідки пандемії
Психологічні наслідки пандемії

, 22.04.2022, 04:41


Зазнавши між часом тенденцією до зниження, пандемія залишила свій
відбиток у повсякденному житті кожного з нас протягом більше двох років. А серед її
наслідків можна перерахувати й психологічні
наслідки, які
призвели до масового збільшення на глобальному рівні кількості випадків депресії й
тривожності. Йдеться
про 25-ти
відсоткове збільшення
випадків лише за перший рік пандемії
і, швидше за все, набагато більше зараз. Ситуація підтверджується аналізом
політики та догляду за депресією в Румунії та відповідає даним ВООЗ, за
оцінками якої
понад 40 мільйонів європейських громадян страждають від депресії, тобто
еквівалентно 4,3% населення Європейського Союзу.




Лікарі
кажуть, що пандемія погіршила стан пацієнтів, у яких психіатрична патологія почалася після
інфікування COVID-19, а у пацієнтів, які вже мали психічний розлад або
перенесли нервовий зрив протягом
життя, то ці проблеми загострилися. Погане поінформування значною мірою сприяло цій ситуації. Були
такі ситуації коли люди вірили, що вони помруть, якщо захворіють, особливо якщо
їх госпіталізують. Був
також тиск неправдивих новин, який
створив феномен
тривожності, і, не
востаннє, у цьому
контексті захвоюваності коронавірусом, поведінкові зміни, які можуть бути зараховані
до сфери психічного здоров’я, також
викликані тим, що ми не маємо
передбачуваності, – пояснила в інтерв’ю Радіо
Румунія фахівець з політики охорони здоров’я, лікарка Йоана Стенчел.




Ми не звикли бути ізольованими, не мати безпосереднього
спілкування з лікарем, пацієнти довго не розуміли, що з ними відбувається, і
все це створювало контекст, який був недостатньо проаналізований, йому не
приділяли достатньої уваги, тому що в клінічній сфері акцент ставився на тих
синдромах, які відразу загрожували життю, розповідає Йоана Стенчел: «Оскільки
ці прояви є довгостроковими, я вважаю, що зараз, на цій другій стадії long-covid це було спостережено,
чи діагностовано правильно як клінічні
прояви, пов’язані з іншими діагнозами. Ми бачимо багато людей з цим синдромом
хронічної втоми, який ніхто не діагностує як обов’язково належавши до сфери
внутрішніх хвороб чи нейропсихіатрії, але всі скаржаться на втому, хронічну
втому та бунтарську втому, а також на відпочинок та специфічне лікування. Я
вважаю, що лише відтепер ми будемо спостерігати соціальні наслідки цих проявів
через працездатність, здатність вчитися, здатність повернутися до допандемічної
суспільної поведінки».




Після
двох надзвичайно важких років зараз ми зіткнулися з новим великим стресором -
вторгненням Росії в сусідню Україну, що підвищує рівень занепокоєння населення. Це також може
сприяти підвищенню рівня агресивності,
яка вже проявлялася
певними людьми в контексті пандемічної ситуації, каже Іоана Стенчел, яка проаналізувала
ситуацію: «Що стосується пандемії, то я вважаю, що цей період
ізоляції призвів до порушення сприйняття реальності в суспільстві і кожен
створив власні сценарії, в яких бачив себе героєм і суперособою. Звідси ці
порушення щодо толерантності до інших, толерантності до близьких, до прав
близької тобі людини та сприйняття, що ми також заслуговуємо на індивідуальному
або малогруповому рівні на шкоду правам інших. Що стосується поточного конфлікту,
то пандемія, ймовірно, загострила боротьбу за ресурси, доступ до ресурсів,
матеріальних ресурсів, природних ресурсів, а також період політичної
нестабільності, коли залучені сили не змогли впоратися, не знали, як цим
керувати, щоб досягти нової збалансованості, і тому виникли дисбаланси щодо
доступу до ресурсів, щодо доступу до стабільного населення, щодо управління
сприйняттям ризиків з боку населення. У розширеному регіоні Румунії, Республіки
Молдова та України було проведено кілька досліджень, у деяких із них я брала
участь, щодо соціального забезпечення, у сенсі, визначеному концепціями
досліджень безпеки, відповідно сприйняття ризиків для себе, виражене сприйнятими,
але нереальними загрозами з боку інших груп. І, ймовірно, цей дисбаланс, цей
розлад соціальної безпеки, сприйняття ризику, який не обов’язково є реальним,
спричинив загострення в кожній із залучених груп заходів озброєння, заходів
прояву сили таким чином, що це призвело до дисбалансів, якими було і є далі важко
управляти. Водночас той факт, що у нас пандемія призвела до певних обмежень
демократичних свобод».




