Сліди людини на планеті
Міжнародне агентство енергії висловило рішуче застереження енергетичній промисловості, наголошуючи на тому, що інвестори не повинні фінансувати нові проєкти у галузі нафти, природного газу та вугілля, якщо світ хоче досягти нульових викидів вуглецю ...
Corina Cristea, 20.08.2021, 06:28
Міжнародне агентство енергії висловило рішуче застереження енергетичній промисловості, наголошуючи на тому, що інвестори не повинні фінансувати нові проєкти у галузі нафти, природного газу та вугілля, якщо світ хоче досягти нульових викидів вуглецю до 2050 року. Очікується, що глобальні викиди вуглецю цього року небезпечно збільшяться, по мірі того як світова економіка оговтається від кризи, спричиненої пандемією коронавірусу. Наразі економічне відновлення після кризи COVID зовсім не стійке для клімату, і якщо уряди у всьому світі не будуть рухатись швидко, щоб розпочати скорочення викидів, ми, мабуть, зіткнимося з ще гіршою ситуацією в 2022 році, додало агентство. У свою чергу, Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш закликав розвинені країни поступово припинити використання вугілля до 2030 року та припинити будівництво нових вугільних електростанцій. Все це в умовах, коли очікується найшвидший ріст попиту на електроенергію за останні десять років.
Однак є і хороші новини, такі як збільшення виробництва сонячної та вітрової енергії в Китаї. Або що виконавча влада в Берліні прийняла план прискорення реалізації кліматичних цілей, щоб Німеччина могла досягти нейтральності СО2 до 2045 року. Насправді, розвинені країни в останні місяці взяли на себе амбітні зобов’язання щодо скорочення викидів забруднюючих речовин, і ці обіцянки потрібно виконувати. Зіншого боку, президент Франції Еммануель Макрон заявив, що африканські держави не повинні залишатися закритими що стосується викопного палива і повинні мати можливість розвиватися разом із рештою світу, залучаючи великі інвестиції у галузі відновлюваної енергії. Фактично ці заяви позначають суть проблеми з точки зору виробництва та економіки.
Йдеться про фундаментальні зміни в суспільстві та економіці, заявив в ефірі Радіо Румунія університетський професор Мірча Дуцу: «За останні майже 200 років усе суспільство та економіка планети покладалися на енергетичній моделі, заснованій на викопному паливі: нафті, вугіллі та метановому газі. За цих умов, щоб забезпечити сумісність з економічної точки зору того, що відбувається на кліматичному рівні, було вирішено змінити цей фундаментальний спосіб виробництва енергії та перехід від викопних до відновлюваних джерел, можливо, ядерних, і в будь-якому разі до джерел із малими викидами парникових газів. Основною метою глобальних дій щодо пом’якшення та адаптації до кліматичних змін є, з точки зору самого клімату, обмеження підвищення середньої глобальної температури нижче 2 градусів Цельсія, і, якщо це можливо, до 1,5 градусів Цельсія по відношенню до вже існуючих рівнів в доіндустріальному періоді, а також досягнення кліматичної нейтральності в середині цього століття, як складової людських дій для досягнення мети обмеження зростання середньої глобальної температури».
Наскільки можна сказати, що останнім часом зміна клімату була прискорена діяльністю людини? Здебільшого ми можемо сказати це так, пояснює Роксана Божаріу, кліматолог. Збільшення середньої глобальної температури, що спостерігається особливо з другої половини ХХ століття, в основному спричинене – з імовірністю 95% – діяльністю людини, згідно з останньою доповіддю Міжурядової групи з питань зміни клімату, і ми маємо про це наукові докази, каже ще Роксана Божаріу: «Це чисельні експерименти, ідеальний аналог експериментів у фізичній лабораторії, які показують нам, що якщо ми не беремо до уваги збільшення концентрації парникових газів, ми не отримуємо цієї тенденції до підвищення середньої глобальної температури. Отже, природні фактори практично не впливають на створення тенденції підвищення середньої глобальної температури. Ані активність сонця, ані вулканічна активність не можуть пояснити цього вражаючого зростання. Ми бачимо, що ми так би мовити долаємо рекорди щороку, місяць за місяцем. Останні шість років були найтеплішими з усіх вимірювань, починаючи з другої половини XIX століття. Останнє десятиліття було найтеплішим з усіх десятиліть, які ми мали на обліку. Але ці рекордні температури супроводжуються також екстремальними явищами, так само рекордними. Торік у нас був найжвавіший сезон ураганів в Атлантиці. Водночас, відбувається прискорене танення крижаного покриву в Гренландії, а також у західній Антарктиді. На жаль, такі явища у майбутньому посиляться. Відбуватимуться пожежі подібні тим, що відбуваються у Австралії, а також в Амазонці та Південній Європі. Чисельні експерименти навіть показують, що і у Румунії пожежі рослинності матимуть, на жаль, все більший вплив, по мірі зростання середньої глобальної температури, по мірі того як поточні зміни посилюються».
Нам потрібна кліматична нейтральність у 2050 році, а це означає, що вся наша діяльність, яка в кінцевому підсумку призводить до викидів в атмосферу, повинна мати противагу, щоб ми в цілому мали нульові чисті викиди та щоб наш слід у навколишньому середовищі більше не існував , каже Роксана Божаріу.
