Антикорупційна співпраця між Румунією та Україною
19 жовтня в Бухаресті відбувся перший Міжнародний антикорупційний форум IACF 2026.
Василь Каптару, 21.10.2026, 09:02
19 жовтня в Бухаресті відбувся перший Міжнародний антикорупційний форум IACF 2026, організований Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС. Він зібрав близько сотні детективів, слідчих, прокурорів, аналітиків та інших фахівців із протидії корупції. Серед учасників – 75 міжнародних представників із 32 країн і міжнародних організацій та 25 представників України.
Це не просто чергова міжнародна конференція. Україна вперше ініціювала власний форум, покликаний об’єднати тих, хто щодня розслідує корупційні злочини, збирає докази, відстежує фінансові потоки та працює над поверненням незаконно привласнених активів.
І хоча спочатку захід планували провести в Україні, зрештою через безпекову ситуацію, спричинену російською агресією місцем зустрічі стала столиця Румунії. Водночас вибір Бухареста мав і практичне значення: Україна та Румунія вже багато років співпрацюють у сфері протидії корупції, обмінюються досвідом і розвивають професійні контакти між правоохоронними органами.
Чому цей форум важливий для України? І як змінюється співпраця між українськими та румунськими антикорупційними структурами – від навчання українських детективів до обміну власними технологічними рішеннями? Про це та про інші аспекти проведення форуму в Бухаресті ми поговорили Андрієм Міщуком, завідувачем сектору Відкритого офісу Управління комунікацій та зовнішніх зв’язків Національного антикорупційного бюро України.
Форум практиків для практиків
«Це не форум стратегічного рівня, а, як ми його називаємо, форум практиків для практиків», – пояснив Андрій Міщук. За його словами, головна ідея полягає в тому, щоб створити простір для безпосереднього професійного спілкування детективів, аналітиків і прокурорів з України, європейських країн та Сполучених Штатів.
«Цей захід організовано за підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, яку впроваджує уряд Данії та підтримують Європейський Союз, Велика Британія й Німеччина. Спільна ідея всіх організаторів полягає в тому, що форум має стати щорічним. Це не форум стратегічного рівня, а, як ми його називаємо, форум практиків для практиків. Йдеться про можливість для українських детективів, аналітиків і прокурорів спілкуватися на професійному рівні з колегами з європейських країн і Сполучених Штатів. Таким чином ми, по-перше, налагоджуватимемо професійні зв’язки, а по-друге, обмінюватимемося досвідом.»
Йдеться не лише про обговорення загальних принципів боротьби з корупцією. У центрі уваги – конкретні методи роботи, практичні рішення та виклики, з якими стикаються слідчі під час розслідування складних справ.
Під час форуму учасники обговорювали фінансові розслідування, пошук і повернення активів, міжнародну правову допомогу, цифрові технології, використання великих масивів даних і штучного інтелекту. Окремими темами стали збирання доказів, підтримання обвинувачення, інституційна незалежність та безпека антикорупційних органів.
Організатори розраховують, що форум стане щорічним. За підтримки Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні, яку впроваджує уряд Данії за підтримки Європейського Союзу, Великої Британії та Німеччини, вони прагнуть сформувати постійну міжнародну професійну мережу.
Спочатку форум планували провести в Києві, а потім розглядали Львів. Проте через погіршення безпекової ситуації та побоювання міжнародних учасників організатори вирішили перенести захід до Румунії.
Андрій Міщук наголошує, що це рішення не означало відмови від української ініціативи.
«Ми шукали можливості не відмовлятися від цієї ідеї. Ми довго її розробляли й дуже нею пишаємося. Нам потрібно було знайти партнера в країні, яка розташована неподалік України та з якою ми маємо налагоджену співпрацю на рівні організацій. Зрештою вирішили, що Бухарест буде вдалим місцем для проведення форуму. У Румунії є дві організації, з якими ми багато співпрацюємо як на стратегічному рівні, обмінюючись досвідом, так і на тактичному, проводячи спільні навчання, сесії та розслідування. Ми поспілкувалися з ними й кілька тижнів тому приїжджали до Бухареста, щоб обговорити, як правильно організувати цей захід. Румунські колеги багато нам підказали».
Румунія виявилася природним партнером не лише через географічну близькість. Її досвід боротьби з корупцією тривалий час був одним із важливих орієнтирів для українських антикорупційних інституцій.
