Як ми голосуватимемо?
Телевізійні зображення із тисячами румунів у чергах перед виборчими дільницями за кордоном у першому і другому турі виборів Президента, на початку листопада, обійшли весь світ. Виявлені проблеми підпалили дебати про систему голосування в Румунії.
Corina Cristea, 12.12.2014, 01:47
Телевізійні зображення із тисячами румунів у чергах перед виборчими дільницями за кордоном у першому і другому турі виборів Президента, на початку листопада, обійшли весь світ. І, незважаючи на постійні попередження, що надходили з діаспори, ситуація повторилася через два тижні, у другому турі. З цієї точки зору, румунські офіційні особи уповноважені організацією виборів вжили заходів для покращення процесу голосування, які виявилися, однак, недостатніми.
Два міністри закордонних справ подали у відставку на тлі цієї ситуації, а премєр-міністр соціал-демократ Віктор Понта поплатився з політичного погляду, за власними словами, зазнавши поразки у виборах перед його супротивником, лібералом Клаусом Йоханнісом. Однак на цьому не все. 18 листопада, Генеральна прокуратура порушила кримінальне розслідування за фактом зловживання службовим становищем, службової недбалості і перешкоджання вільному здійсненню громадянинами їхніх виборчих прав, на основі кількох скарг, отриманих від румунів із-за кордону, яким не вдалося проголосувати, хоча чекали в чергах кілька годин поспіль.
Згодом, справа за фактом голосування в діаспорі була перейнята Національним антикорупційним управлінням, так як факти, за які було порушено кримінальне переслідування, передбачені і положеннями Закону про попередження, виявлення та покарання фактів корупції. Відповідно до Кримінального кодексу, перешкоджання вільному здійсненню громадянинами їхніх виборчих прав або бути обраному карається позбавленням волі строком від 6 місяців до 3 років. Іншою темою справи є чи можна було організувати більше виборчих дільниць за кордоном, і чи уряд мав правової основи, щоб підвищити кількість дільниць між двома турами виборів.
Крім юридичного аспекту проблеми, виявлені несправності поставили під сумнів систему голосування, вирішальні особи з Румунії будучи протягом деякого часу в пошуках кращої версії. Раду Карп, професор Факультету політичних наук Бухарестського університету пояснює: “Були два законопроекти про запровадження поштового голосування. Перший був ініційований парламентською групою Демократ-ліберальної партії у 2011 році, був прийнятий Сенатом, потім направлений до Палати депутатів і пролежав там майже 2 роки. У березні 2013 року його було відхилено чинним урядом СДП. Другий проект був ініційований чотирма депутатами. Ця законодавча пропозиція була відхилена Сенатом 25 лютого 2014 року.”
Дискусія, в якій були би розглянуті всі аспекти і наслідки, але яка б гарантували нефальсифікацію поштового голосування, не відбулася до тепер, і на цій основі не можна було прийняти законодавство у галузі, пояснює депутат Європарламенту Віктор Боштінару. З іншого боку, нагадує Віктор Боштінару, багато країн ЄС не використовують поштове голосування. Однак, за його словами, є на рівні ЄС 3-4 зразки, які Румунія повинна обовязково враховувати: “Одним із варіантів є обовязкове голосування для всіх громадян. Уявіть собі, дуже чисельна грецька діаспора повинна повернутися до Греції, аби голосувати. Вони можуть здійснювати своє право голосу тільки в Греції. Це дуже обмежливий варіант. Другим варіантом є той зі списками, на яких зареєстровані всі резиденти держави на території інших держав-членів. За шість тижнів до дати голосування, вони змушені піти до дипломатичного представництва Румунії та підтвердити своє бажання голосувати, уточнити місцевість де вони є редидентами та виборчу дільницю, де вони повинні голосувати.”
Після реєстрації, вони зможуть, без обмеження, голосувати, але тільки ті особи, які оголосили про свій намір голосувати. Третім варіантом є варіант електронного голосування, зазначив румунський європарламентарій: Електронне голосування є простим рішенням, дешевшим, але в однаковій мірі, воно повинно основуватися на політичній згоді всіх акторів Парламенту Румунії, так щоб з технічними рішеннями проти фальсифікації голосування були згодні усі. І, нарешті, є варіант поштового голосування, якого використовують, наприклад, в Італії, але для цього всі політичні партії мали істотні дебати і дійшли незаперечного для всіх варіанту”.
Румунія повинна терміново знайти найкраще рішення, тому що, у противному випадку – додав Віктор Боштінару – технічно неможливо організувати виборчі дільниці для 3 мільйонів румунів, які проживають за кордоном і мають право голосу, за умов, що всі підуть голосувати.