Почуття гумору – це зброя, за допомогою якої ми можемо
боротися з депресією та занепокоєнням, кажуть експерти. Так само порадою до людей
з цими захворюванням було б будували плани на сьогодення, щодня, щоб вони могли
насолоджуватися тим, що мають, ставити позитивні та реалістичні цілі,
зосередитися на красивих речах, більше спілкуватися, зустрічатися з друзями,
слухати музику, гуляти, придбати домашню тварину, триматися подалі від джерел
фейкових новин і не думати занадто багато про майбутнє. Водночас, вважає Іоана
Стенчел, дві складові – священик, тобто духовна складова, та фахівець (психолог,
психіатр), тобто медична складова – повинні взаємодоповнюватися та співіснувати.

прапор США фото: Chris Hardy unsplash com
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 13 Листопада 2026

Голосування з глобальним резонансом

Проміжні вибори у США, які вважаються перевіркою рівня підтримки президента, забезпечили демократам більшість як у Сенаті, так і в Палаті представникі…

Голосування з глобальним резонансом
Cистеми захисту від дронів Foto: Sorin Cealera/RRA.
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 06 Листопада 2026

Дрони та спостереження на Чорному морі

Однією з найважливіших змін, спричинених російсько-українською війною, стало перетворення Чорного моря на арену морських і повітряних зіткнень. Повітр…

Дрони та спостереження на Чорному морі
фото: Counselling / pixabay.com
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 23 Жовтня 2026

Стрес — виклик XXI століття

Ми майже безперервно перебуваємо в мережі, маємо доступ до вражаючого обсягу інформації, стикаємося з тиском щодо результативності, з невпевненістю, з…

Стрес — виклик XXI століття
фото: facebook.com/MinisterulEnergiei
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 16 Жовтня 2026

Енергетична безпека Європейського Союзу

Європа наближається до зими в складних енергетичних умовах. Війна, яку Росія розв’язала проти України майже п’ять років тому, кардинально змінила євро…

Енергетична безпека Європейського Союзу
Взаємини Субота, 10 Жовтня 2026

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство

10 жовтня в місті Клуж-Напока, Румунія, відбулася урочиста церемонія відкриття Почесного консульства України, яке очолив Серьожа Васіле Рускован. Відк…

Клуж-Напока зміцнює румунсько-українське партнерство
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 09 Жовтня 2026

Результати тестування PISA – тривожний сигнал

Програма PISA, що реалізується Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), кожні три роки перевіряє учнів віком приблизно 15 років і…

Результати тестування PISA – тривожний сигнал
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 11 Вересня 2026

Від лея до євро

Румунія, яка є членом Європейського Союзу з 2007 року, зобов’язалася перейти на єдину валюту, коли виконає необхідні умови, при цьому не існує автомат…

Від лея до євро
Сьогодні про майбутнє П’ятниця, 04 Вересня 2026

Ризики цифрового світу  

Від спілкування та освіти до розваг і соціалізації — цифровий світ пропонує безмежні можливості. Однак вони супроводжуються низкою серйозних ризиків, …

Ризики цифрового світу  

Наші партнери

Muzeul Național al Țăranului Român Muzeul Național al Țăranului Român
Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS Liga Studentilor Romani din Strainatate - LSRS
Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online Modernism | The Leading Romanian Art Magazine Online
Institului European din România Institului European din România
Institutul Francez din România – Bucureşti Institutul Francez din România – Bucureşti
Muzeul Național de Artă al României Muzeul Național de Artă al României
Le petit Journal Le petit Journal
Radio Prague International Radio Prague International
Muzeul Național de Istorie a României Muzeul Național de Istorie a României
ARCUB ARCUB
Radio Canada International Radio Canada International
Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti” Muzeul Național al Satului „Dimitrie Gusti”
SWI swissinfo.ch SWI swissinfo.ch
UBB Radio ONLINE UBB Radio ONLINE
Strona główna - English Section - polskieradio.pl Strona główna - English Section - polskieradio.pl
creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti creart - Centrul de Creație Artă și Tradiție al Municipiului Bucuresti
italradio italradio
Institutul Confucius Institutul Confucius
BUCPRESS - știri din Cernăuți BUCPRESS - știri din Cernăuți

Приналежність

Euranet Plus Euranet Plus
AIB | the trade association for international broadcasters AIB | the trade association for international broadcasters
Digital Radio Mondiale Digital Radio Mondiale
News and current affairs from Germany and around the world News and current affairs from Germany and around the world
Comunità radiotelevisiva italofona Comunità radiotelevisiva italofona

Провайдери

RADIOCOM RADIOCOM
Zeno Media - The Everything Audio Company Zeno Media - The Everything Audio Company