Від учнів до партнерів
Щоб зрозуміти значення нинішньої співпраці, варто повернутися на десять років назад. У 2016 році Національне антикорупційне бюро України вже планувало навчання за участю румунських прокурорів. Українські детективи й аналітики мали переймати практичні методи використання інформаційних технологій, збирання та обробки оперативної інформації, роботи з інформаторами й розслідування корупції на найвищих рівнях влади.
У вересні 2017 року НАБУ та Національний антикорупційний директорат Румунії підписали меморандум про співпрацю та обмін інформацією. Документ передбачав професійні консультації, спільні навчання, обмін методами розслідування та взаємодію під час виявлення корупційних правопорушень. На той момент співпраця вже мала практичний вимір: румунський директорат виконував міжнародні слідчі доручення українських детективів.
У жовтні 2022 року ще один меморандум про взаєморозуміння підписали Державне бюро розслідувань України та НАД. Сторони домовилися співпрацювати у виявленні й розслідуванні корупційних злочинів, протидії організованим злочинним групам, а також у сфері митних правопорушень.
Крім цього у червні 2019 року представники України, Румунії, Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови також обговорювали посилення спільної протидії транскордонній корупції. Адже корупційні схеми дуже часто виходять далеко за межі однієї держави, а їх розслідування вимагає оперативного обміну інформацією та узгоджених дій.
Андрій Міщук описує нинішній етап відносин як партнерство, у якому Україна вже не лише отримує допомогу, а й має власні напрацювання.
«Уже 12 років в Україні функціонує антикорупційна система, зокрема Національне антикорупційне бюро. За цей час ми отримали багато знань і досвіду від наших закордонних партнерів. Водночас є питання, у яких ми вже готові ділитися власними напрацюваннями, зокрема досвідом розслідувань, конкретних справ і подолання професійних викликів».
Це одна з головних змін, на якій наголошували й організатори форуму. Українські інституції поступово переходять від ролі тих, хто переймає найкращі міжнародні практики, до ролі учасників, які можуть пропонувати власні рішення.
Технології, які випереджають злочинців
Один із напрямів співпраці Румунії та України – розвиток технічних спроможностей. Сучасні корупційні схеми можуть охоплювати іноземні компанії, рахунки в різних юрисдикціях і складні ланцюги фінансових операцій. Для їх розслідування потрібні не лише досвідчені фахівці, а й технології, здатні швидко аналізувати значні обсяги інформації.
За словами Андрія Міщука, українські та румунські команди продовжують проводити спільні навчання й професійні обговорення. Він також розповів про заплановану технічну зустріч, під час якої фахівці планують обговорювати певні технічні рішення та труднощі їх впровадження.
«Насправді ми проводимо багато спільних навчань і професійних обговорень. Уже за кілька тижнів відбудеться зустріч технічного рівня, присвячена окремим технічним питанням. Я не можу розкривати багато деталей, але можу сказати, що наші технічні команди разом із румунськими колегами обговорюватимуть упровадження певних технічних рішень і виклики, які виникають у цьому процесі. Світ не стоїть на місці, щомісяця з’являються нові технології та рішення. Ми мусимо завжди бути на крок попереду, адже йдеться не лише про техніку, яку використовуємо ми або наші партнери. Її застосовують і ті, щодо кого ми здійснюємо розслідування. Тому нам потрібно випереджати їх на один, два чи навіть три кроки».
Водночас міжнародна співпраця – це не тільки технології. Вона передбачає здатність швидко отримувати документи й докази з-за кордону, координувати слідчі дії, встановлювати місцеперебування активів і домагатися їх арешту та повернення. На цьому окремо наголошував керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко на відкритті Міжнародного антикорупційного форуму в Бухаресті.
«Ми знаємо ціну корупції під час війни. Кошти, втрачені через зловживання в оборонних контрактах, не можуть бути використані для забезпечення наших військових. Корупція в енергетичному секторі створює додаткові ризики, поки Росія атакує нашу енергосистему».
За словами Клименка, корупційні справи часто мають міжнародний вимір: кошти проходять через іноземні компанії, активи зберігаються за кордоном, а підозрювані можуть виїжджати з України. Тому для ефективного розслідування необхідні міжнародна правова допомога, спільні слідчі групи та співпраця у питаннях екстрадиції.
Саме такі практичні завдання й роблять професійні контакти між українськими та румунськими структурами особливо важливими.
Боротьба з корупцією під час війни
Для України питання ефективності антикорупційних органів має особливу вагу. Повномасштабна війна збільшує навантаження на державні інституції, а використання бюджетних коштів на оборону, відновлення та енергетичну безпеку потребує належного контролю.
За даними НАБУ і САП, за перші дев’ять місяців 2026 року про підозру повідомили 180 особам. До суду скерували 84 обвинувальні акти стосовно 180 осіб. За цей самий період набрали законної сили 86 обвинувальних вироків щодо 116 осіб.
Ці показники свідчать про масштаб роботи, але ефективність антикорупційної системи визначається не лише статистикою. Важливими залишаються незалежність інституцій, якість доказів, дотримання процесуальних гарантій і здатність доводити справи до остаточних судових рішень.
Відкриваючи форум, директор НАБУ Семен Кривонос звернув увагу на те, як змінюється роль України в міжнародній антикорупційній спільноті.
«Про Україну звикли говорити як про корумповану країну. Насправді Україна – це країна, яка з корупцією бореться. І бореться успішно. Ми роками вчилися в партнерів. Сьогодні нам уже є чим поділитися: як розслідувати топкорупцію під час війни, як працювати з великими масивами даних, як утримати незалежність під тиском».
Останній аспект залишається одним із найчутливіших. Антикорупційні органи можуть мати професійних детективів, сучасні технології та міжнародну підтримку, однак без інституційної незалежності їхня робота ризикує втратити ефективність.
Андрій Міщук також наголошує, що питання незалежності НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури залишається актуальним, адже важливо не лише переймати іноземний досвід, а й забезпечувати умови, за яких українські фахівці можуть самостійно та неупереджено виконувати свою роботу.
Він звертає увагу й на інформаційні виклики, зокрема російську пропаганду, яка намагається дискредитувати антикорупційні інституції в Україні та інших країнах. За словами Міщука, представники українських і румунських структур обговорюють і те, як пропаганда впливає на сприйняття їхньої роботи та як реагувати на ці виклики.
«Кілька тижнів тому ми приїжджали до Бухареста й багато чого прояснили. Краще зрозуміли, що нас об’єднує, а також які виклики постають перед нашими організаціями. Ці виклики стосуються не лише безпосередньо нашої роботи чи діяльності румунських колег. Наприклад, ідеться про російську пропаганду. Ми обговорюємо, як вона зображує антикорупційну систему в Румунії, які виклики створює та як на них реагувати. Ніхто не може приховати існування цих проблем. Усі їх бачать і знають про них. Українські антикорупційні органи також нерідко стають об’єктами російської пропаганди, яка представляє нас як тих, хто просуває європейські ідеї в Україні. Звісно, так і є, адже ці європейські ідеї ґрунтуються на демократії, свободі волевиявлення та свободі вибору. Ми сприяємо розвитку демократії, і це абсолютно правильно. А найголовніше – це справедливість. Ми всі прагнемо справедливості й хочемо її досягти. Ми розуміємо, що до неї ведуть послідовні кроки, які потрібно робити один за одним. Саме ці кроки ми й виконуємо.»
Спільна робота замість ізольованих зусиль
Румунський досвід для України важливий не лише через історію створення спеціалізованих антикорупційних структур. Він також демонструє, як національна експертиза може стати частиною ширшої європейської системи протидії корупції.
Андрій Міщук згадав колишню керівницю румунського НАД Лауру Кодруцу Кьовеші, яка нині очолює Європейську прокуратуру. Її професійний шлях, на його думку, є прикладом того, як досвід національної антикорупційної інституції може мати значення на європейському рівні.
«Румунія протягом багатьох років була для нас прикладом у сфері боротьби з корупцією. Думаю, всі українські антикорупціонери знають Лауру Кьовеші. Ми навіть писали їй, але, на жаль, керівниці Європейської прокуратури не вдалося приїхати цього разу. Румунський досвід демонструє, як національна антикорупційна ініціатива може вийти на європейський рівень.»
Водночас співпраця не обмежується символічними прикладами чи меморандумами. Вона охоплює навчання, обмін інформацією, міжнародну правову допомогу, технічні консультації та спільний пошук рішень для складних розслідувань.
Однією з особливих подій форуму стало започаткування перехідної міжнародної відзнаки «United Against Corruption», що символізує єдність у боротьбі з глобальною корупцією. Відзнака має стати символом міжнародної антикорупційної співпраці та нагадуванням про спільну відповідальність держав у протидії корупційним злочинам, які дедалі частіше виходять за межі національних кордонів. На закритті першого IACF 2026 року Семен Кривонос оголосив, що наступний форум у 2027 році прийматиме Литва. Перехідну нагороду «United Against Corruption» передали литовській Службі спеціальних розслідувань. Отже, форум має стати щорічною міжнародною ініціативою, яка подорожуватиме між країнами та об’єднуватиме фахівців навколо спільних професійних завдань.
